“Єдиним вікном” в українських митницях користується близько 80% бізнесу

З 1 лютого 2018 року в українських митницях запрацював оновлений порядок інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна».

Напередодні, 31 січня, за пропозиціями представників бізнесу і незалежних експертів та з урахуванням практичного досвіду застосування механізму «єдиного вікна» Уряд схвалив рішення про вдосконалення цієї системи.

Зокрема, було запроваджено диференційований підхід до обов’язкового застосування “єдиного вікна” з урахуванням особливостей транспортних операцій.

Це означає, що з 1 лютого було продовжено на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у таких випадках:

  • переміщення товарів транзитом;
  • вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
  • ввезення в Україну товарів у поштових або міжнародних експрес-відправленнях;
  • декларування товарів в нових місцях митного оформлення, у яких менше 90 днів застосовується система «єдиного вікна».

Крім того, було запроваджено ризик-орієнтований підхід до обрання об’єктів фітосанітарного контролю дерев’яного пакувального матеріалу та палет, що передбачає:

  • при експорті – здійснення контролю маркування дерев’яного пакувального матеріалу не посадовими особами Держпродспоживслужби, а посадовими особами митниць і лише у випадках, коли товари підлягатимуть митному огляду;
  • при імпорті – огляду (інспектуванню) посадовими особами Держпродспоживслужби підлягають 10%, 25%, 50% або 100% вантажів, що супроводжуються дерев’яним пакувальним матеріалом, залежно від рівня ризику в розрізі країн-відправників.

За інформацією Державної фіскальної служби, більшість цих нововведень уже реалізовано. Доопрацювання ІТ комплексів для реалізації вибірковості фітосанітарного контролю очікується до кінця поточного місяця.

Важливо також, що на численні звернення бізнесу щодо існування певних незручностей через неузгодженість графіків роботи заінтересованих служб, Кабмін на пропозицію Мінфіну зобов’язав контролюючі органи з урахуванням їх кадрових та матеріальних ресурсів забезпечити здійснення відповідних видів державного контролю згідно з графіком роботи структурних підрозділів органів доходів і зборів.

За результатами аналізу функціонування «єдиного вікна» у період з 1 по 25 лютого 2018 року уже можна говорити, що використання цієї системи стає основним способом спілкування підприємств з контролюючими органами. І при цьому важливо відмітити, що таке спілкування здійснюється за допомогою електронних систем, які дають можливість бізнесу уникати фізичного контакту з контролюючими органами.

На сьогодні, близько 80% митних декларацій було оформлено тільки за принципом «єдиного вікна» (це більше 81 тисячі МД). При цьому, при імпорті цей показник складає 73,6% – виключно по системі «єдиного вікна» (+ 6,8% – частина контролів по системі «єдиного вікна» та частина контролів з використанням паперових документів). При експорті, відповідно, 86,6% (+ 1%).

Мінфін здійснює постійний контроль за функціонуванням цієї автоматизованої системи інформаційного обміну та запровадив у контролюючих органах проведення щомісячного моніторингу застосування «єдиного вікна».

Крім того, у регіонах започаткована практика проведення семінарів для вивчення проблемних питань у роботі механізму «єдиного вікна».

Водночас, Міністерство фінансів постійно збільшує можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення.

Зокрема, своїм новим наказом від 19.02.2018 Мінфін розширив перелік пунктів пропуску, обладнаних рамками радіологічного контролю.

Після оприлюднення цього наказу у «Переліку пунктів пропуску через державний кордон України, в яких функціонують комплекси для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів» з’являться 14 нових пунктів пропуску, а саме: Виступовичі – Словечно, Гоптівка – Нехотєєвка, Плетенівка – Шебекіно, Аеропорт «Харків», Юнаківка – Суджа, Бачівськ – Троєбортне, Майдан-Копищанський – Глушкевичі, Піща – Олтуш, Пулемець – Томашівка, Дольськ –Мохро, Вилок – Тісабеч, Солотвино – Сігету Мармацієй, Ужгород – Вишнє Нємецьке, Дзвінкове, Косино.

Джерело

Автор