Село, рідна вулиця…
Село, рідна вулиця…
Не було тут освітлення ні за пізнього Брежнєва, ні за раннього Горбачова, ні за Кучми із Ющенком. Навіть за “крепкого хозяйственніка” було темно.
А тут на тобі – “злочинна влада бариг” і освітлення.
Харашо, – скажете, – світло, ніякої тобі зради.
А от фуй вам!!!
“Це свєт включили, шоб красти легче було”, – авторітєтно заявляє мєстна вчителька…
Так і живемо, чекаю, поки “небайдужі активісти” ліхтарі почнуть бити, країну від бариг рятувати…
“Так дальше жить нiльзя! Скрiзь долбоеби! Навiщо, мама, мудрая сова, мене ти народила!” ©
