Післясмак…
День флоту позаду, ВМС усі привітали, тепер можна і про сумне. Сумне на картинці. Після втрати від росіян 70% плавскладу і цілого півострова, український флот в тєльніках з баяном скаче “ех яблочко, куда ти котішся…”?
Скажете маніпуляція, до чого тут одне до іншого? Та ні – зв”язок прямий. “Яблочкі і гармошкі”, це маркер – “русскій мір” ось він, поруч.
А скільки раз під час урочистостей був згаданий, скажімо, підполковник Савченко-Більський? Чи може віддано належне було Вадиму Дяченку? Десь проміж “гармошок” і “яблочок” був згаданий “Пам”ять Меркурія”? А лінкор-дредноут «Воля»?
Хто вшанував Якима Христича?
Може десь серед урочистих промов кимось було згадано, що в 1917 році більшовики (росіяни) вели в серед корабельних екіпажів Чорноморського флоту шалену агітацію, схиляючи підняти замість українського – червоний прапор? Це ж так схоже на події 2014 року! І на відміну від 2014 року, попри великі ризики бою, крейсер «Пам’ять Меркурія» та есмінець «Завидний» залишають Крим і йдуть на Одесу. Не здають кораблі окупантам, а виходять, лишаючись вірними Україні. Чи це не приклад для нинішнього флоту був би?
Чи згадала незалежна Україна відзначаючи день народження флоту, що в 1918 році існував дивізіон гідропланів з 20 (!) машин?
Так взагалі нехай і не довго, але кораблів українського флоту в 1918 році було більше, аніж в українському флоті в 2016му. Про це згадали?
Шрамченко, Остроградський, Акімов, Липа (курінь морської піхоти під його орудою лупив більшовиків в Одесі)… О, так, українська морська піхота існувала раніше за Костянтина Ольшанського, тільки про це незалежна Україна і її флот також не згадали…
Але яблучко з баяном вжарили…
Так, звісно, на тлі відсутності житла, структурних проблем, нерозуміння куди пливсти, чи-то бігти, в реформуванні флоту, непам”ятати своє коріння може видатись не найгіршою бідою…
Але, як казав класик, розруха спершу в головах, а потім в клозетах. Спочатку ми з баяном танцюємо, бо так в совку навчили, а потім у нас адмірали щурами тікають до агресора. А ми після того і далі живемо в совковій парадигмі і далі танцюємо з баяном…
Шрамченко, Остроградський, Акімов, Липа…
В гробу перевертаються…
Ех, яблучко…
