Політична воля й мовний процес
Щойно парламентський комітет із питань освіти, науки та інновацій підтримав у другому читанні законопроєкт «Про професійну освіту». У проголосованій комітетом редакції враховано мої й багатьох колег-депутатів пропозиції, що стосуються мови освіти. Комітет погодився вилучити з законопроєкту незрозумілі та небезпечні норми, що заохочували навчання в державних і комунальних закладах профосвіти мовами національних меншин замість української.
Добре, що вдалося досягти цього рішення, але погано, що воно стало не стільки наслідком системної мовної політики, скільки реакцією на угорське вето щодо переговорів про членство України в ЄС. Повноцінне застосування і захист державної мови, особливо в освіті – це питання національної безпеки, яке не може бути розмінною монетою в жодних торгах і політичних іграх.
На мою думку, зараз – ідеальний час для ухвалення важливих рішень, які, з одного боку, посилять становище української мови, а з іншого, сприятимуть виконанню Україною євроінтеграційних зобов’язань.
Час ухвалити законопроєкт №13072 «Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі», внесений великою групою депутатів із різних фракцій на чолі з першим віце-спікером Олександром Корнієнком.
Ще важливіше невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт №12364 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов». Цей проєкт виконує рішення Конституційного Суду і вилучає з переліку захищених Хартією мов російську (бо вона не потребує захисту відповідно до цілей Хартії), а також неіснуючу «молдавську мову», про що нас давно просять Румунія і Молдова.
Українській владі слід проявити політичну волю і ухвалити нарешті ці давно назрілі законопроєкти.
І, безумовно, урядовці мають нарешті припинити небезпечні спроби підірвати ефективність роботи Уповноваженого з захисту державної мови. Замість незрозумілих кандидатів, які не відповідають визначеним законом вимогам, члени уряду мають внести і призначити на цю посаду на наступний термін Тараса Кременя, до чого в один голос закликають провідні українські інтелектуали і фахівці з мовної політики.
