Санкції на часі. 22.06.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 22.06.2025.
1. російський «Газпром» загрожує Словаччині компенсаційними вимогами на суму до 16 млрд євро, якщо з 2028 року набуде чинності заборона Єврокомісії на імпорт російського газу.
– Йдеться про принцип «бери або плати», тобто зобов’язання закупити законтрактовані обсяги незалежно від фактичного споживання. Цей механізм, вигідний російській стороні, десятиліттями використовувався для фінансового тиску на європейських споживачів.
– Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо вже заявив, що країна не підтримає новий санкційний пакет без гарантій енергетичної безпеки. Таким чином, Братислава фактично шантажує ЄС ризиком виходу з єдності щодо російських енергоресурсів, прикриваючись контрактними зобов’язаннями перед державним монополістом держави-агресора.
– Нинішня ситуація демонструє, наскільки глибоко росія інтегрувала інструменти енергетичного впливу в європейські ринки. Компенсаційні ризики, озвучені «Газпромом», — це лише частина ширшої стратегії стримування санкцій через юридичні та контрактні пастки.
– ЄС постає перед ключовим вибором: або прискорити повну відмову від залежності від москви навіть ціною судових процесів і потенційних компенсацій, або допустити саботаж спільної політики окремими державами-членами.
2. За даними Головного митного управління КНР, постачання російської нафти до Китаю за січень-травень 2025 року скоротилися на 12,7% до 40,8 млн тонн.
– Це ще один сигнал ослаблення позицій москви на ключовому експортному ринку, який тривалий час залишався рятівним для російського енергетичного сектора після втрати європейського.
– Зниження обсягів може бути наслідком кількох факторів: посилення конкуренції з боку дешевших сортів з Ірану та Венесуели; проблеми з логістикою через ризики у Червоному морі; обережність китайських імпортерів через санкційний тиск на “тіньовий” танкерний флот рф; зменшення довіри до довгострокової стабільності російських постачань на тлі зростання політичних ризиків.
– Для росії це означає подальше скорочення валютних надходжень і обмеження можливостей фінансування війни.
– Зменшення навіть на кілька мільйонів тонн у межах піврічного періоду — суттєва втрата для бюджету, особливо на тлі дефіциту й активного залучення внутрішніх запозичень.
3. Інтерес китайського бізнесу до росії демонструє чіткі ознаки згасання попри гучні заяви про «стратегічне партнерство».
– Після короткочасного сплеску активності в 2023 році, коли реєстрація нових китайських компаній у рф зросла вдвічі-втричі (до 150–200 на місяць), динаміка почала помітно слабшати вже у 2024-му, а у 2025 році набула ознак стагнації.
– Поточні темпи приросту не лише не перевищують торішні, а в окремі місяці навіть поступаються їм.
– Причини охолодження очевидні: дедалі вразливіша макроекономічна ситуація в росії, санкційна ізоляція, правова та валютна невизначеність, а також повзуче зростання ризиків для китайського бізнесу, який працює в обхід західних обмежень.
– Особливо гостро відчувається нестача ліквідності й надмірна залежність від нестабільного рубля, що стримує подальше масштабування присутності.
– Таким чином, замість «повороту на Схід» росія дедалі більше ризикує опинитися в ситуації, коли навіть номінально дружні держави, як-от Китай, діятимуть вкрай обережно — насамперед, з огляду на власні глобальні інтереси, а не з політичної лояльності.
4. У травні Японія суттєво збільшила імпорт російського зрідженого природного газу — на 36% у річному вимірі, свідчать дані Мінфіну країни.
– Це вже другий місяць поспіль, коли обсяги закупівель зростають, попри повномасштабну війну росії проти України. Частка російського ЗПГ у загальному японському імпорті досягла 10,66%.
– Токіо продовжує імпортувати газ із проєкту «Сахалін-2», частково контрольованого російським урядом, зберігаючи тим самим залежність від держави-агресора в критичному енергетичному секторі.
– У 2024 році російський ЗПГ забезпечував близько 8% загального імпорту Японії, що прямо сприяє надходженням валюти до бюджету рф, у тому числі на фінансування війни проти України.
– Попри зростання закупівель газу та вугілля з рф (останній — на 5% за місяць), імпорт російської нафти Японія припинила через цінову стелю.
– Така вибіркова політика викликає дедалі більше критики, оскільки російський енергетичний експорт залишається важливою статтею доходів кремля навіть в умовах санкцій.
– Заявлене прагнення Токіо забезпечити 100 млн тонн щорічної потужності з переробки ЗПГ до 2030/31 року виглядає суперечливо, якщо при цьому зберігається стратегічна прив’язаність до російського палива.
– Це створює ризики не лише для енергетичної безпеки Японії, а й для цілісності санкційної політики країн G7.
5. Угорщина погрожує припинити постачання електроенергії Україні через санкційні плани ЄС.
– Угорщина заявила, що може припинити експорт електроенергії до України, якщо Євросоюз примусить її розірвати довгострокові енергетичні контракти з росією, які діють до 2037 року.
– Наразі Угорщина забезпечує близько 40% імпорту електроенергії до України, і будь-яке припинення поставок стане серйозним ударом для української енергосистеми в умовах постійних атак рф на інфраструктуру.
– Рішення Єврокомісії щодо повної заборони імпорту російського газу як трубопровідного, так і ЗПГ з 2027 року викликає серйозний спротив Будапешта, який вимагає компенсацій за можливі економічні втрати. Угорщина наполягає на праві зберігати доступ до російських енергоресурсів, незважаючи на загальноєвропейську політику енергетичної деколонізації від кремля.
– Ця ситуація демонструє внутрішню роз’єднаність ЄС у питаннях енергетичної безпеки та санкційної дисципліни. росія, своєю чергою, традиційно використовує слабкі ланки в європейській єдності — в цьому випадку Угорщину, щоб зберегти ринки збуту та тиснути на стратегічних партнерів України.
6. Зеленський оприлюднив тривожну інформацію про масштабну участь зарубіжних компаній у підтримці російського військово-промислового комплексу.
– За його словами, кремль вже найближчим часом планує отримати додатково 860 верстатів для виробництва зброї. Причому мова йде не лише про країни, які традиційно уникають санкційного тиску, а й про держави-члени Євросоюзу та його партнерів.
– Зокрема, 13 німецьких фірм, за словами Зеленського, поставляють обладнання до рф. Найбільшим постачальником є Китай (52 компанії), а також Тайвань (15), Чехія (8), Південна Корея (6), Японія (3), Індія (3) і навіть одна фірма зі США.
– Хоча конкретні назви компаній не були озвучені публічно, українська сторона вже передала цю інформацію до урядів 26 країн.
– Україна закликає запровадити негайні санкції проти компаній-постачальників і добитися дистанційного блокування станків на території росії.
– Якщо ці дії не будуть вжиті, держави, чиї компанії продовжують допомагати москві, ризикують стати співучасниками війни не лише морально, а й юридично.
– Цей епізод вкотре підтверджує, що без жорсткого контролю за експортом високотехнологічного обладнання та без санкційного тиску на компанії-«дірки» у глобальному контролі — росія й надалі зможе нарощувати виробництво зброї попри обмеження.
