Ми вступаємо в нову епоху воєн
Вот и причина, почему 20 тысяч ракет против БПЛА поехали на базы США на Ближнем Востоке.
Из того, что протекло по израильскому удару, – стратегическая операция, будут выносить не только ядерную программу, но и НПЗ, производство БПЛА, баллистики.
В том числе и потому, что уничтожили главу КСИР, начальника генерального штаба и главу штаба оперативного планирования – обезглавили управление.
Больше 300 ударов нанесли за ночь по 100 объектам.
ПВО Ирана подавлено, применяли в том числе бункерные бомбы. Ударом по столице уничтожили десяток генералов и физиков-ядерщиков, нескольких в элитных ЖК Тегерана – хорошая реклама российскому ПВО и его эшелонам.
Если не остановят переговорами, то недели полторы-две могут бомбить – такого окна, когда Сирия выпала как угроза, Газа стрелять ракетами не может, Ливан помяли, не будет еще много десятилетий.
Нам, имхо, это на руку, несмотря на рост нефти, нефть отскочит, а цеха “Шахедов” нет. Вот и посмотрим скоро, сколько в сутки без машин комплектов Тегерана через Каспий может “Гераней” Москва.
Все правильно сделали. Покойный уже Голами, глава штаба оперативного планирования, тот, что разворачивал “Шахеды” против Украины, заявлял, что будут бить по ядерным объектам Израиля в случае войны. И что права человека и ядерная программа – это только поводы давить на Иран, причина в том, что у всех проблемы с религией Ислам.
Логика израильтян понятна. Раз хуситы достали до аэропорта Бен Гурион, то в день Х перегрузили бы ПРО одновременным пуском и могли бы ударить ядерным. Значит, допускать появление ОМП у Тегерана нельзя.
Все, кто хотел уничтожить “сионистское образование” и скинуть евреев в море, реакторов лишились – Сирия, Ирак. Тут израильтяне последовательны.
Если ты веришь в джиннов, волшебных существ и не признаешь реальность, то ядерная программа тебе ни к чему. Волшебных жеребцов обогащайте.
Думаю, через час-полтора долетят “Шахеды” до Израиля, из тех, что не собьет Иордания с компанией, и под них должны пустить баллистику. Выбор-то небогатый – или расстрелять, или потерять на пусковых и в арсеналах.
Война заразна. У всех исторические земли, вековые обиды и выдуманные друзья не дружат. Поэтому велико желание быстро решить вопрос, пока все заняты изоляционизмом, Европа включилась в гонку вооружений, а Москва громче кукарекает, чем может помочь братишкам-персам.
Після того, як стали відомі подробиці української операції «Павутина», спрямованої на знищення російських бомбардувальників на стратегічних аеродромах Повітряно-космічних сил РФ, я написав, що ми вступаємо в нову епоху воєн. Тому що змінилося саме уявлення про безпеку.
Тепер більше не обов’язково знищувати стратегічні об’єкти противника ракетами, запущеними з території власної держави. Не обов’язково запускати дрони, які повинні долати тисячі кілометрів через повітряний простір своєї країни та країни-мішені, щоб уразити ціль.
Можна провести філігранну спецоперацію: розмістити базу дронів прямо на території ворожої держави і вже з мінімальної відстані, оминаючи всі системи ППО, завдати нищівного удару по військовій базі, аеродрому, літаках або навіть представниках політичного й військового керівництва ворога.
І жодна наявність ядерного арсеналу вже не гарантує безпеки. Немає впевненості й щодо захищеності самих ядерних об’єктів.
Я вже тоді попереджав: Служба безпеки України не просто провела ефектну спецоперацію — вона створила прецедент. Технологічний рецепт, який може використати будь-хто: як демократична держава у боротьбі з авторитаризмом, так і терористичний режим для підриву безпеки демократичних країн, які опинилися під атакою.
США, Ізраїль та інші західні держави мали зробити висновки. Світова війна перейшла у фазу дронів.
І довго чекати не довелося. Одна з найяскравіших деталей нинішньої операції Ізраїлю проти Ірану — новина про те, що «Моссад» створив ударну базу дронів безпосередньо на іранській території. Саме звідти було знищено системи ППО та інші критичні об’єкти. Як і у випадку з Росією, іранські спецслужби виявилися повністю неготовими: вони не очікували загрози «зсередини», не побачили очевидних змін у самій логіці сучасної війни.
Спостерігачі стверджують, що «Моссад» готувався до цієї операції кілька років. Так само, як СБУ готувала свою «Павутину» понад півтора року: потрібно було впровадити агента, закупити обладнання, змонтувати базу, вибрати цілі — і точно вразити їх.
Схожість між українською та ізраїльською операціями не означає, що вони координувалися з одного центру. Це свідчить лише про одне: аналітики в обох країнах дійшли до одного й того самого висновку — правила гри змінилися. І той, хто живе в умовах екзистенційної війни, як Україна й Ізраїль, змушений діяти креативніше й радикальніше, ніж аналітики та військові західних демократій.
Та все ж очевидно, що загроза, яка постала перед Росією та Іраном, може завтра проявитися в будь-якій іншій точці світу. Як і після операції українських спецслужб, після цієї блискавичної операції «Моссаду» я знову і знову повторюю: українці й ізраїльтяни дали Заходу шанс. Шанс зрозуміти, як виглядає нова війна, і встигнути переосмислити безпеку своїх ядерних об’єктів і стратегічної інфраструктури в Європі, Північній Америці, Азії.
Бо якщо це змогли зробити українці, це зможуть зробити й іранці, й росіяни. І на відміну від українців чи ізраїльтян, вони точно не думатимуть про наслідки. Їхня мета — завдати якнайбільше шкоди не лише військовим об’єктам, а й мирному населенню.
Безпека стратегічних об’єктів більше не є очевидною. І якщо Заходу ще залишився час, щоб це усвідомити, — він дуже короткий.
Всі “смакують”, що наслідком удару Ізраїля по Ірану стало знищення кількох провідних керівників іранської ядерної програми, генералів армії та КВІР, ряду об’єктів ядерної програми ІРІ.
Однак тут же ці люди констатують, що “найбільш ключові” об’єкти не постраждали або постраждали мало (бо добре “сховані” під землею). Більше того, всі прекрасно розуміють, що вбитих генералів та вчених тут же замінять на їхніх найближчих замів.
Але якщо придивитися більш уважно до того, що робили ВПС Ізраїлю в ході цього удару насправді, то виявиться, що ПРІОРИТЕТНИМИ цілями їх були не купа іранських “очкариків” із кількома “лампасоносіями” до купи, а система ППО Ірану зразу у кількох районах і секторах. Саме по ним був нанесений основний обсяг ураження.
Я дуже сумніваюся, що при плануванні своїх дій ізраїльський ГШ вирішив “поставити телегу перед конякою”. Тобто спочатку вдарити по кількох “точкових цілях” і далі “чекати відповіді”. Це зовсім не притаманне ізраїльським військовим.
Очевидно, що СПОЧАТКУ ними було вирішено, м’яко кажучи, “проредити” ППО аятол і лише потім “розширити свої можливості у практичному використанню повітряного простору Ірану”.
Логіка тут проста та зрозуміла… Спочатку “винести” ППО, а потім, не поспішаючи, вдумливо “винести” все, що потрібно, з грунтовною дорозвідкою, оцінкою та аналізом. У цьому сенсі рекомендую звернути увагу на заяву ЦАХАЛУ й військово-політичного керівництва Ізраїлю “у зв’язку з останніми подіями”.
Там при зверненні до керівництва Ірану прямо та недвузначно вказується на стан “неба Ірану” як аргумент, що здатний докорінним чином вплинути на подальшу долю ІРІ.
Більше того, самі ізраїльтяни кажуть, що “активні дії” проти Ірану триватимуть “не меньше 2-х тижнів” (очевидно, це час, який потрібний Ізраїлю, за розрахунком його ГШ, щоб “винести” в подальшому все, що він вважатиме за необхідне). Після “бада-буму” по системі ППО Ірану значні коливання цього терміну у бік затягування навряд чи стануться.
Израиль посадил Иран на растяжку…
Удар Израиля по Ирану, который, как ни странно, широко анонсировался политиками и обсуждался в СМИ, состоялся и, похоже, только для Ирана оказался неожиданным.
ЦАХАЛ нанесли сокрушительный удар, охватив самые разнообразные цели от объектов занятых в ядерной программе, сил ПВО, до отдельно взятых, высокопоставленных персоналий и учёных, задействованных в разработке ядерного оружия.
Неоспоримо, что операция была проведена блестяще и высокопрофессионально, но теперь, возникает главный вопрос – что дальше?
Не ответить на удары в пятницу 13-го Тегеран просто не может. Это унижение и репутационные потери. Пуски Shahed-136, осуществлённые сегодня, не считаются, они по большей части даже не долетели до Израиля. Если акта возмездия не будет, то могут начаться и серьёзные внутренние волнения среди радикально и агрессивно настроенной прослойки масс.
Но Израиль поставил ультиматум Ирану: или он сидит и смотрит, как ЦАХАЛ добивает его ядерную программу, или он может ответить, но потом будет уже сидеть и смотреть, как ЦАХАЛ уничтожает иранскую нефтедобывающую отрасль.
Удары в ночь на 13 июня показали, что у Ирана нет возможности высокоэффективно противостоять ударам ЦАХАЛ. Следовательно, ответ для Ирана фатален – лишиться нефтедобывающей отрасли, и тогда говорить о какой-либо региональной роли даже не приходится.
С другой стороны, Иран может попробовать сценарий войны на истощение.
В Иране десятилетиями производились те или иные средства поражения, накапливались запасы, а само производство продукции военного назначения было выведено под землю. То есть большинство из них находится вне досягаемости для обычных конвенционных вооружений и могут работать, производить продукцию.
Продукция Ирана, по большей части, мобилизационного характера – дешёвое и быстро производящееся. Например, тот же Shahed-136 в 2022 году собирался Ираном в количестве 50 единиц в месяц, а после роста интереса к нему со стороны России производство в первом квартале 2023 уже составляло 200 дронов в месяц.
На сегодняшний день в россии на двух предприятиях в Алабуге и Ижевске производят суммарно 2 700 дронов камикадзе Shahed-136. О возможностях Ирана в производстве Shahed-136 по состоянию на 2025 год ничего неизвестно, но вряд ли эти показатели остались на уровне двухлетней давности, если даже россия смогла довести производство до 90 единиц готовой продукции в сутки.
Если Иран выберет сценарий войны на истощение, то каждую ночь на Израиль будут отправляться сотни дронов, аналогично как на Украину россией. Только разница в том, что площадь воздушного пространства, как и территории, у Израиля намного меньше Украины, по сути, они размером с Крым. И такие налёты будут иметь более концентрированный характер, истощающий израильские средства ПВО.
Мы уже можем видеть, как сбивались Shahed-136, отправленные на Израиль. Это были ЗРК, это была авиация. Да, эффективно, да, барьер дроны не прорвали, но это дорогостоящие средства, имеющие тенденцию куда быстрее сокращающегося БК, чем могут производить Shahed-136, его аналоги, а также не забываем о дронах-приманках.
В войне на истощение у Ирана, увы, но есть преимущество. Один только вопрос, решится ли Тегеран на долгосрочное противостояние с Израилем, или Иерусалим посадил исламскую республику на такой шпагат, с которого им теперь вставать будет страшно?
В ближайшее время, думаю, мы это узнаем. Хотя отправленная в сторону Израиля сотня, а не полтысячи Shahed-136 уже о многом говорит.
Іран займає особливе місце в ісламському світі. Після ісламської революції 1978 року Іран став світовим лідером шиїзму і лідером не лише духовним та ідеологічним, але й постачальником зброї та ресурсів до шиїтських партій та угрупувань по всьому світу.
Проголошений Іраном курс на експорт ісламської революції по всьому мусульманському світу дуже напружив сусідні мусульманські країни. Режим аятол зі своїм «Корпусом охоронців ісламської революції» абсолютно не цурався прямих інвестицій у війни на всьому Близькому Сході. Але під виглядом експорту ісламської революції Іран, з одного боку, просуває банальний прозелітизм, переконуючи мусульман сунітів переходити в шиїзм, а з іншого боку, вибудовує мережу іранського впливу в усіх країнах. Фактично це схоже на розбудову Росією ідеологічної мережі «Русского міра», але по-іранські, така собі мережа «Іранського міру», самі ж адепти вважають його «Ісламським міром».
Особисто я зіткнувся з цією ідеологією ще в 2000 роки, коли був студентом Ісламського університету. Серед викладачів був якийсь там культурний аташе іранського посольства, і всі його лекції заключалися не в тому, щоб навчити нас тафсіру (тлумаченню текста Священного Корану), якій він мав нам викладати, а переконати нас, що справжній іслам – це шиїзм, і варто стати таємними шиїтами (в шиїзмі поширена практика такийя – переховування віри), щоб служити справі ісламської революції. Фактично іранський дипломат намагався вербувати майбутніх імамів. Ми з одногрупниками терпляче сиділи і слухали весь набір пропаганди «іранського міру», що врешті-решт у мене вилилось у написання дисертації на тему «Шаріат в сунітській та шиїтській традиціях: компаративний аналіз», де я по запчастинах розібрав шиїзм, бо не треба було ото цілий рік робити боляче моїй голові. Так що я можу себе вважати експертом із шиїзму, адже інших дисертацій по шиїтам я в Україні поки не зустрічав.
Шиїтський Іран постійно інвестує в збройні конфлікти на Близькому Сході – це і Хезболла в Ливані, і хусити в Йемені, і підтримка режима Башара Асада в Сирії з прямою участю шиїтських збройних формувань у громадянській війні в Сирії. Після повалення асадитського режиму в Сирії Іран став головним інвестором йеменських хуситів, що захопили владу в цій бідній країні.
Не дивно, що Іран став союзником нашого заклятого ворога – Росії. Звʼязок між ними спостерігався ще з часів Єльцина, а при Путіні Іран став військовим союзником і постачальником зброї на війну проти нас. Не секрет, що іранці приймають участь у війні проти нас, адже ще з 2023 року наші ловили радіопереховлення перською мовою, скоріше за все, це були оператори Шахедів чи інструктори, що на місці навчали росіян їх запускати. Сама технологія цього безпілотника, що вже два роки вбиває і тероризує українців, – це іранська розробка, дешева літаюча бомба, що ефективна саме проти цивільної інфраструктури і мирного населення.
Починаючи з 2000-х років Іран в Росії має суттєві преференції на прозелітизм серед мусульман, проповідуючи шиїзм, будуючи шиїтські мечеті (в Москві їх дві), видаючи шиїтську літературу російською мовою. Навіть у сфері бізнесу в республіках із мусульманським населенням Іран має першочергові преференції, як, наприклад, в Дагестані.
Немає сумніву, що Росія таємно буде підтримувати Іран у Близкосхідній війні, і робить вона це для того, щоб відволікти увагу і ресурси наших союзників від літнього наступу на Україну. Сполучені Штати вже не надали ракети протиповітряної оборони, що призначались нам для захисту України. Наш ворог кровно зацікавлений в роздмухуванні військових конфліктів по усьому світу, щоб його наступ на Україну відійшов на другий-третій план, і зменшилася міжнародна допомога нашій країні.
Розпочавши війну у лютому 2022 року, Росія відкрила браму у пекло. Треба було не жуйку жувати про крайню стурбованість, а швидко допомагати Україні. Ну, а тепер начуються всі.
Стосовно війни Ізраїлю та Ірану. Не хочу зараз забігати наперед. Багато буде подій, коментарів, оцінок різних сценаріїв розвитку подій.
Одне знаю точно: російська верхівка полюбляє ловити рибку в брудній воді. Тому вони зараз, на тлі провалу американських посередницьких бажань, як в Москві, так і в Тегерані, обов’язково вилізуть зі своєю пропозицією миру та посередництва. А насправді будуть всіма силами затягувати ту війну, щоб набрати більше можливостей у війні з Україною.
Тому наш інтерес: максимально коротка війна і уникнення втягування в неї США та країн регіону, хоча це може бути зараз надскладним завданням.
