Українська висока культура існує
Загиблий на Сумщині тенор Одеської опери Владислав Горай став ще одним із тих українських оперних співаків, яких у нас забрала російська агресія. Згадаймо й легендарного Василя Сліпака, й Ігоря Воронку, який співав у Національній капелі «Думка».
Я зовсім не випадково акцентую увагу саме на оперних співаках серед тисяч і тисяч українців, убитих цією війною. Бо для російської пропаганди в Україні нібито немає і не може бути жодної високої культури. У їхній уяві це війна “цивілізації” проти “селян”, єдине завдання яких — вирощувати хліб і танцювати гопак перед господами.
Реальність же інша — й завжди була іншою. Українська висока культура існує всупереч усім імперським міфам. І саме тому Москва десятиліттями замовчувала цю культуру — і перед нами самими, і перед світом. Як замовчувала й те, що українськими голосами вона користувалася ще з перших днів свого становлення як імперії й до останнього дня існування у вигляді більшовицької імперської держави. Від Березовського і Бортнянського — до Івана Козловського, Юрія Гуляєва чи Белли Руденко.
А тепер, коли Москва вже не може вкрасти ці голоси — вона прагне змусити їх замовкнути.
