«Ми ще й не починали!»
Блискуча спецоперація «Павутина» професійних військових із СБУ зі знищення авіації в російському тилу.
Це єдина мова, яку розуміє путін. Мова сили.
І немає кращих аргументів у переговорах зі скаженим диктатором, окрім тих, які висувають Збройні Сили України.
Фантастична реакція світу на унікальну спецоперацію України – удар по російських авіабазах!
Операція «Павутина», в результаті якої було ушкоджено понад 40 стратегічних бомбардувальників РФ, включаючи Ту-95, Ту-22М та А-50, стала найглибшим проникненням українських сил на територію Росії за весь час війни. Дрони, сховані у вантажівках, були запущені зсередини Росії, що стало результатом 18-місячної підготовки.
🇬🇧 The Guardian:
Джерела у спецслужбах стверджують, що дрони були доставлені у вантажівках до місць запуску в Іркутській, Саратовській, Смоленській, Амурській та Мурманській областях.
Цей удар руйнує «міф про непорушність російського стратегічного потенціалу».
🇺🇸 The Washington Post:
«Укрaїнa знищилa десятки літaків, які використовувaлися для запуску рaкет по містaх і енергосистемі».
Вперше удари були нанесені одразу по кількох базах одночасно.
Така складна операція могла би бути заблокована союзниками через ризик ескалації, однак тепер «українці показали, що здатні діяти самостійно — і ефективно».
російські системи ППО або не спрацювали, або взагалі не були присутніми на деяких об’єктах.
🇬🇧 BBC News:
удари припали на аеродроми, з яких здійснювались масовані атаки на українську інфраструктуру.
цей удар змінює баланс у війні, оскільки Україна продемонструвала здатність знищувати об’єкти не лише поблизу фронту, а й за тисячі кілометрів.
🇬🇧 Sky News:
Власні джерела телеканалу стверджують, що США та інші союзники не були поінформовані про атаку, що може вказувати на зміну української тактики: діяти без попередження, щоб уникнути «м’якого вето».
Sky також наводить думки західних військових аналітиків, які порівнюють атаку з «гібридним перехопленням стратегічної ініціативи».
🇺🇸 New York Post:
Видання публікує емоційний заголовок: «Перл-Харбор Росії».
Підкреслює, що авіабази, які зазнали удару, містили бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.
Цитує джерела в адміністрації Трампа, які визнають: Білий дім дізнався про атаку вже постфактум.
NYP також цитує представників ВПС США, які зазначають: «Це змінює уявлення про оперативну досяжність українських сил».
🇩🇪 Die Welt:
«Цей дроновий удар — колосальна ганьба для Путіна і російського командування».
Знищення навіть одного А-50 — це стратегічна катастрофа для РФ, адже таких літаків у неї дуже обмежена кількість.
Видання також пише про «сором» в російських військових колах і «паніку» в регіональних адміністраціях, які не були готові до такої глибокої інфільтрації.
🇺🇸 Business Insider:
Видання цитує бельгійського міністра Франкена, який каже: «Війна дронів — це як порох у XV столітті. Хто першим опанує — той переможе».
Аналітики відзначають ефективність української моделі виробництва FPV-дронів, які обходяться в рази дешевше за російські літаки.
🇷🇺 Реакція Росії:
Міністерство оборони РФ визнало атаки на авіабази в п’яти регіонах, включаючи Іркутськ та Мурманськ, але заявило, що всі вони були «відбиті».
Російські пропагандисти назвали атаку «терактом» та закликали до жорсткої відповіді, включаючи можливість ядерного удару.
Операція «Павутина» стала безпрецедентним ударом по російській стратегічній авіації та ознаменувала новий етап війни.
Україна вперше здійснила комплексну атаку в глибокому тилу РФ — без втрати дронів і з максимальним ефектом.
Це був не просто воєнний успіх, а стратегічний, технологічний і психологічний прорив: Київ довів, що здатен діяти автономно, пробивати російську ППО та реалізовувати високоточні операції без зовнішнього погодження.
Світ уперше побачив Україну не лише як об’єкт підтримки, а як суб’єкта, здатного змінювати хід війни. І все це напередодні переговорів у Стамбулі, де ініціатива буде вже на українському боці.
Слава СБУ! Слава ЗСУ! Дякуємо, пане Малюк!
Вдень 1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина” на території Росії, яку можна назвати не просто унікальною, а такою, що не має аналогів у світі. Десятками дешевих fpv-дронів було завдано ударів по аеродромах базування російської стратегічної авіації, що входить до складу ядерної тріади. За лічені години країна-агресор втратила все те, що вона отримала у спадок від СРСР. І вже ніколи не зможе відновити.
На сьогодні відомо про те, що 1 червня СБУ в межах спеціальної операції організувала удар fpv-дронамі зі штучним інтелектом, орієнтованим на специфічні контури літаків типу Ту-22М3, Ту-95МС, Ту-160 тощо, – досягнувши гранично високого показника ефективності.
Насправді поки що зарано говорити про те, скільки верифікованих знищених або пошкоджених російських літаків можна ідентифікувати, але, згідно з попередньою інформацією, ушкоджень зазнало щонайменше 41 повітряне судно.
Тоді як у ніч на 1 червня російські окупанти здійснили наймасштабніший за весь час повномасштабного вторгнення в Україну наліт дронів-камікадзе Shahed-136, українські спецслужби відповіли ударом не по цивільних об’єктах, а по військових. Причому по найболючіших об’єктах, обравши своїми цілями російську авіацію, якою так пишається російська пропаганда, але яку військово-промисловий комплекс РФ не здатний виробляти!
І сьогодні ми поговоримо саме про цю складову – знищене минуле, яке ніколи вже не зможе стати майбутнім.
Ту-95МС
Ту-95МС є основним інструментом запуску ракет Х-101/555/55. Останнім часом – виключно Х-101, оскільки всі інші запаси з часів СРСР добігли кінця, а терор проти тилової України, згідно із заповітами генерала Суровікіна, “слід продовжувати”. Але дилема в тому, що самі Ту-95МС не тільки не виробляються в Росії, що робить їх абсолютно непоправним літаком у своєму класі в разі втрати, а й те, що вони внаслідок підвищеної експлуатації з 2022 року значно вичерпали свій ресурс.
На озброєнні Повітряно-космічних сил РФ перебувало 64 літаки Ту-95 модифікацій МС/МСМ. Але не всі вони були боєздатними: частина потребувала капітального ремонту, а частина перебувала на зберіганні. І максимум як їх можна використовувати, так це у форматі канібалізму, але це найвище збочення з урахуванням відсутності виробництва цих літаків.
Кожен із них оцінюється приблизно в $100 млн, але з урахуванням унікальності ціна зростає втричі. Або і зовсім вони безцінні, адже новий такий у Росії вже ніколи не зможуть побудувати.
Відповідно до різних даних, на початок повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року близько 30 літаків Ту-95 були придатні не просто до польотів, а до виконання бойових завдань.
Станом на початок 2025 року трохи більше ескадрильї Ту-95МС могли виконувати бойові завдання – з огляду на критичний знос силових установок, вузлів, а також самого планера.
Основні аеродроми базування літаків Ту-95:
Енгельс, Саратовська область;
Українка, Амурська область;
Дягілєво, Рязанська область.
Ту-22
До початку повномасштабного вторгнення в Україну на озброєнні ПКС РФ стояло 62 літаки Ту-22 модифікацій М3/М3М/МР, з яких тільки 27 були в боєздатному стані. З них один Ту-22МР перебував у нескінченному ремонті, а частина на модернізації.
Саме стратегічні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22 є носіями дуже складних у перехопленні і найсерйозніших за потужністю ракет Х-22/32. Щоправда, у міру того, як за час повномасштабного вторгнення стало мало цих ракет, а виробництво практично в анабіозі, потреба Ту-22 ставиться під сумнів.
Проте це літак, який російська пропаганда обходжує частіше за інших, до нього найбільш підвищена увага російських ЗМІ. Можливо, тому, що на відміну від Ту-95МС російський ВПК хоч і не може їх виробляти, але може імітувати виробництво.
Наприклад, на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова чотири фюзеляжі Ту-22, зібраних наприкінці 1980-х, які з часів СРСР перебували на зберіганні, тепер просто доукомплектують у міру можливості, імітуючи якесь виробництво.
Запустити збірку Ту-22 замкнутого циклу з нуля технічно і технологічно на КАЗі немає можливості і навряд чи така з’явиться в майбутньому. А це означає, що будь-яка втрата цього літака – непоправна.
Основні місця базування літаків Ту-22:
Дягілєво, Рязанська область, 43-й ЦБП ДА;
Бєлая, п. Середній, Іркутська область, 1225-й ВБАП ДА;
Оленєгорськ, Мурманська область, 924-й гв. МРАП;
Шайковка, Калузька область, 52-й ВБАП ДА.
Ту-160
На озброєнні ПКС РФ на момент початку повномасштабного вторгнення в Україну стояли 16 літаків Ту-160 модифікацій М/М2.
Основне місце базування – Енгельс, Саратовська область, 22-а ТАБ.
Згідно із заявами російської пропаганди, на КАЗі відновлено виробництво Ту-160, однак збірка наявних екземплярів проводиться переважно з використанням радянських напрацювань – як і у випадку з Ту-22М3.
Під час масованого ракетного удару по Україні в ніч на 25 травня РОВ використовували два літаки Ту-160, що було вкрай показово, оскільки це вельми затратно і вкрай ризиковано. Адже Ту-160 застосовували для пусків кількох Х-101, які часто запускають дешевші в експлуатації та обслуговуванні Ту-95МС. Для порівняння: це як якщо б для перехоплення дрона-камікадзе виїжджала мобільна вогнева група не на пікапах, а на Lamborghini LM002.
Це явно вказувало на те, що носіїв Х-101 під час останнього масованого ракетного удару явно не вистачало. Причому настільки, що довелося застосувати вкрай дорогий і навіть більше того – безцінний Ту-160.
А-50
Ну і варто згадати про останній відносно сучасний за російськими мірками літак ДРЛВ А-50, який, згідно з наявною інформацією, також був пошкоджений або навіть знищений.
А-50 – це літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління, що забезпечує контроль повітряної обстановки та управління оперативно-тактичною авіацією.
Завдяки цьому літаку РОВ не тільки отримували інформацію про присутність у повітряному просторі України тактичної авіації ПС ЗСУ, а й дізнавалися про пуски ракет з української сторони, отримували цілевказівку для своєї тактичної авіації та ракетних ударів і навіть підвищували дальність ураження комплексів ППО ЗРС С-400.
Вироблялися ці літаки з 1985 року, але станом на сьогодні в Росії їх виробництва немає. А порівняно нещодавно стало відомо про те, що через технічні та технологічні проблеми в РФ закрився проєкт А-100.
Загалом А-50 у складі ПКС РФ на момент початку повномасштабного вторгнення в Україну було 9, але один із них перебував на нескінченній модернізації, а два потребували ремонту. Трохи пізніше один дістав пошкодження ударним дроном радіотехнічного комплексу “Джміль” у Білорусі, а два були збиті (14 січня і 23 лютого 2024 року). Трохи пізніше А-50, який отримав пошкодження в Білорусі, було добито під час атаки українських дронів, а тепер, згідно з наявною інформацією, ще один А-50 було знищено/пошкоджено під час операції СБУ “Павутина”.
Іншими словами, якщо зі стратегічною авіацією Росія, можливо, після 1 червня ще й залишається з якимось мінімальним потенціалом, то ось із ДРЛВ, якщо підтвердиться знищення ще одного літака, – повний провал. Тобто Росія, яка позиціонує себе як ядерна держава, не має на озброєнні повітряного флоту навіть напівсучасних літаків ДРЛО? Так. І це четвертий рік війни проти України.
Висновки
Про цю операцію ще довго писатимуть і говоритимуть. Верифікація втрат РОВ ще буде наздоганяти сказане неофіційно і напівофіційно. Остови згорілих Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160 та інших ще будуть час від часу спливати у відкритих джерелах. Але найголовніше те, що 1 червня 2025 року – це чорний день російської стратегічної авіації.
Той, хто “хотів движухи”, її отримав сповна у вигляді повного провалу і приниження з 2022 року на полі бою. Але одна справа – сотні тисяч російських носіїв духовної скріпи (які перетворюються на добриво для українського чорнозему), яких у РФ ніхто не цінує і ніхто не дорожить, навіть матері, дружини і діти, а зовсім інша – це бойові машини, які відображають “велич” Росії та стоять на її сторожі.
Такого приниження, як 1 червня 2025 року, Росія не відчувала ще ніколи у своїй короткій історії існування. І важливо розуміти, що якщо українські силовики продовжують настільки глобально бити і дивувати сьогодні, то значить, що є чим дивувати і завтра.
Робота ведеться – далі буде.
СБУ… Запускають дрони. Палають аеродроми.
Моссад… Гля, а так можна було?
ЦРУ… Мовчить. Забивають косяк Маску.
ФСБ… А мы… А мы… Орешник… Орешники… Орешничечки.
Моссад… Ху@шніки. Обтікайте, воякі срані…
ЦРУ… А що це було? Що горить?
Моссад, звертаючись до СБУ… Нам би поспілкуватися з вами. Готові до співпраці.
СБУ)… Мовчки, запускають дрони.
ЦРУ… Рахують стовпи чорного диму.
ФСБ… Орешничек… Орешничюличек… Та мы. Та вам. Та всем. (Через хвилину сумним голосом) А сколько ещё фур?
СБУ.. Запускає дрони.
Щось йобнуло в Североморске.
Моссад… Ні хріна собі. Там же субмарини.
СБУ… Співає «Там за туманами, вечными, пьяными, Там за туманами любят нас и ждут»… І запускає дрони.
ЦРУ… Дзвонять Трампу.
ФСБ… Может, хватит?
СБУ… Ми ще не починали.
Моссад дивиться в бік ФСБ… Відсунься. Воняє… Далі, бо все одно воняє.
СБУ… Запускає дрони.
ФСБ… Співають «Враааагуууу не здайоооотся наш гоооордыыыый вааааряяяяг».
Моссад… Єхидно регочуть.
СБУ… Запускає дрони.
Протяженность РФ, её население, пробитое пропагандой, но падкое на мертвых президентов и готовое одеть шапки из фольги по команде гражданина начальника, было на нашей стороне в день военно-транспортной фуры РФ.
Но все равно это так прекрасно, что скупая слеза радости потекла по лицу.
Я видел всякое, но пылающие самолеты ядерной триады, облепленные покрышками, чтобы не прилетели “Лютые”, – еще нет.
Очень надеюсь, что дежурная смена успела добежать до самолетов в готовности взлететь по тревоге и немного зажмурилась.
Буду орать белугой, если специальные люди собирали деньги на дроны внутри РФ, на производствах РФ и втемную использовали не только водителей, но и сборщиков донатов, и производственников.
Тогда это первая в мире операция, оплаченная и изготовленная одними любителями русского мира против других.
То есть не хуже пейджеров в Ливане по сложности исполнения и координации и точно лучше по ущербу.
Надеюсь, что контрразведка в РФ сегодня выйдет в окно и поедет на подвал, снимать фильм “Червоний горобець”.
Цікаве відео. Бо на ньому “основна ракетна робоча конячка” ПС ВС РФ – Ту-95 МС (або інші модифікації).
Їх взагалі у РФ біля пʼяти десятків на озброєнні. Але скільки в них реально літають, це ніхто не знає. Бо літаки дуже старі. Їх розробили та будували німці, яких викрали та змусили працювати на радянських КБ.
Німці зробили дійсно гарний для свого часу літак. Але це все ж літаки, які вироблені в 50-х. Їх більше не випускають, а деякі деталі канібаляться з інших літаків. Навіть такий надійний літак зношується.
І все ж ці літаки більш надійні та витривалі ніж Ту-22 чи Ту-160, які літають мало, а ремонтуються дорого та довго.
Тепер цих дуже дорогих літаків, які обстрілюють міста здебільшого ракетами Х-101, стало менше. І, судячи зі всього, удар був свідомо по боєздатних літаках (паливо вибухає на відео в них). І виробляти їх вже РФ не вміє. Це такий “археотех” радянського союзу.
Це прям дуже сильний удар по стратегічній авіації. Яких в історії ще не було.
Ну, й це. Малюк – красава. Це ж треба було розробити таку операцію, не злити про неї “кротам”, зробити сінхронний удар…
Дуже круто.
А насправді зараз у світі здригнулися командири усіх воєнних аеродромів. Сильно здригнулися, може, й зараз ще охуївають.
Напасти на воєнний аеродром та задавити будь-які літаки можна було декількома способами.
Диверсія зсередини, наприклад. Підкупити/зашантажувати головного техніка, щоб вивів щось із ладу. Складно, дорого, немає гарантії результату.
Пряма атака. Дохєра особового складу залітають на полосу на джипах/бехах і весело розхуярюють красиві бомбери. Малореально, бо як протягнути батальон ЦАХАЛу в передмістя Тегерану? Ніяк.
Суперспецназ, як в кіно. Проповз-замінував-підірвав Б-52. В кіно працює відмінно, в реальності… скільки ми знаємо таких успішних операцій? Отож. Щось підірвати можна, але і попрощатися зі спезназом теж прийдеться.
Авіаудар. Ракетний удар. І там, і там – ППО наземна плюс ППО повітряна.
І, мабуть, це і все із реальних сценаріїв воєнного впливу. І така диспозиція не змінювалася півстоліття мінімум. Відповідно, і заходи охорони-та-оборони теж. Шикування – патруль заступив – грибок – КПП – ну і МВГ з ПЗРК як данина сучасності. РЛС крутиться, служба йде.
А тут – хуууяк, бажаю здоров’я. Ну, вперед, збий маленьку єбалу з автомата, коли вона проноситься через периметр і уходить до стоянки літаків, де немає патруля, грибка, та і МВГ на машині може хіба що потикати своєю “Іглою” в жо… в небо. “А нєбо, містєр, оно огромноє” (с).
Роз’їбали п’ять (чи шість, ой, не чує баба) аеродромів – і ще пара тисяч по всьому світу різко занервували.
Це тому, що в нас балістичних ракет немає, а якось викручуватися треба. Ото і викручуємося. Оце “це нова війна” – воно ж не тільки про технології (дрони багато хто будувати вміє, тільки не вірте в те, що Європа хоче в нас купувати тисячі фпв-шок). Це, насамперед, про нову тактику.
І не наша проблема, що раніше у тактичному розрахунку подавлення аеродрому була ракетна атака та deepstrike, а тепер – Камаз, домік на платформі та стяжки на єбалє. “Круті часи потребують крутих рішень” (с) Джинн із мультика “Аладін”. Там, до речі, теж безпілотник із ШІ був, літаюча ковдра. Охуєнна платформа, між іншим, двох людей підіймає, Дісней, ти диви, дрони передбачив, красавчік 😆 .
Тому вже зараз починають десь у надрах воєнних міністерств народжуватися потужні документи “Протидія мультироторним засобам ураження воєнних аеродромів, стоянок, сховищ”.
Все, епоха агента 007 закінчилася, почалася епоха пайки проводів і джоніков. Здригаються командири аеродромів, фури біля парканів виглядають. Маленька дзижчача смерть: чотири гвинти, півтора кілограми пластіда, рама і компаунд. Збовтати, але не змішувати.
В який час ми живемо, ох, єбать.
Вчорашню атаку на аеродроми російської стратегічної авіації росіяни прямо називають нападом на елемент російської ядерної тріади. Тріада складається з ядерних ракет, які запускаються з наземних шахт, підводних човнів та літаків. І удар по літаках фактично ставить перед Путіним задачу щодо надання відповіді.
Лише питання: кому відповідати?
Думка, що ядерну тріаду може успішно нищити Україна, для Кремля виглядатиме принизливо. Путін не вважає Київ гідним суперником. Російська пропаганда не дарма постійно каже, що росіяни воюють із Заходом. Сама думка, що маленька Україна здатна впродовж багатьох років успішно протистояти російській армії, є неприпустимою для росіян. Вони воюють із НАТО, колективним Заходом на чолі зі США або євронацизмом — “участь” усіх них у війні є виправданням для кремлівських пенсіонерів. Від першого дня війни Путін воює не з Україною, а з Заходом. Воює і зараз, що видно зі зливів інформації про їхню переговорну позицію в Стамбулі. Там ідеться про зняття європейських і американських санкцій та письмові гарантії країн НАТО, що вони не візьмуть Україну до альянсу. Тобто вимоги, які адресовані не Україні.
Якщо так, то, за їхньою картиною світу, це НАТО, США та Європа напали на ядерну тріаду. Американські розвідувальні дані отримані півтора року тому, тобто ще за Байдена. Логістика НАТО допомогла організувати доставку “будиночків”, із яких вилітали дрони. Оплачено це європейськими грошима.
Тобто гідною відповіддю росіян мали б стати удари по США, Європі та інших країнах НАТО. Росія бачить їх як “сторону конфлікту”. І коли вони нищать російські ядерні сили, Росія має відповісти.
Очевидно, що ніякої відповіді не буде. Будуть чергові 300 дронів по Україні, до яких світ, на жаль, звик. Але саме через це світ не розцінить це як якусь відповідь за знищення російських ядерних сил. Навпаки, світ отримає додаткове підтвердження, що ядерні сили Росії — це порожній блеф. І підтримка України може допомогти знищити ядерні потужності Кремля без особливих наслідків для решти світу.
Тому ця атака — це чергове підтвердження необхідності розширення допомоги Україні, адже саме Україна виступає найкращим доказом вразливості Росії та її нездатності до будь-якої форми ядерної ескалації, більшої за пости, які хтось пише для телеграм-каналу Медведєва.
Україна завдає стратегічного удару по рф напередодні чергового раунду імітаційних переговорів у Стамбулі.
Третина російської стратегічної авіації зазнала непоправних втрат. А це означає дуже відчутне зниження переваги росіі в повітрі. Це важко переоцінити, співмірно з ударами України по знищенню ЧФ рф.
Думаю, Вашингтону і навіть Пекіну має сподобатися, адже йдеться про бомбардувальники, які здатні нести ядерний заряд, і які росія вже не здатна виробити, бо робив їх радянський союз. І тепер у москви їх на третину менше.
Найголовніше, що це стало наслідком не якихось супер балістичних ракет, а дронів за кількасот доларів.
Дешеві технології стають ключовим фактором для вирішення долі цієї війни. Окрім людського мобресурсу, ключовою перевагою росіі є дешеві дрони типу Shahed, якими ворог кошмарить щоночі українські міста і виснажує ППО. Вони вже вийшли на виробництво сотень дронів у день. Звісно, це не російська розробка, а повністю передана росіянам іранська технологія.
Але це ключова задача для України – подібна дешева ударна далекобійна технологія. Тоді цілком реальним є досягнення паритету у війні.
Бо ніхто не має сумнівів, що росія зупиниться лише тоді, коли не зможе йти вперед. І коли імперії загрожуватиме невдоволення всередині. Вчорашні підриви залізничних мостів в рф – це якраз те, що показує вразливість монстра.
Дякую тим, завдяки кому Україна отримала такі необхідні козирі на цьому раунді переговорів, навіть попри те, що вони є суто імітацією процесу. Просто росіяни тепер матимуть значно менше підстав для дешевих понтів у виконанні шістки мединського. А це дуже тішить.
Попереду ще багато всього… Але технології та креатив – ключове.
СБУ і Василю Малюку окремий респект 💛💙.
Намагаючись стримати емоції, зверну вашу увагу лише на наступне:
1. Дипломати, очевидно, під час активних бойових дій не мають шансів перемогти (це – час військових). Тільки успіхи на фронтах війни дають шанс дипломатії.
2. Російський наратив і переговорна позиція на перемовинах із американцями (мовляв, Україна не має шансів перемогти в жодному разі) майстерно, ефективно, демонстративно ще раз підірвано.
3. Інший наратив (який часто-густо використовується в медіа, а також, на жаль, політиками), що російсько-українська війна йде лише в Україні, зруйнований. Це точно не так! Війна йде і на російській території. На ВСІЙ російській території. Глибина тилу як беззастережна перевага поставлена під сумнів.
4. Не варто недооцінювати ворога. Звісно, вони спробують нанести компенсуючий удар. Більш імовірно, що він буде зорієнтований на залякування й намагання повернути собі ініціативу. Така відповідь, очевидно, може бути в російському стилі – не по військових об’єктах, а терористична, з максимальним інформаційним ефектом.
5. Як би не розвивалися події, очевидно, що війна на виснаження не підходить воюючим сторонам, тому ескалація наступними тижнями й місяцями буде максимальною. І лише так може з’явитися шанс для виходу з широкомасштабної війни. На жаль, іншого варіанту наразі немає.
І головне: нові технології помножені на професіоналізм і притаманну українцям винахідливість дають можливість, навіть у широкомасштабній війні, зберігати життя українських оборонців і максимально уникати людських жертв (парадоксально, що й чужих).
Героїзм і стійкість українців та вміння вистояти в асиметричному протистоянні здатні вплинути не лише на партнерів, але й на ворога, навіть такого, який здавався непереможним.
Вічна слава всім, хто поклав життя в обороні країни!
Слава тим, хто не погоджується на капітуляцію й наближає українську перемогу!
Привчити рашистів до поразок.
Пропаганда рашистів любить символи. Вона чіпляється за них і розгортає потрібні історії – «наративи».
От і з відчутного удару в рамках української операції «Павутина» на росії намагаються виплести контрісторію. Почали називати цю поразку «Перл-Харбором» з натяком на те, що, мовляв, отоді ж Штати прокинулись і все ж виграли.
Вони і розгром на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року ліпили до «Великого відступу» з Західної України в 1915. Мовляв, після Брусилівського прориву вже в 1916 повернули велику частину територій.
Щоправда, такі аналогії двосічні, адже дуже скоро розвалилася сама російська імперія.
Так і тут. На українських сторінках розгром російської стратегічної авіації слушно порівнюють не з Перл-Харбором, а з Цусімою. Розгромом російського флоту японським у ході російсько-японської війни 1904-1905 років.
І тоді японський прапор в українських кольорах (на ілюстрації), який зараз скрізь таскають російські пропагандисти, набуває зловіщого значення саме для росії.
Щоправда, у тій війні, крім Цусіми, був ще Мукден – одна з найбільших суходільних битв до І Світової, яка ознаменувала стратегічний перелам. А до того – падіння Порт-Артура, Ляоян, і, завісно, «самі взарвалі “Корейца”, намі патоплєн “Варяг”».
Японці виграли завдяки бурхливій модернізації, кращій організації й мобілізації ресурсів, ефективнішій оснащеності та навченості армії й флоту.
Українська влада має відповідальність: розвʼязати проблеми ефективності, які накопичуються роками вже протягом повномасштабного вторгнення.
Українське суспільство, українська наука і виробництво, українське військо і спецслужби готові працювати, щоб завдавати росіянам удар за ударом. Адже перемогти російського велета можна, привчивши його до поразок.
Породити дух, який сковував волю росіян тоді, під кінець російсько-японської війни: «Сіла нє взяла!».
Але це ж треба працювати так, щоб успіхи були не всупереч, а завдяки.
Зеленський тепер має повне право вимагати у Трампа компенсації, як той вимагав у нас за неіснуючий “борг”.
Україна знищила третину стратегічних бомбардувальників РФ, які, головним чином, призначені були для знищення США. Те, що Путін використовує ці літаки проти України, так це він дебіл. Проектувалася ця зброя проти США, головною їх ціллю завжди були Вашингтон і Лос-Анджелес.
От і казати рудому:
– Давай, плати. Ти ж нам розповідав, що ми маємо компенсувати допомогу від Байдена. От тепер і ви нам винні за допомогу від Малюка. Бо для самих США в разі зіткнення з РФ це було б значно дорожче знищити всіх цих “вбивць авіаносців”.
Сам Трамп дуже боїться ядерки. Саме зараз просуває мрії про “золотий купол”. США інвестують трильйони в протиракетну оборону.
Ну, от. Тепер у вас борг перед нами. 😆 Ти ж любиш розповідати, що “союзники мають платити за американський захист”. Тепер ви платіть Україні за захист від нас.
Україна цією операцією показала не тільки, що в нас ще знайдуться карти. Ми вчергове довели: ми — серйозний гравець світового рівня, який знешкоджує загрози, що цілком реально могли б загрожувати Лос-Анджелесу чи Вашингтону.
І ми ще й робимо це з посмішкою, стилем і смаком. 😎 .
Слухайте, мене вже настільки виснажили деякі інформаційні речі, що я вирішив вилізти зі своєї внутрішньої мушлі й трохи висловитися. Можна?
По-перше, це було страшенно приємно — спостерігати за палаючими російськими літаками. Так, одразу уточнюю: для мене це було приємно. Дуже.
А далі починається «по-друге», коли в інформаційному просторі з не меншим пафосом починають обговорювати «атвєтку». У деталях, по пунктах — чим по нас ударять, куди саме, що буде. Лише “коли” поки не кажуть. І все це починає звучати так, ніби росіяни завдадуть удару не тому, що постійно хочуть нас знищити, а виключно у відповідь на збиті літаки.
Серйозно?
Гей, усі ті, хто аналізує цю «відповідь», — ви справді не помічали, що нас і так обстрілюють щодня?
Вони робили це вчора. Роблять сьогодні. Робитимуть завтра. Ця майбутня «атвєтка» — не виняток, це просто чергова атака.
Різниця лише в тому, що після збитих літаків їм стало це робити трохи складніше.
Ні, я не намагаюсь вас заспокоїти.
Ні, я не кажу, що можна ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Навпаки! На тривогу треба реагувати завжди — байдуже, проводили СБУ/ГУР/ЗСУ якусь операцію чи ні.
Так, удари по літаках — це було потужно.
Так, Кримський міст — це було символічно.
Так, ті, хто це зробив, — справжні, неймовірні люди.
Але ракети, «Калібри», «Іскандери» — це не про фронт. Ту-95 не б’є по позиціях. Ту-22 не обстрілює склади БК. Це терор по тилу. По вас.
А на фронті — своя реальність. Дронів немає. Мавіків немає. РЕБів немає. Запчастин немає.
Мені щодня надсилають ці списки. По кілька разів.
А ще… людей немає.
Я не можу допомогти з особовим складом. Але я можу спробувати допомогти з дронами, які хоча б частково можуть замінити живих. Я можу спробувати допомогти з РЕБом, щоб захистити тих, хто вже там.
І мені абсолютно байдуже на їхню “атвєтку”.
Я просто намагаюсь допомогти. Сподіваюся, ви приєднаєтесь.
 |
 |
 |
 |
 |
