Про німецькі інвестиції в українську далекобійну зброю
Дані про атаки російських БПЛА по українських містах: 26 травня — 355 дронів типу «шахед» і безпілотників-імітаторів, 28 травня — 88, 29 травня — 90, 30 травня — теж 90. Усі казки про 300 на добу «шахедів» у Росії та плани робити 500 поки що залишаються на совісті журналістів.
У принципі, не думаю, що запустити таку інформацію в західні медіа дуже дорого чи складно.
Саме для таких історій потрібні масовані удари «шахедами» по Києву — накопиченими за багато днів перемир’я. Вони ж супроводжують завзятість делегації РФ з її нездійсненними вимогами й погрозами окупувати ще кілька областей.
Насправді, частину «шахедів», як і раніше, запускають просто з коліс, частину накопичують для акцентованого удару.
Причому треба розуміти, що навіть якщо такий удар відбудеться й перевантажить ППО, його ефективність часто сумнівна. Наприклад, заглиблену цистерну «шахед» не дістане, шанси поцілити в капонір мінімальні, будь-які підземні цілі недоступні, маневрені цілі, швидше за все, стрибнуть на запасні позиції.
Тобто дістати авіацію, виробництво дронів, ракет, розосереджене виробництво подвійного призначення (все те, що вони хочуть дістати) Москва не може.
Тим часом Німеччина, у якій «яструби» прийшли до влади і відпустили боргове гальмо, посилює допомогу Україні.
У них попереду великі зміни — НАТО просить Берлін сформувати сім нових бригад.
Тому німців цікавить ВПК України — по суті, та сама данська ініціатива.
Звичайно, тут зіграла й ефективність останніх ударів.
Дві хвилі дронів по виробництву оптоволокна в Саранську з пожежами всередині будівлі; щонайменше чотири проникні влучення у цех «Энергии» в Єльці; приліт у Болхівський завод напівпровідників, у новий цех; знищення виробництва наземних комплексів управління БпЛА «Орион» у Дубні.
Кожен удар окупився багаторазово. Наприклад, інвестиції в цех акумуляторів 18650 і тягових батарей на АТ «Энергия» з 2021 року сягнули понад 5 млн доларів.
А там і верстати для обв’язки, і лінія збірки, і імпортований літієвий порошок. Пожежа й осколкові бойові частини роблять усьому цьому дуже боляче.
Скрізь ми бачимо, що нашим дронам намагаються протидіяти малою зенітною артилерією. Жодних слідів груп на вертольотах, авіації ППО, пусків ракет.
Значить, масштабування «Лютих», «Бобрів», ракет-безпілотників (по суті, ракет, але за визначенням —БпЛА, дає можливість застосовувати їх різним структурам з трьох букв без оформлення купи документації та нормативно-правових актів) буде вкрай корисним.
Щоб відтягнути кошти від сухопутних військ на формування нових підрозділів ППО, запасу ракет і для прямої шкоди економіці. Благо, численні сайти «Зроблено в нас» захлиналися про імпортозаміщення й висипали тонни контенту з цехів. Тепер у нас непогана база цілей.
Причому легкого високоточного озброєння з головами 75–150 кг вистачить на більшість заводів європейської частини РФ, де під час підготовки до війни ліпили споруди з швидкозбірних конструкцій і ніхто не переводив нічого під землю.
Адже Київ за три дні і система «Пересвет» — усі ж пам’ятають.
Дрони не «Нептуни» земля — земля, проте і за ціною не як крилаті ракети. Гадаю, ті самі 120–150 тисяч доларів, як «Шахед».
Допомога Коаліції дронів минулого року була 1,8 млрд доларів, а цього року вже 2,7 — це досить переконливо.
Зрозуміло, що там не лише дальні дрони, а й прошивка, як-от: донаведення на ціль під тиском перешкод, запчастини для збирання FPV і скиди, але порядок цифр зрозумілий.
Тому новина про те, що Німеччина окремо фінансуватиме українські засоби доставки і перші будуть готові протягом кількох тижнів — чудова новина.
Добре, якби було не лише фінансування й інвестиції в масштабування виробництва, а й дублювання його у країнах ЄС для крилатих і балістичних ракет.
Якщо ми змогли, ще й під пресом тисяч випущених по нас «Калібрів» і Х-101, то зможуть і в ЄС. І Києву, і Брюсселю корисно мати недорогу довгу руку.
До речі, ось і стало зрозуміло, чому засекретили специфікацію, що саме розширюватимуть і куди пішли кошти — це чутлива інформація, слушне рішення.
Весь пакет — п’ять мільярдів: і ППО з ракетами, і фінансування супутникового зв’язку для ЗСУ, і відкриття ремонтних заводів, і, природно, зняття зі зберігання БМП і БТР для сухопутки.
Найважливіший маркер, що бомбардування РФ не досягає мети: спільні підприємства продовжують відкривати і, як і раніше, не вистачає не потужностей, а грошей, щоб вийти на плато замовлень у ВПК.
Смішні історії Сімоньян про бомбардування Берліна, якщо по Москві полетять «Тауруси», відверто веселять. Напевно, уже розбомбили Париж за SCALP і Вашингтон за ОТРК, скоро бомбитимуть Лондон за Storm Shadow. А там уже черга й Берліна. Сміялися всім ЄС.
Вдала стратегія вибивати наукоємкі, дорогі для бюджету підприємства, допоки супротивник доїдає совкову спадщину на тлі входу в рецесію, масштабують — і це добре.
На заставці: Міністри оборони Німеччини та України Борис Пісторіус і Рустем Умєров у Берліні підписали угоду про фінансування далекобійної зброї українського виробництва (укладено контракти між Києвом і німецькою збройовою промисловістю). Фото: Міноборони Німеччини
