Кількість і якість дронів не відповідає потребам фронту
Після кожної терористичної атаки рашистів рефреном звучить побажання: хай постійна повітряна тривога прийде на російську землю. Тим більше там не бракує військових і військово-промислових цілей, інфраструктури забезпечення війни.
Раз у раз вдалі удари трапляються, але їх рідкісність і винятковість демонструють, що дешевих масових засобів дальнього ураження в Україні так і не отримали попри всі обіцянки і оптимістичні заяви влади.
Бо гучна назва чергового виробу в промові Зеленського не завдає втрат ворогові.
Проте технічні характеристики «шахедів» давно відомі, захоплених зразків теж не бракує. Що заважає створити аналог – за потреби разом із партнерами?
Було б цікаво дізнатися. Такі питання необхідно ставити перед владою і не задовольнятися напищеними відповідями, що «робота ведеться» і «президенту продемонстрували черговий зразок».
На «технологічній ставці» явно щось треба міняти, бо час іде, а військово-промисловий комплекс росіян досі існує.
P.S. Мені слушно заперечують, що аналоги «шахеда» у нас є, це навіть публічна інформація. Але без масового виробництва і масових же ударів – це не зброя, а засіб піару в промовах…
Тож як буде налагоджене виробництво і застосування, – тоді зможемо сказати, що питання вирішене.
А щоб його вирішити, треба привертати до нього увагу.
 |
 |
Питання, яке зараз підіймають командири взводів і рот ударних БПЛА все частіше та гучніше, – це наявність достатньої кількості дронів і, що дуже важливо, їхня якість. Сказати, що держава нічого не дає, не можна. Дають дрони, але цей «зоопарк» дістав уже всіх і кожного до ґикавки.
Зоопарком називають різноманітність назв дронів і відповідно постачальників. Це коли рота отримує 50 дронів «Вареник» від виробника Петренка, 50 дронів «Галушка» від Василенка, ще 20 штук «Маршал Шашлик» ще від когось і додатково вісім партій по 20… 40… 80 дронів від пʼяти інших виробників. Добре, якби тільки виробники були різні, але це і дрони різні. Хоча що галушка, що вареник по накладній, наприклад, йдуть як 10″ дрон або день із вказанням назви. Але тут скринька з сюрпризами від якості комплектуючих до діапазону робочих частот, а це тягне за собою наявність необхідного ретранслятора в достатній кількості. І одразу починаються потужні танці незламності з великим бубном.
У кожному взводі є технарі, задача яких налаштовувати дрони. Кожен дрон. Ретельно його перевіряючи. Щось випаювати, а потім припаювати те, що придбали завдяки донатам. І якщо я скажу, що ці хлопці сплять за своїми робочими столами (бо екіпажі працюють цілодобово), я навряд чи помилюся. Два ідентичних дрони по заявлених характеристиках (розмір рами та інше) можуть суттєво відрізнятися по якості. Як Таврія та Шкода. І там, і там кругле кермо. І там, і там чотири колеса, але… Якщо рама та двигуни норм, то може бути проблема з тим, аби підʼєднати борт до наземної станції. Все вище вказане – норм, плати ініціації – лайно, а це значить, що, влучаючи в ціль, ти отримуєш нерозрив. Тобто лише налякали під@ра, а не назавжди його зупинили. І так далі…
В чому ворог нас випереджає?! В системності підходу до питань виробництва зброї. Все успішне одразу ж масштабують, постійно апгрейдять і нарощують. Переводять виробництво на державні рейки. Без гучних лозунгів про тридцять два трильйони дронів і все інше бла-бла-бла.
Для мене досі залишається таємницею відповідь на просте запитання «На який хендехох нарощувати кількість виробників дронів, багато з яких ще «вранці» виробляли меблі чи смажили каву? Може, краще всебічно сприяти виробникам ЯКІСНИХ дронів нарощуванню їхніх виробничих спроможностєй, можливостям постійно покращувати характеристики своїх виробів тощо?». І тоді рота ударних БПЛА буде отримувати дрони від двох, трьох, ну, максимум чотирьох перевірених виробників. І не десять партій по тридцять штук, а триста. А це значить, що дрон сімка від дрона сімки, буде відрізнятись лише кольором гвинтів та наліпками на коробках. Як це впливатиме на ефективність роботи пілотів, питання риторичне.
А для цього треба максимально зменшити глибину прірви між тими, хто приймає рішення про закупівлю дронів від того чи іншого виробника, рахуйте формування «зоопарку», і бойовими підрозділами! МАК-СИ-МАЛЬ-НО зменшити.
Окреме ПИТАННЯ – це промислове виробництво якісних боєприпасів, зокрема і для роботи екіпажів ФПВ-дронів. Складається враження, що в державі немає можливостей вирішити цю проблему. Або немає бажання. Як мені сказав один дуже офігенний інженер-кулібін (який зі своїми хлопцями розробив дещо, що могло би СУТТЄВО ускладнити життя окупантам) «Супер. Але грошей на цьому не заробиш». Фраза, яку він почув від тих, хто приймає рішення…
Коротше. Пішли ми далі, війну воювати…
Фото з літніх навчань. Пройшло не так багато часу, а новачки безквепешники давно стали досвідченими пілотами.
Фото на заставці: 83-тя окрема бригада ТрО
