Вісті з фронтів. 19.05.2025 (відео)
Сьогодні ми розглянемо Сумський напрямок, оскільки під час попереднього стріму на YouTube 5 каналу з’ясувалося, що багатьом моїм читачам цікавий саме цей напрямок. Схема буде звичною – склад сил і засобів противника, що діють на даному напрямку, поточна ситуація і перспективи подальшого розвитку обстановки.
1. Група військ “Курск” зі складу угруповання військ (УВ) “Північ” (також відоме “у миру” як «ленинградский военный округ»/ЛенВО), що діє на Сумському напрямку, тобто на території Сумської області України, а також Курської та частково Білгородської областей російської федерації, мабуть, після так званого “завершального етапу Судженської наступальної операції” зазнало певних змін.
На початок квітня до її складу входили такі формування:
Повітряно-десантні війська
– 76-та десантно-штурмова дивізія (дшд) діяла у складі 3-х десантно-штурмових полків (дшп) – 237-й, 234-й та 104-й дшп;
– 106-та повітряно-десантна дивізія (пдд) відповідно діяла у складі своїх 3-х полків — 51-го, 119-го та 137-го парашутних десантних полків (пдп);
– 7-а дшд була “представлена” в цьому угрупованні одним своїм полком, а саме 56-м дшп;
– 11-та окрема десантно-штурмова бригада (одшбр);
– 83-тя одшбр.
Морська піхота
– 155-та окрема бригада морської піхоти (обр МП);
– 810-та обр МП;
– 61-ша обр МП була «представлена» одним зі своїх «імених» батальйонів «Арктика»;
– 177-й окремий полк морської піхоти (оп МП), судячи з усього, діяв не в повному складі, а 1-2 своїми батальйонами.
Мотострілецькі частини та з’єднання були представлені наступним “набором” сил і засобів
– 72-га мотострілецька дивізія (мсд) зі складу 44-го армійського корпусу (АК) діяла у складі своїх 2-х мотострілецьких полків — 22-го та 30-го мотострілецьких полків (мсп);
– 34-та окрема мотострілецька бригада (омсбр), що діяла у складі двох мотострілецьких батальйонів (мсб);
– до 4-х “бригад” зі складу ЗС КНДР (за нашою класифікацією, відповідає загальній чисельності до 2-х наших «звичних» мотострілецьких бригад).
Однак, судячи з усього, протягом квітня-початку травня російське командування провело значне перегрупування сил і засобів у складі своєї групи військ “Курск”.
Ймовірно, до другого ешелону були виведені частини та підрозділи зі складу армії КНДР. Також відбулася ротація власне російських військ, – вибула на інший напрямок низка частин і підрозділів зі складу пдв та морської піхоти, а замість них до складу Курської групи військ були введені частини та підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), які раніше діяли на Вовчанському напрямку. Власне, саме вони зараз пробують наступати у прикордонній зоні на території Сумської області України.
Найчастіше у зв’язку зі згаданим перегрупуванням згадують 155-ту обр МП, яка направила низку своїх підрозділів до Білгородської області РФ, а також 76-ту дшд, яка нібито направила “частину своїх сил” на Запорізький напрямок у смугу 58-ї загальновійськової армії (ЗВА), – ця інформація ще потребує уточнення.
Так само, ймовірно, обидва батальйони 34-ї омсбр (зі складу УВ “Днепр”, а саме 49-ї ЗВА) були повернуті російським командуванням у Південну операційну зону (або до УВ “Днепр”, що більш імовірно, або до УВ “Восток”).
Частини і підрозділи зі складу пдв і морської піхоти, що залишилися в складі Курської групи військ, ймовірно, діють за підтримки окремих танкових підрозділів зі складу мотострілецьких з’єднань (до 4-5 танкових рот, за іншими оцінками – до 7-8), а також посилені артилерією зі складу 44-го, 11-го і 14-го армійських корпусів, також у цьому зв’язку згадується ряд артилерійських підрозділів зі складу 6-ї загальновійськової армії (ЗВА).
Разом з тим, очевидно, що «головною ударною» силою військ противника на Сумському напрямку стали тепер мотострілецькі з’єднання УВ «Север», а саме дві мотострілецькі дивізії (18-та та 72-а мсд). Крім того слід зазначити, що на цьому ж напрямку знаходиться ряд (до 4-5) так званих “мотострілецьких” і стрілецьких полків мобілізаційного резерву, або приданих частинам і з’єднанням зі складу Курської групи військ, або безпосередньо підпорядкованих її командуванню.
У всіх частинах і підрозділах (батальйонного рівня) зі складу цього угруповання військ сформовані зведені штурмові роти (взводи), силами яких в основному ведуться атакуючі/штурмові дії. Північнокорейські підрозділи, схоже, вже не застосовуються або використовуються епізодично і лише на території РФ.
Сумарна чисельність Курської групи військ противника оцінюється по-різному і коливається в межах таких показників:
– До 62-65 тисяч особового складу (з урахуванням «військ прикриття державного кордону») або до 50-55 тисяч (без них). Є також цифри близько 30-35 тисяч, але, на мій погляд, вони явно малоймовірні. Більш достовірними у цьому сенсі є показник – 75 тисяч. Фактично на Сумському напрямку за чисельністю та “штатом” діє така собі «зведена» загальновійськова армія противника, посилена тактичними групами пдв та морської піхоти.
– Танки – не більше 160 одиниць, можливо, до 200 одиниць.
– Бойові броньовані машини (ББМ) – понад 480 одиниць (є показник – до 620-625 одиниць).
– Ствольна артилерія (в тому числі 120-мм міномети) – близько 660, однак, є оцінка й в 750-760 «стволів».
– Реактивна артилерія (реактивні системи залпового вогню – РСЗВ) – до 160-180 одиниць.
2. Поточна ситуація
Станом на вчорашній ранок передові підрозділи противника зі складу його 18-ї мсд були введені у бій по напрямках Веселівка – Водолаги, а також Журавка – Біловоди, ймовірно, з метою просування у південному напрямку та виходу на рубіж Новомиколаївка – Яблунівка.
Діючи за підтримки підрозділів зі складу 106-ї пдд (ймовірно), передові підрозділи противника зі складу його 18-ї мсд зуміли просунутися між селами Водолаги та Біловоди (на глибину орієнтовно 0,8-1 км), перерізавши дорогу між ними. Крім того, судячи з усього, противнику вдалося зайняти частину села Біловоди та вийти на околиці села Водолаги.
Також противник (ймовірно, підрозділи 83-ї одшбр) активізувався (провів низку атакуючих/штурмових дій) у напрямку Басівка – Локня, намагаючись прорватися у загальному напрямку на Юнаківку. Йому вдалося дійти до околиць села Локня й розпочати за нього бої.
Таким чином, загальна глибина вклинення військ противника у прикордонну смугу в північно-східній частині Сумської області, якої йому вдалося досягти протягом квітня-травня поточного року, на напрямках Новеньке – Локня склала до 9,2 км, а в напрямку Журавка – Біловоди – до 6,7 км.
Крім того, противник утримує певні райони місцевості в українській прикордонній смузі Сумської області на північ від села Володимирівка (глибина до 1,2 км) та в районі Олександрійського гідрологічного заказника (глибина до 1,7 км).
У свою чергу, передові підрозділи Збройних Сил України продовжують оборонятися по рубежах на території Курської області РФ вздовж річки Сейм у районі населеного пункту Тьоткіно (глибина підконтрольної території становить до 1,8 км, при цьому противник продовжує утримувати центральну та північно-східну частини населеного пункту), в районі від прикордонного переходу Суджа до річки Псьол, глибина “плацдарму” становить орієнтовно до 1,2 км (між селами Олешня та Горналь, при цьому обидва села зайняті противником).
Ймовірно, саме в смузі 18-ї мсд на даний момент противник зосереджує основні свої зусилля на Сумському напрямку. Склад сил і засобів цього мотострілецького з’єднання, якими воно оперує на Сумському напрямку, ще потребує уточнення, але в цілому до складу дивізії “штатно” входять 3 мотострілецькі полки – 79-й, 275-й і 280-й мсп, танковий полк – 11-й тп, самохідний артилерійський полк (сап), а також дивізійний комплект підрозділів бойового та тилового забезпечення. Найімовірніше, дивізії придано до 1-2-х полків мобілізаційного резерву.
Цілком можливо, дивізія наступає лише 2-а своїми мотострілецькими полками (79-й і 280-й мсп) і частиною сил свого 11-го тп, адже була інформація, що 275-й мсп фіксувався тиждень тому у Білгородській області в районі сіл Попівка та Давидівка.
Найімовірніше, на відтинку від Тьоткіно до Басівки розгорнуті та діють основні сили 18-ї мсд, 106-ї пдд, а також, можливо, 56-й десантно-штурмовий полк 7-ї дшд і як мінімум частина сил 83-ї одшбр.
3. Перспективи розвитку ситуації
Як на мене, на даному етапі командування Курського угруповання військ противника вирішує найближче завдання, яке полягає в просуванні його передових підрозділів до дороги Юнаківка-Суджа. Поки що передові штурмові групи противника знаходяться за 1,5 км від неї в районі села Локня.
Кілька їхніх попередніх спроб прорватися на дорогу поки що не увінчалися успіхом. Однак противник у цьому питанні проявляє цілком завидну завзятість і наполегливість.
І все ж-таки я думаю, що “кінцевою” метою наступу є не сама дорога, яку ворог вже контролює у вогневому відношенні, а висоти в районі села Юнаківка, захоплення яких явно сприятиме йому в подальшому розширенні його тактичного вклинення в нашій прикордонній смузі як на схід від Юнаківки, так і на північ і північний захід від неї (насамперед, по обох берегах річки Снагость).
Тому, найімовірніше, найближчим часом слід очікувати достатньо інтенсивних атакуючих/штурмових дій з боку передових підрозділів противника як у напрямку Юнаківки, так і по обох берегах річки Снагость у загальні дирекції з півночі на південь.
“В ідеалі”, звичайно, командування противника “бажало би”, щоб його передові підрозділи ОДНОЧАСНО вийшли на рубіж Олексіївка-Яблунівка та у район Юнаківки. У цьому контексті цілком можливий “допоміжний удар” у напрямку Троїцьке – Володимирівка (очевидно, силами повітряно-десантних підрозділів). Так би мовити, щоб «прискорити процес».
Разом із тим, на даний момент я не бачу особливих підстав стверджувати, що «безпосередні тактичні бажання» російського командування на Сумському напрямку близькі до реалізації. Ворог, якщо я не помиляюся, активізувався на вищезазначених напрямках вже як четверту добу, але зумів просунутися лише на 1,2 км.
Тим більше що про це поки що не свідчать ані глибина, ані розмах (ширина ділянки, де атакує противник – 3,5-4 км), ані темпи просування (кілька сотень метрів на добу).
Тепер щодо “загрози Сумам”
На даний момент особливих прагнень оперативного масштабу та характеру в діях російських військ на території українського прикордонного району в Сумській області, пов’язаних з бажанням саме «взяти Суми», поки, якось не спостерігається.
Більш того, з об’єктивної точки зору, для того, щоб хоча б СПРОБУВАТИ це зробити, командуванню противника необхідно виконати два «попередніх» завдання, а саме:
– Захопити та УТРИМАТИ зручні (у сенсі необхідні) райони та рубежі для оперативного розгортання угрупування (угрупувань), які б відповідали за своїм складом і розмірами оперативній “масштабності” завдання щодо “захоплення Сум”.
– І найголовніше, знайти для нього ДОДАТКОВІ сили й засоби. Бо у своєму нинішньому складі угруповання військ противника “Курск” підходить виключно для “буферизації” нашого прикордоння й не більше того.
Цілком визнаю, що російське командування може мати якісь оперативні наміри (плани) щодо “прориву на Суми”. Однак, погодьтеся, що між «хотіти» і «мати можливість» все ж таки існує певна дистанція.
У нинішніх умовах війни “довішати” до й так не самого значного угруповання військ (нехай і з парою приданих мобілізаційних полків) лише одну додаткову мотострілецьку дивізію зовсім не означає “завтра ми візьмемо Суми”.
Щоб було ще зрозуміліше, пропоную порівняти цей факт з наступними показниками.
2,5 загальновійськових армій противника вже понад півроку «беруть» Покровськ, ще 2 поки не можуть «дозахопити» Торецьк у будь-який спосіб, так само 2 армії (у тому числі одна дійсно «унікальна», яка не має аналогів у решти армій світу, а саме танкова) у співставні терміни «беруть Куп’янськ» тощо.
Тому, що стосується “перспективи взяття Сум”, то атаки 1 (ОДНІЄЇ) навіть ДОДАТКОВОЇ мотострілецької дивізії противника в прикордонній смузі Сумської області, вибачте, але не вражають. Не кажучи вже про те, що Суми – це все-таки не Покровськ і не Торецьк.
Фото: Генштаб ЗСУ
