Рада ратифікувала Угоду зі США про спільний фонд (відео)
Верховна Рада ратифікувала «мінеральну» угоду (чи офіційно – угоду про інвестиційний фонд).
Рішення, важливе для наших союзників. А для нас, насправді, лише відкриває кропітку роботу.
Бо з 28 лютого, коли рамкову угоду поривався підписати Зеленський, згаяно час, і умови погіршились. А тимчасове припинення американської допомоги, яке стало наслідком катастрофи в Овальному кабінеті, коштувало Україні життів наших захисників, а також позицій на фронті, зокрема, в Курській області.
Тож важлива не ратифікація, а виконання.
А з цим у влади – численні проблеми. Від того, що додаткові угоди, на які прямо посилається ратифікований документ, до відсутності навіть натяку на безпекові гарантії.
Зеленський грізно вимагав, щоб в угоду були внесені безпекові гарантії. А після 28 лютого забув і максимально дистанціюється від угоди.
Хоча, за законом про міжнародні договори, угоди про використання природних ресурсів України підписуються від імені Української держави Президентом України.
Всі ці питання Європейська Солідарність мала намір поставити урядовцям під час обіцяної зустрічі. Однак пані Свириденко, певно, надто боїться запитань про незаконні санкції проти Петра Порошенка. Тому з «ЄС» урядовці не зустрілись – з єдиними.
Влада бере усю відповідальність на себе.
У цих умовах ми зробили, що могли.
Домоглися відкритого обговорення угод на профільному комітеті, й для багатьох і в парламенті, і в суспільстві питання навколо угоди стали зрозуміліші.
Зуміли запобігти протягуванню в законі про ратифікацію згадки про її поширення на «деокуповані» території, тобто, повзучому узаконенню втрати тимчасово окупованих територій.
І нині ставимо публічно питання, які не хоче чути влада. Кожне з яких визначатиме, як працюватиме угода. Гляньте Заяву нашої фракції нижче, бо ці проблеми «наздоганятимуть» владу ще довго.
Адже одна справа – парадне голосування. А інша справа – домогтися, щоб угода відкрила шлях до перемоги й миру, як влада обіцяє. Для цього потрібні якості, яких у влади просто немає.
Європейська Солідарність розробила проєкт заяви, щоб Державний фонд родовищ корисних копалин підлягав парламентському контролю. Бо це пряма конституційна функція парламенту — контролююча. Парламентарі мають контролювати, у який спосіб формуватиметься розподіл коштів від діяльності Фонду. Наша пропозиція така: українську частину діяльності Фонду спрямовувати на ЗСУ для укріплення нашої обороноздатності.
Про це заявив у кулуарах Верховної Ради, виступаючи перед українськими журналістами після ратифікації угоди зі США.
Також наша команда зареєструвала в парламенті текст заяви щодо реалізації безпекового компонента, проте її відмовилися ставити на голосування. Офіційна заява, в якій парламентарі наполягали на другому читанні, також була відкинута.
Починаючи з лютого, ми чули заяви української влади, що «угода про копалини» не буде підписана, якщо там не буде безпекового компоненту. І протягом цих трьох місяців розганялася антиамериканська істерія всередині України, нібито американці на чолі з Трампом зрадили Україну та працюють на нашого ворога. А зараз ніби осінило: сьогодні угода подається без безпекового компоненту, але тепер американці — найближчі друзі.
Весь цей час «Європейська Солідарність» наголошувала на критичній та стратегічній небезпеці конфлікту з нашим основним союзником — Сполученими Штатами Америки, що підтримують нас протягом цих одинадцяти років.
І ми продовжуємо це робити та попри абсолютно обурливу поведінку урядовців стоїмо на державницьких позиціях. Проте нам є що запитати. Чому про зміст угоди не проінформований український народ? Чому в заяву влада відмовилася включити угоду про безпеку? Чому влада відмовилася включити до угоди Кримську декларацію? Відповіді сьогодні ми не отримали.
Заява фракції «Європейська Солідарність»
«Європейська Солідарність» завжди займала послідовну і професійну позицію щодо розбудови стратегічного партнерства зі США як складової збереження української державності і майбутньої Перемоги та миру. Ми залишаємося єдиними, хто захищає субʼєктність Верховної Ради і демократичний розвиток України. Депутати «ЄС» наполягали на зустрічі з Урядом для обговорення Угоди про інвестиційний фонд. Важко уявити собі будь-якого конгресмена США, який голосував би будь-який закон, не вивчивши його текст.
Так само важко уявити собі будь-якого американського чи європейського урядовця, який би відмовився від зустрічі з опозиційною фракцією. Це можливо тільки в Україні часів Зеленського, який заборонив урядовцям зустрічатися з фракцією «ЄС». Сьогодні ми отримали листа від уряду з відмовою від дискусії. Можливо, переговорна команда боїться професійної і фахової розмови, можливо, запитань про позасудові санкції проти лідера опозиції, неможливі в демократичній країні.
«Європейська Солідарність» – єдина з парламентських фракцій, якій уряд відмовив у зустрічі для роз’яснення позицій і обставин підписання угод щодо використання українських корисних копалин.
Відповідно до Конституції України, Верховна Рада України є законодавчим представницьким органом; народні депутати представляють Український народ, тож зухвале порушення урядовцями своїх обов’язків щодо звітування перед парламентом – це зневага до мільйонів українських виборців.
«Європейська Солідарність» послідовно виступає за розвиток стратегічного партнерства і союзних відносин із Сполученими Штатами Америки. Не ставить ці відносини у залежність від політичної кон’юнктури чи гонитви за мінливими рейтингами глядацького схвалення. Ми виходимо з того, що стратегічний союз має базуватися на взаємовигідних відносинах, довірі і дотриманні Конституції і законів.
Обов’язком виконавчої влади є звітувати перед суспільством і парламентом за свої дії, а самі дії повинні чинитися виключно у межах і в спосіб, визначені Конституцією України. Відтак ми публічно ставимо перед владою питання, на які вона відмовилась відповідати у рамках підзвітності Верховній Раді України.
Ми вимагаємо чіткої публічної відповіді на ці питання, і здійснюватимемо контроль діяльності влади у названих сферах з використанням усіх наявних конституційних засобів.
1. Чому Президент України і Прем’єр-міністр України самоусунулися від процесу підготовки, підписання і представлення угоди у Верховній Раді України?
Відповідно до п.3 ст.106 Конституції України, Президент України «представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України».
28 лютого цього року Президент України намагався безпосередньо взяти участь в обговоренні і підписанні угоди щодо корисних копалин – але після зірваних переговорів у Овальному кабінеті Білого дому самоусунувся від цього процесу.
А між тим, предметом угоди є використання території та природних ресурсів України, що відповідно до пп. ґ п.2 статті 3 Закону України «Про міжнародні договори України» означає, що вона має укладатися від імені України, Президентом України. Він же мав би представити проект рішення про надання згоди на ратифікацію цієї угоди в парламенті.
2. Яким чином ця угода визначає терміни закінчення війни і встановлення миру?
Ідея щодо спільного використання природних ресурсів України є п.4 Плану Перемоги, представленого Президентом України у Верховній Раді України 16 жовтня 2024 року. Як з’ясувалося пізніше, цей План також був представлений на той час кандидатам на посаду президента США. Чому з усього Плану Перемоги залишився лише пункт про використання українських природних ресурсів? Де ж Перемога – чи принаймні шлях до неї?
3. Яким чином буде забезпечено парламентський нагляд і контроль за реалізацією угоди?
Як будуть забезпечені ключові положення угоди, зокрема щодо оцінки вартості можливої американської допомоги, здійснення платежів, управління діяльністю фонду, здійсненням ним інвестування (за якими пріоритетами, як забезпечуватиметься пріоритет фінансування ЗСУ) тощо.
4. Як забезпечується відповідність угод Конституції України, зокрема ст.13 та щодо стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію?
Чому попередньо не отримано позицію Конституційного Суду України, яка зняла б усі сумніви щодо конституційності угод, в тому числі трактування всіх аспектів власності (не лише володіння, але й користування та розпорядження) щодо надр?
Як співвідноситься з законодавством України і принципом рівності умов для ведення бізнесу зафіксована в угоді про створення інвестиційного фонду норма про те, що американська сторона не буде сплачувати податки до бюджету України за продаж продукції чи ліцензії, в також матиме пріоритетні преференції щодо експорту та торгівлі продукцією від видобутку надр?
5. Як на ратифікацію виноситься угода, яка містить прямі посилання на інші угоди, тексти яких ще не оприлюднено. Зокрема, в угоді 26 разів згадується угода про обмежене партнерство, текст якої не надходив до ВР і не був наданий народним депутатам. Пропонуємо вилучити згадку про цю угоду з тексту Угоди про створення інвестиційного фонду як таку, якої ще не існує.
Як буде забезпечено дію угоди про створення інвестиційного фонду, згода на обовʼязковість якої надається без урахування змісту домовленостей, на які вона прямо посилається?
6. На яких підставах було підписано «угоду про неразголошення інформації» щодо не комерційних, а міжурядових домовленостей, на зміст яких містяться прямі посилання в угоді, яка виноситься на ратифікацію?
7. Як буде забезпечене «місце угоди як «частини гарантій безпеки» України, що обіцяв Президент України Володимир Зеленський, якщо в Угоді про інвестиційний фонд жодним чином не загадано безпекові гарантії щодо України?
Як буде забезпечено звʼязок і взаємозалежність цієї угоди, зокрема, з Кримською декларацією США щодо невизнання російської «анексії» Криму від 2018 року та Двосторонньою безпековою угодою між Україною та США від 13 червня 2024 року?
