Вісті з фронтів. 28.04.2025 (відео)
Покровський напрямок
1. Основу угруповання військ противника, яке діє на даному напрямку (УВ “Центр”), складають війська (сили) двох загальновійськових армій (ЗВА) – 2-ї та 41-ї ЗВА, посилених частинами та з’єднаннями зі складу 51-ї ЗВА, зокрема:
– 2-га ЗВА діє у складі 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) — 433-го, 506-го та 589-го мотострілецьких полків (мсп), підрозділів 15-ї та 30-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр);
– 41-ша ЗВА діє у складі 90-ї танкової дивізії (тд) — 6-го, 80-го, 239-го танкових полків (тп), 228-го мсп, а також 35-ї, 55-ї та 74-ї омсбр;
– Зі складу 51-ї ЗВА, очевидно, задіяні підрозділи двох бригад — 110-ї та 114-ї омсбр, а також низка окремих стрілецьких («мотострілецьких») полків і батальйонів (осп/осб) так званого «мобілізаційного резерву».
Протягом останніх кількох тижнів командування противника додатково перегрупувало на цей же напрямок підрозділи 201-ї військової бази (ВБ), 137-ї омсбр (штурмова) та повернуло до складу “першого ешелону” підрозділи 55-ї омсбр (41-ша ЗВА), раніше виведені у резерв.
Кількісні показники цих сил і засобів оцінюються по-різному і в залежності від періоду, що розглядається, перегрупувань і рівня інтенсивності бойових дій істотно різняться в різних джерелах та носять суто приблизний характер:
– Особовий склад – до 75-76 тисяч (втім зустрічаються і показники в 86-88 тисяч і навіть – 90 тисяч).
– Танки – до 350-360 одиниць (але є і показники на кшталт «не перевищує 210-220 одиниць»).
– Бойові броньовані машини (ББМ), включаючи бронеавтомобілі та тягачі типу МТ-ЛБ, – до 645-650 одиниць («альтернативні» показники – 720-740 одиниць або 330-335 одиниць).
– Ствольна артилерія, в тому числі 120-мм міномети, – з’являється цифра в 646 одиниць, але є і показник – “понад 800 стволів”.
– Реактивна артилерія (реактивні системи залпового вогню / РСЗВ всіх типів і калібрів) – зазвичай зустрічається словосполучення «не перевищує 200 одиниць», але є й показник – «понад 260 одиниць».
– В якості далекобійної зброї в інтересах даного угруповання військ противника використовується зведена тактична група зі складу його ракетних військ і артилерії (РВ і А), озброєна 6-8 самохідними пусковими установками (СПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК). Також є інформація й про 10 СПУ, але у складі двох зведених підрозділів.
2. Поточна ситуація на Покровському напрямку.
– Протягом останнього тижня в районі на північ від населеного пункту Миколаївка передовим підрозділам Збройних Сил України, судячи з усього, вдалося контратакою відтіснити передові підрозділи противника на північний захід і північний схід від населеного пункту (просування українських підрозділів становило до 1,1-1,2 км).
– В районі населеного пункту Лисівка противнику (ймовірно, силами передових підрозділів 27-ї мсд) вдалося покращити свої передові позиції у напрямку Лисівка – Сухий Яр. Однак його аналогічні спроби в напрямку Даченське – Чунишине не увінчалися успіхом.
– На південний захід від Покровська частини та з’єднання 2-ї ЗВА (27-ма мсд, 30-та омсбр), а також низка підрозділів зі складу 41-ї ЗВА (74-та омсбр), проводили активні атакуючі/штурмові дії з метою “відновлення положення” на напрямках Новотроїцьке – Шевченко, а також Вовче – Піщане. На цих напрямках противник мав частковий успіх (йому вдалося розширити так звану “сіру зону”).
– В районі населених пунктів Котлине, Удачне, Солоне, Успенівка підрозділи противника зі складу його 15-ї омсбр, 55-ї омсбр, 433-го мсп 27-ї мсд з перемінним успіхом вели бої за утримання “промзон” у районі сіл Котлине та Удачне, намагалися “відновити положення” в напрямку Солоне – Удачне, а також Нововасилівка – Успенівка.
В результаті ворогу, ймовірно, вдалося закріпитися в цих “промзонах” і частково відкинути передові підрозділи ЗСУ у напрямку Солоного. Однак противнику, вочевидь, не вдалося відновити контроль над селами Котлине, Успенівка та Удачне.
– Південніше передові підрозділи 90-ї тд противника, посилені частинами та підрозділами 51-ї ЗВА, 201-ї ВБ та 137-ї омсбр, продовжують вперто атакувати у напрямках Надіївка – Котлярівка, а також Срібне – Троїцьке, намагаючись вийти на адміністративний кордон між Донецькою та Дніпропетровською областями України.
Ворог на цьому напрямку нарешті, після 2-х тижнів інтенсивних штурмів і атак, які йому досить “дорого коштували”, зумів взяти під контроль село Надіївка і просунутися на північний схід від нього, а також просунутися в районі хутора Преображенка.
Однак спроба ворога прорватися до Котлярівки і в напрямку Троїцького закінчилася для нього марно. Очевидно, що командування 90-ї танкової дивізії противника, м’яко кажучи, «дещо поспішало» з доповіддю про взяття Котлярівки.
– Ще далі на південь противник (судячи з усього, частиною сил 90-ї танкової дивізії, а також 110-ї та 114-ї омсбр) продовжує свої спроби повністю взяти під контроль село Андріївка та район на північ від нього. Вони мали деяке просування у кілька сотень метрів, але, судячи з усього, вже більше місяця не можуть повністю захопити це село.
Таким чином, нинішня ситуація на Покровському напрямку характеризується двома основними факторами:
– Загальний, досить високий рівень інтенсивності бойових дій;
– Різноманіття цілей і завдань, які війська противника змушені вирішувати на даному напрямку як у тактичному, так і в оперативно-тактичному сенсі.
Зокрема, в районі від Лозуватської до Миколаївки противник, ймовірно, веде активну оборону, в районі від Лисівки до Успенівки веде активні дії з метою відновлення положення своїх передових частин і підрозділів на південь та південний захід від Покровська, яке раніше погіршилося внаслідок низки контратакувальних дій Збройних Сил України, а в смузі 90-ї танкової дивізії (від Василівки до Андріївки) знову намагається вести активні наступальні дії з метою виходу на адміністративні кордони Дніпропетровської області України та витіснення передових підрозділів Збройних Сил України на рубіж Олексіївка – Троїцьке.
3. Що стосується перспектив подальших дій противника на даному напрямку, то очевидно, що вони навряд чи значно покращаться для нього найближчим часом.
Командування противника на цьому напрямку явно стикається з низкою труднощів. Зокрема, наявністю значних проблем із рівнем боєздатності своїх передових підрозділів на цілому ряді ділянок.
Наприклад, противник явно «загруз» у запеклих зустрічних боях у ключовому для себе секторі – на південний захід від Покровська, змушений водночас як утримувати раніше зайняті позиції між Успенівкою та Шевченком, так і стримувати очевидну загрозу флангам тактичної групи своїх військ, що прорвалася до Котлиного. І тому його подальша здатність просуватися тут залишається під великим знаком запитання.
Більше того, навіть там, де вони просуваються (смуга 90-ї танкової дивізії від Надіївки до Андріївки), роблять вони це вкрай повільно і дуже “криваво” для себе.
За більш ніж два місяці запеклих і впертих боїв із моменту чергової своєї «активізації» 90-а тд противника, посилена рядом інших частин і підрозділів зі складу 41-ї ЗВА і навіть з 51-ї ЗВА, зуміла досягти тактичного вклинення в обороні Збройних Сил України в напрямку Новоєлизаветівка – Троїцьк глибиною лише 5,2 км і шириною 6,9-7 км. Власне, цей “п’ятачок” вони просто всіяли тілами своїх солдатів. Тому це не ті показники, які б вказували на наявність якихось “оперативних перспектив” цього наступу.
За великим рахунком, командування УВ «Центр» на даному етапі саме через проблеми з боєздатністю своїх передових підрозділів (а місцями навіть частин і з’єднань) було змушене перейти від вирішення оперативно-тактичного завдання по «охопленню і обходу» Покровська до вирішення обмеженого тактичного завдання в смузі 90-ї тд по «вирівнюванню фронту» на південь від Покровська між містом і річкою Вовча.
Фото: ОУВ “Таврія”
