Порошенко на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО (фото, відео)
Петро Порошенко під час виступу на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО у німецькому Вісбадені закликав суттєво збільшити спільне виробництво систем протиповітряної оборони. Він зауважив, що не тільки Україна має дефіцит ППО, а й країни Європи не захищені від потенційних повітряних атак держави-агресора та її сателітів.
Сьогодні вночі Київ був під ударом балістичних ракет та іранських ударних дронів «Shahed». Це вже третя масована атака за останні три тижні. 4 квітня росіяни вдарили по дитячому майданчику в Кривому Розі, а два тижні тому обстріляли мирне населення міста Суми у Вербну неділю. Серед загиблих і мій близький друг — Юрій Юла.
Свій виступ на Міжпарламентській раді Україна — НАТО розпочав зі вшанування пам’яті загиблих від російських ракетних ударів.
росія має власну мотивацію, вбиваючи цивільних. Вони хочуть залякати нас, зробити так, щоб українці почали боятися. Але ми не боїмося і не маємо наміру капітулювати. Так само як під час Другої світової війни після нацистських бомбардувань Лондона британці у відповідь об’єдналися проти ворога.
По-перше, наш пріоритет — це посилення протиповітряної оборони. Наразі не лише Україна не захищена від російських ракет, а й Європа також. Це означає, що ми повинні разом почати виробляти ракети ППО та балістичні ракети дальньої дії. Нам потрібно збільшити спільне виробництво не в 10, а у 1000 разів.
По-друге, ми повинні забезпечити членство України в НАТО. На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році нас запевнили, що двері Альянсу для нас відкриті. Якщо вони відкриті, то впустіть нас. Українці не сприймають заяви лідерів деяких країн про те, що настав час переглянути рішення, ухвалені в Бухаресті.
Майбутнє України — в НАТО, тому що лише за цієї умови можна зберегти стабільну безпекову ситуацію на континенті. Наше членство в НАТО в інтересах кожного народу, кожної нації, що представлена на Міжпарламентській раді.
Тому я пропоную зробити послання парламентарів країн-членів НАТО: Україна має бути запрошена до альянсу на Гаазькому саміті в червні. Саме питання України має бути першочерговим, бо це інвестиція в стабільну безпекову ситуацію на континенті.
Але якщо говорити про мир, то в нас є п’ять безкомпромісних пунктів, на які ми ніколи не погодимося:
1. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності.
2. Жодних компромісів щодо національного суверенітету та ідентичності.
3. Жодних компромісів щодо нашої обороноздатності.
4. Жодних компромісів щодо санкцій проти росії.
5. Жодних компромісів щодо нашого членства в НАТО.
І є ще один пункт, який не стосується наших партнерів: жодних компромісів щодо демократії всередині України. Ми виграли перший етап війни, тому що ми були вільною і демократичною нацією, що боролася проти російського авторитарного режиму путіна. Тому ми не маємо допустити, щоб проти політичних опонентів влада могла запроваджувати незаконні, неконституційні, позасудові та політично вмотивовані санкції.
Українці готові до миру, але ми ніколи не повернемося до статусу російської колонії. Перемогти в цій битві ми можемо лише разом. Тільки разом ми зможемо перемогти путіна. І я не сумніваюся, що ми переможемо.
Засідання Міжпарламентської Ради Україна–НАТО у німецькому Вісбадені відбулося на тлі чергового терористичного акту Росії проти українських цивільних. Сьогодні про це говорили всі.
Коротким підсумком засідання була абсолютна єдність присутніх парламентарів країн-членів Альянсу стосовно посилення не тільки політичних заяв, а й переходу до активних дій щодо посилення допомоги Україні. Також ішлося про координацію дій при підготовці до наступного засідання Парламентської асамблеї НАТО, яка відбудеться в США наприкінці травня, з точки зору єдності політичного сигналу щодо невідворотності майбутнього України в НАТО і роботи з американськими партнерами, в тому числі в рамках ПА. Лунали заяви про необхідність чіткого плану країн Європи з підвищення здатності України оборонятися і спільного тиску на агресора…
Наголосила на тому, що ми перебуваємо в критичній точці цієї війни. Хибно спрямовуючі очікування, що вирішення війни ось уже за рогом, до певної міри дезорієнтували і демобілізували зусилля щодо надання допомоги Україні тоді, коли це, навпаки, час активних і конкретних заходів.
Безумовно, українці суттєво виснажені від терору війни, але ми розуміємо: щоб вижити і мати майбутнє, нам треба вистояти. Це означає, що боротьба для нас буде тривати, поки ми не зупинимо Росію.
Москва не може бути жодним чином винагороджена за руйнування і смерть, які вона несе, за підрив всієї системи міжнародного права.
Для нас принципово мати чітку позицію європейських партнерів і з ними разом працювати з американцями, щоб жодним чином, навіть попри сумніви американської адміністрації щодо членства України в НАТО, не переглядати вже ухвалених рішень на рівні Альянсу. Поки Росія думатиме, що наше членство в НАТО може бути предметом переговорів із нею і торгу, доти буде намагатися досягти свого. Якщо ж це буде дійсно незворотнім рішенням, Росії доведеться його проковтнути.
Також разом із колегами з української делегації та національних делегацій ПА НАТО відвідала NSATU — механізм Альянсу, створений для координації безпекової допомоги та тренування для ЗСУ з боку країн-членів і партнерів. Тут працюють 28 націй — як країн-членів Альянсу, так і країн-партнерів, які беруть участь у цій місії задля максимальної допомоги Україні в трьох головних компонентах: організації навчань українських військових, зусиль для побудови спроможностей Українських Збройних Сил і для, власне, підтримки Збройних Сил України.
Незважаючи на складне політичне тло перемовного процесу щодо припинення бойових дій в Україні, серед військовослужбовців механізму NSATU і серед колег парламентарів національних парламентів європейських країн-членів Альянсу панує переконання, що ми ведемо спільну боротьбу і необхідно посилювати допомогу Україні. Попри всі обмеженнями і виклики, це все-таки вселяє надію, що українці й далі не самі в цій битві, і що ми обов’язково зможемо досягти результату, який забезпечить і виживання, і успіх незалежної, європейської, демократичної України.
