Санкції на часі. 14.04.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 14.04.2025.
1. Бюджетна прірва: дохідна частина бюджету росії в першому кварталі 2025 року фактично перейшла в зону спаду.
– Після пікових надходжень до бюджету рф у першому кварталі 2024 року (+54% р/р), у першому кварталі 2025 року темпи зростання скоротилися до символічних +4%, що з урахуванням офіційної інфляції (10,4%) означає реальне падіння доходів на 6%.
– Найбільш показовою є динаміка з початку 2024 року: у січні темп зростання був +78%, а в березні 2025 року – вже 0%.
– Найглибший обвал зафіксовано в нафто-газових доходах: зростання на 60–90% у січні 2024 року змінилося падінням на 20% у лютому-березні 2025-го.
– Причини — скорочення видобутку, падіння світових цін та проблеми з логістикою. Іран та інші постачальники починають витісняти російську нафту з азійських ринків. І все це — ще до того, як почне відчуватися ефект від падіння цін, що відбулося на початку квітня.
– Але навіть ненафтегазові доходи — які мали б стабілізувати бюджет — також просіли. Їхній темп зростання впав із +85% на початку 2024 до +10% у березні 2025.
– Фактично, жодного реального зростання вже немає. Це — прямий наслідок руйнування цивільного сектора економіки на користь військового.
– Перетік кадрів в ОПК, перегрів через виплати «за війну», підвищення ключової ставки до 21%, скорочення доступу до пільгового кредитування — усе це вбило інвестиційний та споживчий попит. Як результат — просідання транспорту, будівництва, видобутку, промисловості, а разом із ними й податкових надходжень.
– Паралельно з падінням доходів, росія стрімко збільшує державні зобов’язання: витрати на обслуговування держборгу зросли на 44% у 1 кв. 2025 року. Субсидування пільгової іпотеки й кредитів для бізнесу вже коштує бюджету близько 5 трлн рублів на рік — це 13% від усіх доходів.
– Це обслуговування «фінансової піраміди», яка дедалі більше споживає бюджет, але не дає фіскального ефекту. російська влада опинилася у фінансовому глухому куті: нові запозичення розганяють інфляцію, підвищення податків — вбиває бізнес, а скорочення витрат — несе соціальні ризики.
– Висновок очевидний: бюджетний механізм рф розбалансований, і дефолт у тій чи іншій формі — лише питання часу.
2. Торгівля Китаю з росією впала на 6,6% — сигнал про поступове охолодження відносин.
– За даними Головного митного управління КНР, у січні–березні 2025 року обсяг торгівлі між Китаєм і росією знизився на 6,6% у річному вимірі — до $53,21 млрд.
– Це одне з перших серйозних падінь після тривалого періоду зростання, який спостерігався з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
– Зниження може свідчити про поступове охолодження економічних відносин. Китай, хоч і залишається важливим партнером москви, дедалі обережніше оцінює ризики вторинних санкцій та небажаних репутаційних втрат.
– Для росії такий сигнал є тривожним — з огляду на обмежений доступ до ринків ЄС і США, залежність від китайського імпорту і збуту стає критичною.
– Якщо тенденція збережеться, російська економіка втратить ще одну точку опори в зовнішній торгівлі.
3. США відрізали росію від критичних медичних баз: технологічна ізоляція посилюється.
– Сполучені Штати остаточно заблокували доступ росії до ключових науково-медичних баз даних, включно з CADR — репозиторіями, що містять надважливу інформацію про геном, психічні розлади, онкозахворювання, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Дауна, а також залежності серед американського населення.
– Рішення, яке випливає з указу Джо Байдена 2024 року, має на меті захист чутливих медико-генетичних даних від «країн, що викликають занепокоєння».
– Окрім росії, до переліку потрапили Китай, Іран, КНДР, Куба та Венесуела. Для російської науки це — ще один удар. Доступ до таких баз був критично важливим для досліджень і розробки нових лікарських засобів.
– Ця ізоляція посилить технологічне відставання рф у сфері геномної медицини та онкології, змусить закуповувати дорожчі іноземні препарати й зробить країну ще більш залежною від зовнішніх гравців у критично важливій сфері охорони здоров’я.
– У довгостроковій перспективі це не лише послабить наукову спроможність росії, а й підірве здатність забезпечувати власне населення сучасними методами діагностики й лікування.
– Крім того, втрата можливості аналізувати американські дані позбавляє рф інструментів для гібридних впливів і дезінформаційних кампаній у сфері охорони здоров’я — ще одна непряма, але стратегічно важлива втрата.
4. Після удару по Сумах сенатор США закликав посилити санкції проти росії.
– Сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав нещодавню ракетну атаку росії на Суми «варварським нападом» і закликав до запровадження нових санкцій проти Кремля. Про це він заявив у соцмережі X, коментуючи загибель мирних жителів унаслідок обстрілу на Вербну неділю.
– Політик переконаний, що обстріл став відповіддю путіна на зусилля щодо встановлення миру.
– «Путін і мир, очевидно, не вписуються в одне речення», — написав він. Грем також повідомив, що в американському Сенаті вже 55 законодавців підтримали його новий законопроєкт, який передбачає посилення санкцій та запровадження додаткових мит проти росії.
– Він наголосив, що без «кардинальних змін» США мають зосередитися на економічному тиску на рф і покаранні її союзників.
– Свою позицію також висловили інші представники США. Держсекретар Марко Рубіо заявив про «глибокі співчуття» жертвам нападу, а спеціальний представник Дональда Трампа генерал Кіт Келлог назвав атаку «воєнним злочином» і зазначив, що вона «переходить будь-яку межу пристойності».
5. Президент Фінляндії закликав до посилення санкцій проти рф після атаки на Суми.
– Президент Фінляндії Александр Стубб виступив із закликом посилити санкції проти росії у відповідь на ракетний удар по Сумах. У дописі, опублікованому 13 квітня в соцмережі X, він засудив дії москви та наголосив, що росія «не поважає ні міжнародного, ні гуманітарного права».
– «росія й далі веде свою жорстоку війну вторгнення. Сьогоднішній напад на Суми — ще один акт терору, що забрав життя мирних жителів. Це чергове свідчення того, що москва повністю ігнорує норми міжнародного права», — написав Стубб.
– Президент Фінляндії підкреслив, що війну слід зупинити якнайшвидше. За його словами, припинення вогню має бути безумовним і негайним. Для цього, на думку Стубба, міжнародна спільнота має застосувати жорсткіші заходи впливу на рф, зокрема через посилення санкційного тиску.
– «Щоб змусити росію до серйозних переговорів, тиск через санкції має бути ще сильнішим», — заявив він.
– Раніше на атаку в Сумах уже відреагували президент Франції Еммануель Макрон, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, президентка Молдови Майя Санду, голова Євроради Антоніу Кошта, а також спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог.
6. Китай скорочує імпорт нафти зі США на тлі митної війни.
– Поставки американської нафти до Китаю найближчим часом можуть зійти нанівець. Причина — нові мита, які Пекін запровадив у відповідь на загострення торгового конфлікту зі США.
– Це фактично подвоює вартість американської нафти WTI для китайських покупців, що робить її нерентабельною для переробки в КНР.
– Водночас, як повідомляє Головне митне управління Китаю, у березні Пекін різко наростив імпорт сирої нафти — до 12,1 млн барелів на добу, рекордного показника з серпня 2023 року.
– Помітно зросли поставки з Ірану та росії. За даними звіту, іранська нафта склала близько 13% імпорту, а російська — також посіла значну частку в структурі закупівель.
– Однак для москви це зростання має короткостроковий характер. Китай створює резерви в очікуванні нових санкцій США щодо «сірих» постачань.
– Крім того, загальне зниження торгівлі між КНР та рф (мінус 6,6% у I кварталі) сигналізує про стратегічне охолодження відносин.
– Таким чином, попри тимчасове зростання поставок, росія залишається у вразливому становищі: втрачає американський та європейський ринки, а китайський — дедалі більше перетворюється на інструмент політичного тиску й цінових маніпуляцій.
7. Трамп пропонує скоротити бюджет NASA майже вдвічі.
– Дональд Трамп запропонував зменшити бюджет NASA майже вдвічі — з $7,3 млрд до $3,9 млрд. Під скорочення підпадають фінансування космічних місій (мінус 50%), відділу астрофізики (мінус 70%), а також плани запуску телескопа Nancy Grace Roman у 2026 році й участь США у місії з доставки марсіанського ґрунту.
– Хоча скорочення американських космічних програм могли б здаватися вигідними для росії, на практиці ситуація лише підкреслює її деградацію в галузі. москва вже не здатна самостійно реалізовувати масштабні наукові проєкти в космосі, а співпраця з Китаєм — обмежена й асиметрична.
– Натомість будь-яке послаблення США у високотехнологічних сферах стимулює посилення конкуренції з боку приватного сектору, який у росії майже не розвинений. У разі зупинки міжнародних місій, на кшталт марсіанської, росія не отримає ані наукових даних, ані доступу до технологій.
– Таким чином, навіть на тлі можливого уповільнення космічних амбіцій США, росія залишатиметься на периферії — без ресурсів, кадрів та авторитету в науковій спільноті.
8. У I кварталі 2025 року Греція збільшила імпорт російського трубопровідного газу майже на 20%, повідомляє національний оператор DESFA.
– Водночас частка цього газу в енергобалансі країни знизилась на 5% рік до року — з 43,8%. Поставки російського ЗПГ повністю припинено. Попит на газ у країні зріс на 35% — до 22,3 ТВт·год, з яких 1,44 ТВт·год пішло на експорт.
– Внутрішнє споживання збільшилося майже на третину — до 20,86 ТВт·год.
– Головними споживачами залишаються електрогенеруючі компанії, на які припадає 64% ринку. Основним імпортним вузлом для Греції стала термінальна станція ЗПГ у Ревітусі, яка забезпечила майже половину поставок.
9. У контексті загострення торговельних відносин між США та Європейським Союзом, а також нестабільності на світовому енергетичному ринку, низка європейських компаній почала відкрито говорити про можливість часткового відновлення імпорту російського газу.
– Втім, навіть у разі реалізації таких планів, це не матиме позитивного впливу на саму росію:
– Обмежений масштаб повернення. Йдеться лише про часткове відновлення постачань — на рівні 60–70 млрд куб. м на рік, що значно менше від довоєнних обсягів (близько 150 млрд куб. м). Це не компенсує колосальні фінансові втрати росії, яка вже втратила левову частку європейського газового ринку.
– Політичні та юридичні перепони. Попри інтерес окремих компаній, політика ЄС залишається незмінною: зменшення залежності від російських енергоресурсів до повної відмови до 2027 року. Більше того, тривають судові суперечки з «Газпромом» щодо невиконання контрактів, що ставить під сумнів юридичну стабільність будь-яких нових домовленостей.
– Посилення конкуренції. росія вже втратила статус домінуючого постачальника. Навіть за умов часткового повернення, вона буде змушена конкурувати на ринку з США, Катаром, Норвегією та іншими країнами, що знижує ціну і прибутки від експорту.
– Отже, попри публічні заяви окремих представників бізнесу, жодних підстав очікувати на системне повернення росії на європейський газовий ринок немає.
– Навпаки — ця ситуація лише підкреслює її економічну вразливість та втрату важеля впливу на Європу через енергетику.
