Віра і цінності
Чи знаєте ви, як досліджують бактерій? Ми бактерій у чомусь чи на чомусь не бачимо, вони манюні. Так само з мікроскопом їх на якомусь предметі або в якомусь середовищі одразу не знайдеш. По-перше, спробуйте поганятися за поодинокими бактеріями на збільшенні 1800+. По-друге, не всякий предмет просвітиш так, щоб ту бактерію побачити. То як же ми з цим справляємося?
Ми беремо зіскоб, мазок, краплю чи легке коливання повітря й контактуємо з ними спеціальне живильне середовище. Класика – це агар-агар із якимось бульйоном (м’ясним, гороховим тощо). Потім поміщаємо їх у термошафу і чекаємо, коли вони розмножаться. За кілька днів або тижнів їх стає дуже багато, і тепер без проблем ми можемо їх фарбувати та розглядати.
Коли у світі людей з’являється якась ідея, з нею відбувається щось подібне. Якщо ідея потрапляє на потрібне живильне середовище, то вона починає множитися шаленими темпами, заселяючи його до країв. Оскільки мені за світоглядом ближчими є Сократ, Кант і Спіноза, то візьмемо для прикладу християнство. Якщо відділити від сучасної релігійної практики чи від її теологічних основ слова Христа, передані нам євангелістами, то вони складаються в досить оригінальну та дуже прогресивну, як на перше століття, філософську систему. Однак живильне середовище для цих ідей було не відповідне. І вони були викручувані та викручені. Це почалося з перших апостолів.
При цьому апостоли самі це визнають. Згадаймо видіння Петра про таріль із “некошерною” їжею та фразу “Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим!” (Дії, 11). Адже “Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст” (Матвія 15:11). І він далі визнає “Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?” (Діяння 15:10).
Сучасне християнство, на жаль, замість наближення до розуміння глибокої сутності слів Христа та зміни свого життя відповідно до них, займається розробкою нових ярм. Я з жалем визнаю, що в жодному соціальному середовищі немає стільки антихристових ідей, як в християнських релігійних громадах. Маю на увазі не ідей Антихриста, а саме протилежних ідеям Христа, хоча чи є в цьому різниця.
Інколи запитую священника:
– Навіщо ви святите яблука, мак, яйця, паски, свічки-громнички, сіль для захисту обійстя від відьом і злих духів? Це не лише не має нічогоспільного з християнством, це протилежне йому.
– Якщо я цього не робитиму, до мене в церкву ніхто не прийде?..
То Церква Христова має нести і відстоювати ідеї Христа чи бути поєднанням клубу народних традицій із центром забезпечення магічних ритуалів. Це ж яким атеїстом потрібно бути, щоб діяти за такими мотивами?! Ти зможеш іти слідом за Ісусом і Петром та усіма великомучениками на смерть, коли ти зраджуєш ідею заради кількості клієнтів на магічних ритуалах?
Якщо ви думаєте, що таке лише в ортодоксів, то глибоко помиляєтеся. Заборона на переливання крові – це така сама антихристиянська традиція, як і змагання між сільскими “відьмами”, хто першою візьметься за ручку церкви у Великодню ніч. “Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене! Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей” (Матвія 15:7-9).
Людське суспільство – це живильне середовище, а людська природа – це той бульйон, на якому воно замішене. Ідеї засновників релігій чи філософських вчень не приживаються. А ось їхні антиподи множаться, як стрептококи на жовчно-ескуліновому агарі з азидом натрію.
Ось вам приклад. Уявімо собі, що один чоловік подав милостиню тому, хто вкрай потребував. Потім прийшов його спадкоємець і сказав нужденному, що той має віддати ці кошти в шестикратному розмірі. І зробити це з максимальним “раболєпієм” і повагою. А коли йому видалося, що поваги було замало, натравив на нужденного грабіжників і вбивць. І це роблять люди, які найпершою своєю чеснотою вважають свою належність до християнства. А як же “Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права” (Матвія 6:3)?
Що американські християнські націоналісти, що російські “смертохристи” стверджують, що живуть за принципом “Они все здохнут, а ми попадьом в Рай”. Попадете… Розгону тільки побільше наберіть.
Я дочекаюся вас в пеклі, сидітиму в сусідньому казані з киплячою смолою й роздаватиму вам пенделі по самих болючих місцях до скінчення віків.
