Цифровізована корупція
«Якщо ви цифровізуєте хаос – отримаєте цифровізований хаос». Так я казав 5 років тому, у 2019.
Тепер можна сказати інакше: «Якщо цифровізувати корупцію – отримаєте цифровізовану корупцію». Тому що хаос 2019-го перетворився на добре організовану злочинність 2024-го.
Цифровізована корупція – вона швидша та зручніша. Її складніше викривати, тому що схема корупції закладається на рівні програмування, і неясно, хто автор і хто винний. Хто саме і за чиєю вказівкою запрограмував систему на прийняття певних рішень, вигідних для начальства та їхніх родичів/друзів/партнерів. Або хто тупо накосячив через некомпетентність. Крайніх не знайдеш.
Але це для розумних корупціонерів.
Для корупціонерів звичайних все простіше. Цифровізуються лише рутинні процедури, які виконуються після прийняття хабарів і злочинних рішень.
Скажімо, керівниця МСЕК приймає злочинне рішення «намалювати» інвалідність другу-прокурору, та сторони домовляються про суму хабаря. У випадку існуючої «аналогової» системи усі подальші процедури оформлення інвалідності тривають кілька місяців (умовно).
У випадку ж «нової цифрової системи» ключовий момент – прийняття злочинного рішення та хабаря – залишається без змін. Зате подальші процедури займатимуть від кількох годин до кількох днів. А може, й хвилин/секунд.
І це лише розширює можливості для хабарників, дозволяє надавати «корупційні послуги» значно більшій кількості «клієнтів» на одиницю часу. Раніше це було, нехай, 30 клієнтів на місяць, а після «цифровізації» їх буде 300. Зручно ж, цифровізовано, сучасно.
SMM-наперсточники від влади напарюють наріду свої казочки, буцімто «цифрова система сама буде приймати автоматизоване рішення без втручання чиновника».
І це прямо колосальний обман.
По-перше, розроблятимуть і програмуватимуть цю систему ті ж самі чиновники. І саме вони закладатимуть в логіку роботи системи вигідні собі алгоритми.
По-друге, навіть найдосконаліша програма збоїть, зависає, глючить або відмовляється працювати з невідомих причин, у яких навіть не розбираються, а просто перезавантажують сервери. Тому регулярно втручатися у роботу програми все одно доведеться людям. І це будуть ті ж самі чиновники, які розробляли систему. І у стані «ремонту» така система буде знаходитися довше, ніж у «нормальному» режимі.
І третє, головне, переважна більшість «питань для прийняття рішень» банально неможливо повністю автоматизувати: забагато нестандартних обставин, нетипових ситуацій, виключень або навіть «політичної доцільності».
Тому теза «рішення буде прийматися алгоритмом за умови чіткої відповідності критеріям» – це утопія, нездійсненна мрія. У сучасному світі занадто ризиковано отримати великий відсоток «хибних спрацювань» або «хибних неспрацювань», що призведе до несправедливих рішень, а тому у цивілізованих країнах неприйнятно.
Мільярди доларів наразі вкидаються у навчання надсучасних Великих Мовних Моделей (LLМ типу ChatGPT), але вони все одно продовжують робити примітивні помилки.
Цифровізувати потрібно лише те, що давно та надійно працює. «Автоматизація» це завжди називалося.
А «лікувати соціальні проблеми цифровізацією» – це фуфломіцин. Свідоме чи несвідоме видавання бажаного за дійсне. Звучить і виглядає начебто привабливо, але по суті лише ускладнює хворобу.
Адже давно відомо, що складні проблеми неможливо вирішити простими рішеннями.
А корупція в Україні – це надзвичайно складна проблема, яка не може бути вирішена простими методами. У тому числі так званою «цифровізацією».
P.S.: до речі, а що відомо про «цифрову, прозору європейську модель»?
