Фронда в рясах піднімає голови
Пауза з прийняттям в цілому законопроєкту про заборону московських попів явно затягнулася.
Керівництво монобільшості та ВР вигадують все нові й нові приводи для відтермінування закону. То посилаючись на брак голосів, то натякаючи на партнерів, які «не зрозуміють». Хоч насправді мова йде виключно про відсутність політичної волі влади.
Тим часом фронда в рясах піднімає голови. Відмовляється відспівувати наших загиблих воїнів. Чекає окупанта і співпрацює з ним.
«Європейська Солідарність» доклала всіх зусиль, аби зібрати голоси під підписними листами за винесення законопроєкту в залу. Наполягаємо, аби в липні проєкт прийняли. Готові оприлюднити прізвища тих депутатів, які відмовляються поставити підписи під листом про винесення законопроєкту на друге читання.
Всі 27 депутатів «ЄС», звичайно ж, свої підписи поставили.
Обов’язок органів влади – заборона діяльності РПЦ
Днями Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті звернулася із закликом до церковних ієрархів та релігійних лідерів «піднести свій голос проти неправедності, яку чинить Російська церква, на захист замучених, обдурених, зраджених, викрадених за участі цієї організації, яка, очевидно, втратила право належати до Церкви Христової».
Заклик прозвучав у зв’язку з підготовкою Російською православною церквою акції проти України, мета якої – «спробувати переконати світову релігійну громадськість у тому, що не Російська Федерація чинить криваві злочини проти свободи совісті, а Україна порушує міжнародні принципи у сфері релігійної свободи». Для цього патріарх Кіріл планує зустрітися з релігійними лідерами, щоб, як написала ДЕСС, «спробувати переконати їх, за найганебнішими взірцями кремлівської пропаганди, що зло — це добро, а брехня — правда».
На жаль, у випадку ДЕСС правильним словам суперечать її справи. Цей державний орган намагається будь-якою ціною не допустити прямої заборони діяльності РПЦ в Україні та аргументування такої заборони необхідністю захисту національної безпеки.
Саме такі підстави заборони прописано в Європейській конвенції з прав людини, на основі якої свою судову практику реалізує Європейський суд з прав людини.
Активність РПЦ та законопроєкт №8371
Активність РПЦ пов’язана з процесом прийняття Верховною Радою України законопроєкту №8371. Законопроєкт підготовлений до другого читання парламентським Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, і депутати від різних фракцій підтримали його одноголосно. Отже, залишається голосування в сесійній залі.
І саме тут є величезні проблеми, бо поки що немає достатньої кількості голосів для його ухвалення, зокрема від провладної фракції. Великий опір чинить також саме ДЕСС, яка надсилає до парламенту щоразу більш дивовижні пропозиції.
Під час роботи над законопроєктом у профільному комітеті ДЕСС вносила пропозиції, щоб прямо прописати, що діяльність РПЦ в Україні не забороняється (!), а частина статуту мала б бути прописаною безпосередньо в законі. Тобто, згідно з пропозицією ДЕСС, наша держава повинна легалізувати діяльність церкви патріарха Кіріла на своїй території, додатково наділивши її статусом, якого не має жодна інша церква і релігійна організація.
Як така наруга над Українською державою стала можлива на 11 році російсько-української війни? Відповідь нехай дає кожний читач.
Чому важливо заборонити діяльність РПЦ
Коли обурені депутати відхилили пропозицію ДЕСС, цей орган державної влади почав торпедувати згадку про захист національної безпеки, як підставу заборони діяльності РПЦ.
Чому? А тому, що національна безпека згадується як підстава для обмеження діяльності релігійних організацій згідно зі статтею 11 Конвенції, в якій регулюються права організацій. У статті 9 (регулює права окремих осіб) національна безпека не фігурує. Причина зрозуміла – обмежувати право окремої людини на свободу совісті не можна апелюванням до інтересів національної безпеки, бо це шлях до зловживань і обмежень свободи совісті.
Натомість апелювання до захисту національної безпеки виправдане у випадку релігійних організацій та релігійних об’єднань, бо саме їх діяльність може спрямовуватися проти національної безпеки. Саме так, як це сталося у випадку РПЦ та її активної ролі в розпалюванні геноцидної війни Російської Федерації проти Української держави та української нації.
Отже, діяльність РПЦ в Україні потрібно заборонити, і ДЕСС зобов’язана сприяти цьому процесу на виконання рішень Президента, РНБО та парламентського комітету. Потрібно нарешті винести на розгляд парламенту і підтримати в другому читанні та в цілому законопроєкт №8371. Тоді не буде потреби бити на сполох у зв’язку з черговою пропагандистською акцією анти-церкви Кіріла.
Відсутність заборони діяльності РПЦ – це продовження війни
Днями один з відомих українських експертів заявив, що прийняття закону про заборону діяльності РПЦ (законопроєкт підготовлений до другого читання у ВРУ Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики) негативно вплине на західну допомогу нашій державі.
Він аргументував це тим, що в США впливові протестантські кола дуже чутливі до питань свободи совісті, і після ухвалення цього закону допомога може припинитися. Серйозність загрози підтверджували піврічні баталії щодо надання фінансової та військової допомоги, які закінчилися в кінці квітня цього року.
Радикальні прихильники колишнього президента Дональда Трампа серед аргументів «проти» голосування за закон про допомогу Україні наголошували на «утисках релігії», тобто намаганнях заборонити підпорядкованість Української православної церкви Московському патріархату.
В дійсності, це той випадок, коли приводи не важливі, бо результат наперед відомий.
Для конгресменів на кшталт Марджорі Тейлор Ґрін церковне питання було лише риторичною фігурою («в Україні утискають релігію») в їхньому «хрестовому поході» проти нашої держави, щоб «Америка знову стала великою». Коли всі їхні «аргументи» і «відмазки» було викрито як фейки, вони зробили спробу зняти з посади голови Палати Представників Майка Джонсона, бо «він зрадив Америку» і «запродався Байдену».
Це було занадто навіть для Трампа, який зрозумів, що проти зняття Джонсона проголосують демократи та велика частина республіканців. Тоді виявиться, що жорстку антиукраїнську позицію сповідує меншість конгресменів (30%), і стане очевидним, що насправді «республіканський король голий».
Радикальні трампісти сильні, коли у них є «блокуюча акція», як це сталося зі зняттям (3 жовтня 2023 р.) з посади Кевіна Маккарті, попередника Джонсона. За таке рішення проголосували всі демократи і 9 «трампістів», чого виявилося достатньо, і Маккарті залишив посаду. У випадку з Джонсоном демократи свої помилки не повторили, що показало, наскільки вразливою є позиція радикальних трампістів (відвертих російських агентів поготів).
Висновок з цього такий: нам потрібно працювати для продовження двопартійної підтримки як передумови продовження військової та фінансової підтримки з боку США (хто б не виграв президентські вибори), забезпечення передумов для нашої перемоги (дозвіл на використання американської зброї для ураження військових цілей на потрібну глибину по території РФ) і вольових рішень США щодо нашого членства в НАТО.
Для продовження двопартійної підтримки питання РПЦ не грає ніякої ролі. Ми маємо пам’ятати велику увагу, яку саме адміністрація президента Трампа надавала справі створення Православної церкви України і визнання її автокефального устрою Томосом Вселенського патріархату.
Москва це розуміла і тому називає автокефалію ПЦУ результатом «американської інтриги» та «змови» Вашингтону з «українськими нацистами».
Нагадую про ці факти з уваги на провідну роль США серед наших партнерів і союзників, а також на розуміння чільними демократичними і республіканськими політиками того, що формула про «стратегічну поразку» Путіна в Україні означає деколонізацію українського національного простору і створення автокефальної Православної церкви.
Атрибути духовної незалежності від Москви підтверджують державну незалежність і позбавляють Росію одного з основних «виправдань» для війни.
Для більшості американських політиків зрозуміло: відсутність заборони діяльності РПЦ в Україні – це одне з виправдань Путіна для продовження війни. В його хворій голові продовження діяльності РПЦ на третьому році «великої війни» створює ілюзію того, що цілі «спеціальної воєнної операції» все ще можна реалізувати. Адже одна з головних «скріп» колоніального статусу України тримається міцно, українська влада гарантує її існування, захищаючи всіма правдами і неправдами від атак «українських нацистів».
Хочеш миру? Тоді заборони діяльність РПЦ в Україні. Ось формула, яку має зрозуміти кожен, хто бажає добра власному народові.
На заставці ілюстраційне фото: Жінка тримає плакат під час акції протесту біля входу до Києво-Печерської лаври. Київ, серпень 2014 року
