Вісті з фронтів. 23.04.2024

Костянтин Машовець

Сьогодні поговоримо про найменше угрупування військ (УВ) противника “Восток”, яке притому діє на двох операційних напрямках – Времіївському та Гуляйпільскому.

По суті, його основним завданням є прикриття більшої частки так званого “сухопутного коридору” між Кримом і Донбасом.

На даний час у цій смузі оперують війська (сили) зі складу Східного воєнного округу зи-си ри-фи. Це 5-а, 29-а, 35-а та 36-а загальновійськові армії. Вони посилені окремими частинами та з’єднаннями зі складу морської піхоти балтійського та тихоокеанського флотів, а також рядом формувань так званого “Добровольческого штурмового корпуса” (ДШК).

На даний час УВ “Восток” противника, очевидно, зайнято вирішенням двох основних завдань:

– Намагається “восстановить положение” на Времіївському напрямку, пробуючи атакувати\штурмувати по напрямку на с. Старомайорське та с. Урожайне.
– А також, очевидно, готується до початку активних дій на південному фасі Курахівсько-Вугледарського виступу ЗСУ у так званий “момент синхронізації” з сусіднім УВ “Юг”, яке зараз активно намагається пробитися у бік Курахового через Григорівку та Парасковіївку – Костянтинівку, відповідно вздовж річок Вовча та Сухі Яли.

Безпосередньо на практиці це виглядає наступним чином:

– Передові підрозділи двох загальновійськових армій УВ “Восток” (5-а та 36-а ЗВА), відповідно зі складу 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 37-ї омсбр, на своєму суміжному фланзі періодично атакують позиції ЗСУ в районі південно-західніше Старомайорського та південніше Урожайного, діючи по обом берегам р. Мокрі Яли. На даний час успіхів особливих вони не здобули, навіть не дивлячись на періодичне підключення до цих атак підрозділів зі складу 394-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) 5-ї ЗВА трохи західніше Старомайорського або 5-ї окремої танкової бригади (отбр) у смузі дії 60-ї омсбр.
– В свою чергу, 35-а ЗВА зі складу УВ “Восток”, яка розгорнута на Гуляйпільскому напрямку (для нас це Пологівський) і яка майже не приймала безпосередньої участі у минулорічних напружених оборонних боях, зараз, очевидно, силами 69-ї окремої бригади прикриття (обрп), а також, ймовірно, 38-ї омсбр готується до “тактичного покращення” позицій своїх передових підрозділів у районі с. Марфопіль та с. Дорожнянка (в останньому випадку, цілком можливо, при “содействии” сусіда праворуч – підрозділів 114-го мсп зі складу 127-ї мсд 5-ї ЗВА).
– Також варто відзначити й певні події на східному фланзі УВ “Восток” у смузі дії його 29-ї ЗВА. В районі н.п. Павлівка та Шевченко її 36-а омсбр продовжує тактичний “тягни-штовхай” із передовими українськими підрозділами, причому іноді не зовсім вдало для себе, як це сталося нещодавно в районі с. Павлівка, де її передовим підрозділам навіть довелося відійти внаслідок контратаки ЗСУ принаймні з однієї позиції.

У зв’язку з подіями у цій смузі я би відзначив ще одне: фіксацію у “зоні відповідальності” 29-ї ЗВА цілого ряду підрозділів зі складу 5-ї окремої мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї ЗВА, яка раніше активно діяла у смузі УВ “Юг”.

Перегрупування однієї з “основних” бригад 1-го АК противника у склад правого флангу УВ “Восток” (у смугу дії 29-ї ЗВА) явно напряму пов’язано з планами командування противника щодо відновлення активних дій в районі Вугледару та, можливо, західніше нього протягом якогось найближчого часу.

У цьому сенсі також не забуваємо, що тут оперують підрозділи 40-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) тоф-у.

Як на мене, наявність всього цього “нависаючого” або, краще сказати, “випираючого” (мається на увазі положення ЗСУ відносно положення військ противника) відтинку ЛБЗ від Володимирівки до Новомайорську вже давно доставляє командуванню противника “непереносимые душевные страдания”.

От якщо пробитися до Курахового та одночасно “вдарити” з півдня десь на відтинку між Вугледаром та Золотою Нивою, з ними (маються на увазі самі ці “страждання”) до певної міри можливо й було би змиритися.

Але у зв’язку з цим противнику також доводиться рахуватися з тим, що наявність цього “випираючого” відтинку дає можливість ЗСУ час від часу лупити чимось далекобійним по районах околиць Маріуполя та іноді Бердянська (звісно, коли є чим і точно відомо, що варто таки вдарити, як це було, наприклад, із летовищем російської арійської авіації в районі Бердянська).

Тепер подивимось, чим оперує УВ “Восток” і як воно розподілено. Отже…

1) На Времіївському напрямку противником розгорнуто:

– окремих мотострілецьких бригад (омсбр), окремих танкових бригад (отбр) і бригад морської піхоти (бр МП) – до 9;
– мотострілецьких, танкових і стрілецьких полків (мсп, тп, сп) – 11, причому останніх не так вже й багато – 2-3, решта – кадрові, повнокомплектні;
– окремих мотострілецьких і стрілецьких батальйонів – 3;
– зведених тактичних загонів, включаючи різноманітних “барсиків” та “штормів”, рівня “до батальйону” (хоча іноді це взагалі “зведена рота”) – 3, принаймні “на папері”.

На цьому ж напрямку й достатньо вагомий резерв так званої “1-ї черги” – 2 мотострілецьких полки та 3 резервних батальйони.

2) В той же час на Гуляйпільскому напрямку (це 35-а ЗВА та ряд “приданих” підрозділів) противником розгорнуто:

– окремих мотострілецьких бригад (омсбр) та окремих бригад прикриття (обрп) – 3 (64-а, 38-а омсбр та 69-а обрп);
– мотострілецький полк (мсп) – 1;
– окремий танковий батальйон (отб) – 1;
– зведений тактичний загін типу БАРС – 2.

В резерві – ще один “резервний стрілецький батальйон”.

Загалом на цих двох операційних напрямках УВ “Восток” має:

– десь 51.5 тисяч “тушок” російських в\сл;
– танків – трохи менше 380 одиниць;
– бойових броньованих машин (ББМ) – приблизно 850 одиниць;
– реактивної та ствольної “арти” – трохи більше 500 одиниць (десь 510-512), починаючи з калібру 100-мм і включно зі 120-мм мінометами;
– тактична група ракетних військ – десь 6-8 одиниць ПУ ОТРК.

Як бачимо, розподіл сил і засобів УВ “Восток” наскільки специфічний, настільки й красномовний. Адже очевидно, що на даний момент його командування турбують в першу чергу смуги дій 5-ї, 36-й та 29-ї ЗВА, тобто прагнення вибити ЗСУ з н.п. Старомайорське та Урожайне, а також підготовка до “вирішення проблеми Вугледарського виступу”.

Й ще одне, рівень оснащення військ УВ “Восток” основними типами та зразками озброєння та військової техніки (ОВТ). Він у них один із найвищих серед всіх угрупувань російських військ, які діють у складі “Объединённой группировки вс рф на юго-западном твд”.

Порівняйте, УВ “Центр”, яке зараз активно та інтенсивно діє на Покровському напрямку, має десь трохи більше 86 тисяч особового складу (УВ “Восток” відповідно – 51.5 тисяч), але на УВ “Центр” приходиться на цілу сотню танків менше, так само й по ББМ – на ту ж сотню одиниць менше (там, правда, значно більше артилерії).

Так, більші угрупування, такі, наприклад, як “Запад” або “Днепр” мають більшу кількість ОВТ, але в них і чисельність “тушок” значно вища (72 тисячі та майже 130 тисяч відповідно).

Як на мене, це пояснюється достатньо просто, – там, де противник “лізе вперед”, намагаючись використовувати бронетехніку іноді у “батальйонних комплектах”, там огрібає та несе втрати. А там, де активізується лише час від часу та й в “дрібніших” масштабах (а розмах активних дій УВ “Восток” та УВ “Центр” навіть і близько не порівняні), а також переважно без бронетехніки (як це й відбувається у смузі УВ “Восток”), там ОВТ можна “піднакопити”.

Тепер щодо подальших перспектив.

Відносно УВ “Восток”, як на мене, варто дуже уважно слідкувати за оперативними та тактичними тилами двох його загальновійськових армій – 35-ї та 29-ї ЗВА.

Так, найбільш потужна армія цього угрупування (5-а ЗВА), яка має у своєму складі повноцінну мотострілецьку дивізію (127-у мсд) + окрему мотострілецьку бригаду (60-а омсбр), зараз “виявляє активність” час від часу в районі Старомайорська. Іноді до цього підключається й 36-а ЗВА, “включаючи” свої 37-у омсбр та 5-у “бурятську” отбр, південніше Урожайного чи в районі Новодонецького.

Але в плані “перспективності” (а головне – доцільності дій), на мою думку, смуги двох вищезазначених армій більш небезпечні. З двох простих причин:

– передові підрозділи противника в районі с. Марфопіль знаходяться приблизно в 4-х км від південно-східної околиці м. Гуляйполе.
– будь-які успішні наступальні дії противника на ділянці між Вугледаром та Золотою Нивою були би для ЗСУ в оперативному відношенні досить “неприємними” (наприклад, по дирекції на Богоявленку та Успенівку), особливо якщо противнику одночасно вдасться прорватися до Курахового.

А головне, командування противника це знає й цілком усвідомлює усе значення такого роду своїх гіпотетичних дій.

 

Фото: 44 окрема артилерійська бригада ім. гетьмана Данила Апостола

Автор