Науковці щодо наслідків прориву дамби Каховської ГЕС
Шановні, для того, щоб мінімально не стати жертвами експертів, що пророкують ліквідацію наслідків підриву дамби максимум за 2-3 тижні, пропоную вам пару джерел, які треба мати на увазі, щоб тримати голову холодною:
По-перше, підпишіться на сторінку Укргідроенерго, а також на їхній ютьюб-канал, де вони кілька разів на добу викладають свіжі коментарі щодо ситуації на Херсонщині. Там і про рівень води у водосховищі, і про піки підтоплення, і про стан споруди ГЕС, і про найближчі плани по будівництву/не будівництву перемички тощо. Це – першоджерело.
Ось два останні короткі включення гендиректора Укргідроенерго Ігоря Сироти:
Коротко, по суті, без спекуляцій.
По-друге, фахівці Національної академії наук України також дають свої оцінки ситуації, зокрема:
– завідувач Відділу екологічної гідрології та технічної гідробіології Інституту гідробіології НАН України, член Басейнової ради нижнього Дніпра кандидат географічних наук України Сергій Дубняк – дуже детально щодо параметрів водосховища, прориву, оцінювання наслідків для інфраструктури, промисловості, сільгоспугідь, навколишнього середовища.
– директорка Інституту морської біології НАН України Галина Мінчева – про вплив катастрофи на Чорне море.
І ще одне.
Чи моделювали науковці сценарії прориву дамби внаслідок руйнування?
Звісно.
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України більше місяця тому випустив отаку модель з розрахунками глибин затоплення, еволюцією рівнів води, детальними картами можливого (вже реального) лиха тощо.
Тобто, в принципі, всі прогнози були в доступі у тих, кому вони мали б бути потрібні. Чи вони використовуються зараз – інформації не маю.
* * *
Додатково кілька достовірних джерел, з яких можна брати інформацію про розвиток ситуації на підірваній дамбі, а також розуміти, які наслідки цей теракт спричиняє для навколишнього середовища:
– доктор Pavel Gol’din, зоолог із Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України на сторінках видання Куншт пояснює, яких наслідків для екосистем завдали руйнування дамби і подальша повінь, які особливо рідкісні види тварин опинилися на межі винищення, до чого тут лептоспіроз, і що на нас чекає далі.
– візитінг-професор Університету Фукушіми Mark Zheleznyak та співавтор математичної моделі з допису вище, що прогнозувала наслідки руйнування дамби, прокоментував Голосу Америки ситуацію, що склалася на дамбі, і дав свої оцінки по ситуації на Запорізькій атомній станції.
(за посилання вдячний Mikhail Kornilov).
Лють має бути холодною.
Майте гарний вечір.
Фото: Maxar Technologies
