Контрнаступ – це надзусилля на межі та за межею
Кожного разу, коли я замислююсь про контрнаступ, все більше думаю над складністю цього процесу. Бо нам потрібно зробити те, чого ще не було в історії.
Нам потрібно буде меншими силами прорвати декілька напрямків та закріпитись на цих територіях. Причому прориватись через фортифіковану лінію, яка копається дуже, дуже швидко. Так, “зуби дракона” – то лайно, але кілометри окопів із бетонними плитами та деревʼяними брусами то є якби проблема. І це я кажу тільки за ті фортифікації, що зʼявилися перед моїми очами за останні тижні.
ВС РФ вже затягнули на висоти багато антенн РЕБа, і це ще не всі включили. І треба визнати – вони перші в світі по РЕБу. Джамінг та спуфінг на десятки километрів – це зараз наша стабільність. І так, я розумію, що РЕБ сильний лише при позиційній війні, при маневреній від нього толку мало, але ж ще треба під ним прорвати лінію.
Прорвати треба буде фортифіковану лінію, яку буде прикривати авіація. Так, зараз вона не дуже успішна. Але коли стане питання про збереження свого групування на окупованих територіях, то РФ буде кидати в пекло війни свої новітні винищувачі, штурмовики та бомбардувальники, тільки щоб втримати фронт. Так, вони будуть падати, але їх збивати теж буде непросто, і урон вони все ж будуть наносити.
Снарядний голод в армії РФ також зрозумілий – вони збирають запас снарядів на відбиття штурмових груп. І снарядів в них ще багато.
І це все на замінованих ділянках фронту, під ударами ракетної артилерії, з супротивником, якій вміє в РЕБ, БПЛА, артилерію, ракети, авіацію. І який абсолютно не жаліє особовий склад.
В історії такого зіткнення ще не було. Ми будемо будувати таку історію. Змінювати правила сучасної війни. Формулювати нові алгоритми, які будуть ще вивчати десятиріччями.
І саме погане для нас – це ввійти в цю мʼясорубку неготовими.
Я боявся того, що контрнаступ буде приурочений до якоїсь дати та війська отримають наказ іти вперед, не дивлячись на боєздатність підрозділів. Як це робить Росія.
Але ніт. Судячи зі всього, у командування є розуміння складності цієї операції, тому вони працюють на підвищення боєздатності підрозділів до потрібного рівня. А це непросто. Бо багато людей хоч і навчених, але без бойового досвіду. Багато чого не вистачає. Але над цим працюють. І те, що наказ не дали у квітні, а переносять на травень – це гуд. Росія не становиться сильніша. Ми становимося сильніші.
А “великий наступ Росії” був по суті розбитий бригадами, що мали дуже незначний резерв і кількість снарядів, що були призначені для оборони.
Ми переможемо. Бо ми більш мотивовані, більш організовані, в нас краще побудований звʼязок всередині та між підрозділами. Ми навчились більш ефективно використовувати кожен патрон, кожен снаряд, бо снарядний голод – то наша константа.
Але є ще розуміння того, що в нас ще дуже різне командування. Якби нами керував Герасімов, нам би дали наказ іти вперед у квітні, і пох на боєздатність, людям треба звітуватися перед головнокомандувачем, взяв автомат і пішов уперед.
Але нами керує Залужний. Тому ми нанесемо удар тоді, коли це буде потрібно.
P.S. Скажіть мені, будь ласка, чому свої вказівки, як робити/не робити, рівня оперативно-стратегічного командування в мене на сторінці пишуть не люди в формі, а люди, які не пішли в армію? Може не треба, а?
Мантра про контрнаступ, яка з кожної праски чутна, – це, на моє розуміння, таке собі “просте рішення” для втомленої (без сарказму) країни. Мантра людей, які переживають, втомлюються, виснажуються, але все ж таки не дуже особисто задіяні в процесі. Щось типу біблейської притчі. Зараз буде контрнаступ, який нікого з українців не торкнеться, станеться (звісно, сама по собі за божої волі) переможенька, і купа проблем залишиться в минулому. Замислюватися над тим, що є складовою цього контрнаступу, та які наслідки будуть навіть за самого оптимістичного сценарію, то вже складно та не так радісно. А наслідки будуть. В тому числі і жахливі, які несе кожна військова операція. Особливо така масштабна та наступальна.
Так, у нас є нові підрозділи, які готуються до наступальних дій. Так, у нас вже є техніка від союзників, яку вже опановують вояки. Так, іде масова підготовка людей. Але війна – то така штука, де завжди чогось не вистачає та де всього замало. Всього – крім смерті та страждань. Все інше завжди або мало, або критично “впритичок”. Так само по всіх засобах і витратних матеріалах. А ще є підрозділи, що укомплектовані технікою та зброєю, але не укомплектовані засобами нічного бачення. Бо не вистачає. Бо війна такої інтенсивності просто вижирає всі ресурси в світі. Де навіть потужні виробники не встигають нарощувати виробництво. Але від цих “дрібниць” у масштабах війни залежить успіх на окремих ділянках. Та напряму залежить кількість втрат при контрнаступі.
От так це працює. Більше приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів – менші втрати. Менше приладів – втрати більше. От так проста арифметика.
Маємо запит від підрозділів, які готуються до контрнаступу, на дуже велику кількість всього. І проблеми дві.
Кошти на те, щоб все те оплатити, та наявність товару. Зараз маємо зарезервовані 50 приладів нічного бачення генерації 2+ та 200 тепловізійних монокулярів. Ми знаємо і розуміємо всі вади та недосконалість всіх моделей. Але зараз іншого в наявності немає. І поки не буде. Ціна питання чверть мільйона Євро. Точніше, 251 300. Як ми це зробимо, поки не знаю. Але всі разом – зробимо. От так все просто. Працюємо з чим є. Бо контрнаступ – то надзусилля на межі, а частіше і за межею. Більше передамо в бригади – менше втратимо людей під час операції. Зв’язок прямий та очевидний.
Дякуємо всім хто допомагає.
PayPal donikroman@ukr.net
ПриватБанк
4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332
Донік Р
Гривня
картка 4731 2196 1942 3175
IBAN UA043052990000026204680986837
Код РНОКПП отримувача 2508212611
картка 5168 7451 1010 5332
IBAN UA713052990000026204744505596
Код РНОКПП отримувача 2508212611
EUR
картка 4731 2196 1942 2763
IBAN UA503052990000026208682242702
Код РНОКПП отримувача 2508212611
USD
картка 4731 2196 1942 2755
IBAN UA843052990000026204681030696
Код РНОКПП отримувача 2508212611
Отримувач Донік Р
