Блокувати виплати військовим аморально

«Європейська Солідарність»

Петро Порошенко з депутатами «Європейської Солідарності» направили листа Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку з вимогою терміново скликати позачергове засідання парламенту і розблокувати закон, за яким передбачені виплати 30 тисяч гривень військовим.

«10 квітня 2023 року Верховна Рада України своїм рішенням ухвалила критично важливий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану», яким, серед іншого, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень незалежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби», – йдеться у листі.

У «Євросолідарності» зазначають, що 11 квітня 2023 року народний депутат України Цабаль подав проект Постанови, який блокує підписання закону Головою ВР та Президентом.

«Депутатська фракція «Європейська Солідарність» непохитно стоїть на захисті прав військовослужбовців та вважає дані обставини абсолютно неприйнятними і ганебними. Ми наполягаємо на проведенні пленарного засідання Верховної Ради України з метою розгляду та відхилення всіх блокуючих постанов та усунення перешкод у підписанні закону та просимо невідкладно забезпечити виготовлення відповідних документів для збирання необхідної кількості підписів народних депутатів України», – наголошують в «ЄС».

«В іншому випадку, ми звертаємось до Голови Верховної Ради України невідкладно ініціювати засідання парламенту відповідно до Постанови Верховної Ради України №2558-ІХ, якою Голова парламенту наділений правом визначення часу і місця продовження пленарного засідання Верховної Ради України», – йдеться у листі.


Вікторія Сюмар

Дивує. Дивує, що вчорашнє рішення повернути 30тис військовим викликало дискусії.
Я ще можу погодитися з дискусійністю скорочень зарплат міністрам до 67 тис, але преміями дотягнуть. Та мене відверто дивує і шокує дискусійність тези про те, що премія 30 тисяч – це занадто…

Ті, хто пишуть, що це «глибокі тиловики», точно не знають, що таке армія. Адже підрозділ після місяця-двох на передку відходить на відновлення, і вже в цей час військовослужбовець має 20 тис грн. Те ж саме стосується медиків, логістів, інструкторів.

Роблю висновок, що війна вже «далеко». Бо рік тому, коли Київ був під загрозою оточення, ці питання точно не поставали.

Але вона – війна – нікуди не ділася. Вона і далі загрожує самому існуванню української держави. І тому утримання війська – це екзистенційна річ.

«Тримачам економічного фронту», які по міжнародних конференціях за кордонами пишуть стратегії відбудови України, хочеться нагадати: Україну треба ще втримати. І відвоювати.

Це робиться не лише грішми і зброєю. Це робиться людськими життями. На жаль.

І якщо хтось не ризикує своїм життям, то точно має розуміти пріоритет тих, хто своїми життями ризикує і свої життя кладе заради України.

Життя безцінне. І тут є друга проблема, яка дуже інфантильно дискутується на диванах фейсбуку. Мовляв, не можна дозволяти демобілізацію за 18 місяців служби, бо «воюють добровольці», «вони самі пішли», «в воєнкоматах черги» і «воювати мають ті, хто вміють».

В мене для вас є погані новини: в багатьох батальйонах тих, хто «вміє воювати з 14 року, або пішов в лютому 22», лишилося по 16-20%. Вдумайтеся про кількість втрат. Про кількість поранених.

А відмовою в демобілізації ми просто кажемо цим людям: у вас із армії два шляхи – на той світ або в інвалідність. Іншого не дано, бо «ви самі пішли і вмієте».

Вам не здається, що це цинічний підхід до людей, які добровільно пішли захищати Україну в найважчий час? Чи їх обов’язок означає приреченість?

Тому тим, хто пише про «завеликі 30 тисяч військовим» і «замалі 67 тисяч для чиновників» варто було б задуматися, може, варто відчути на собі, що таке холодні окопи і смертельна небезпека весь час…

Я знаю, що багатьом цей пост не сподобається. Бо людина міряє на себе. Але ми точно зарано почали дозволяти собі зневагу до військових. Навіть тих, хто сьогодні в тилу, але завтра цілком реально будуть на передку.

Війна не закінчилася. Противник сильний. Не варто забувати: ми є на своїй землі завдяки людям зі зброєю в руках.


Ірина Геращенко

Насправді, в законопроєкті №8312 купа небезпечних статей, які дозволяють МО по суті рейдерське захоплення цікавих підприємств, експропріацію власності під егідою воєнного стану тощо.

Всі ці сумнівні норми, які ми намагалися змінити до 2 читання, не хвилювали ані слуг, ані інші нові обличчя «реформаторів».

Заголосили, тільки коли зала проголосувала 48 поправку, яка повертає доплати військовим і забирає аморальні і аномальні зарплати керівників держпідприємств.

Я теж проти популізму щодо оплати праці держслужбовців. Але це ненормально, коли президент і міністри отримують, наприклад, зарплату в 40-50 тис грн, а члени наглядових рад і керівники збиткових підприємств , або навіть тільки націоналізованих підприємств, виставляють собі по 1 млн в місяць.

Та й, як свідчать останні події навколо фонду держмайна, високі зарплати не є запобіжником для топ-корупції. Це питання моралі.

До речі, хто призначав пана Сенниченка? Точно не Європейська Солідарність, а якраз слуги і ко.

Зараз представник Голосу заблокував законопроєкт №8312 під егідою боротьби з популізмом. Популізм – це утримувати два російськомовні канали і спрямовувати на Freedom / Дом мільярди грн (до речі, ніколи нічого не чула з цього приводу від наших сусідів до парламенту. Це залишати 2% податку на ігорний бізнес. Всі ці закони проводилися в тому числі і голосами Голосу, на жаль.

Коли запитують, звідки взяти гроші на виплати, то «ЄС» внесла низку законів про секвестр бюджету й перерозподіл коштів з доріг на ЗСУ, з марафону на солдатів. Але їх не виносять в залу.

Хочете реформи зарплати в державному секторі – давайте системно це проговоримо і внесемо комплексний закон.
Але блокувати виплати військовим це аморально. Банкова робить це чужими руками партії, яку давно рейдернула.


Ніна Южаніна

Щойно повернули нашим військовим 30 тис. грн доплати, як пішли розмови про те, що на це не вистачає грошей у бюджеті.

Зокрема, «слуга» Веніславський зазначив, що зараз «дуже складно робити якісь прогнози щодо реалізації відповідного рішення». І що Президент ще буде обмірковувати рішення, чи підписувати цей закон.

Більше того, інформагентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на джерело в кулуарах “Весняних зустрічей” МВФ та Світового банку у Вашингтоні повідомило, що на рішення Верховної Ради про повернення виплати 30 тис. грн для військовослужбовців та одночасне обмеження виплат у бюджетному секторі та на держпідприємствах звернули увагу в Міжнародному валютному фонді. Йдеться про відповідність внесених до законодавства змін зобов’язанням, які взяла на себе Україна в рамках затвердженої 4-річної Програми розширеного фінансування EFF.

Читаймо разом:

«З 1 лютого 2023 року введено в дію переглянуту політику оплати праці у сфері оборони та безпеки, спрямовану на оптимізацію зростання заробітної плати з одночасним створенням стимулів для бойового призову».

Тільки це як констатація факту.

Саме тому мені здається, що влада нахабно маніпулює і тепер у будь-якій незручній ситуації буде посилатися на МВФ, аби зняти відповідальність із себе.

По-перше, вчора було чітко розставлено пріоритети: у державному секторі зарплати обмежили, військовим додали.

По-друге, з лютого 2023 року в парламенті знаходиться наш законопроєкт №9006, прийняття якого дозволить зберегти спрямування вже передбачених у Міністерства оборони коштів на фінансування протягом всього 2023 року додаткових грошових виплат військовослужбовцям та забезпечити підвищення виплат військовослужбовцям у районах бойових дій.

Законопроєкт ще навіть не розглянуто профільним комітетом. Як кажуть, було б бажання.

Але у владі чомусь вирішили піти іншим шляхом – підготувати інформаційний простір до того, що норму про повернення 30 тис. грн військовим неможливо реалізувати.

І це дуже сумно. ☹️

* * *

Сьогодні розгорілася ціла детективна історія навколо подання паном Цабалем з «Голосу» блокуючої постанови щодо повернення «30-ки військовим».

Я також була запрошена на ефір, де намагалися з’ясувати технічні моменти по постанові і щодо її появи взагалі.

На що звертаю увагу насамперед: постанову зареєстровано в порушення регламенту, оскільки під час засідання мала бути озвучена заява, чого зроблено не було. І точно постанову не може реєструвати народний депутат, відсутній на засіданні.

Якщо вже представники «слуг народу» – знані фахівці в фінансах, такі як Гетманцев, Веніславський та інші, говорять про «махровий популізм» у цьому питанні, то наголошую на таких речах.

По-перше, Верховна Рада є політичним органом, і прийняття цієї поправки ставить завдання перед міністерством фінансів за необхідності підготувати зміни до бюджету й подати їх на розгляд Верховної Ради.

По-друге, якщо деякі зі спікерів «слуг народу» стверджують, що в разі прийняття таких поправок необхідно вказувати джерела, то варто проаналізувати голосування в залі. Більшість членів профільного бюджетного комітету (22) підтримали цю пропозицію. Вони ж, сподіваюся, знають норми законодавства і тим більше, швидше за все, джерела покриття таких видатків.

І наостанок. Насправді дискусія в цьому питанні може бути, і тут потрібна фахова відповідь, у тому числі з розрахунками, з якими мають бути ознайомлені принаймні керівники фракцій (оскільки все-таки інформація щодо військових є закритою).

А те, що відбувається, – підлість, і, мені так здається, вона буде толеруватися головою Верховної Ради протягом найближчого місяця.

Знаю, що наразі готується лист із вимогою до Стефанчука скликати термінове засідання парламенту для розгляду постанови пана Цабаля.

З чого почала тим і закінчую: отже, детективна історія триває.


Олексій Петров

Зараз зізнаюсь в страшному! Я дууууже сильно обожнюю провладних депутатів! Так сильна, аж зуб кришиться. Оцих Слуг (щоби вони всралися та води гарячої не було). Унікальні… унікальніші створіння. Коли треба знайти гроші на Велике будівництво, то пальцями «щелк» і вуаля. Треба більше грошей. Знов рух пальцями… В той же час, коли напередодні війни їх просили підняти фінансування армії, із вольєра випустили Гетманцева, який швидко пояснив, чому ні, себто чому армія може піти в пішу сексуальну прогулянку.

Далі – більше.

Декілька місяців тому частково зрізають виплати військовим. Раніше ті самі тридцять тисяч отримували усі. А тепер не усі… Ну ви в курсі. А тепер слідкуйте за пальцями. Вчора Верховна Рада проголосувала за повернення виплат в 30 тисяч усім. Ключове тут слово – повернення. І міттєво на арену виходить інший уникум від влади, депутат Веніславський і каже щось на кшталт – Денег нет, но вы держитесь! Мовляв, щоби почати знов платити військовим (і не тільки їм), тобто ті самі 30 тисяч, які платили раніше, додатково треба… 1 трильйон гривень на рік.

Я порахував. Це просто. В школі же вчився. Якщо оцю величезну купу грошей поділити на дванадцять місяців та потім на 30 тисяч, то виходить… кгм… більше чим два мільйони сімсот тисяч адресатів. Але кількість буде більшою, так як не з усіх військових зрізали виплату. Цікаво, да?

І головне… А куди поділась та величезна сума грошей, яка ще в грудні минулого року йшла на виплату військовим тих самих 30 тисяч? Миші зжерли? І якщо я не помиляюсь, нещодавно ж були внесені зміни в бюджет, направлені на підвищення фінансування воюючої армії, це якщо до питання закупівлі зброї, техніки, обладнання. Плюс фінансові надходження від союзників. Коротше… Слуга Веніславський, судячи з усього, вже готує абщественность до новини, що нічого повертати не будуть. Та й гроші в першу чергу, наприклад, потрібні на фінансування телемарахвону.

Я особисто розумію, що для деяких унікумів від влади армія – це безлика купа людей. Задача яких – лише воювати, гинути, зникати без весті, а тим, хто залишиться живий, потім чути… «я тебе туди не посилав». Але не грайте з цими людьми в політичні напьорстки, бо не усі залишаться на полі бою. Сотні тисяч бійців повернуться з війни і спитають потім з кожного можновладця, як ви, падлюки, підготувались до війни? Що саме зробили для цього? Скільки бронежилетів та шоломів було на складах? Спитають за молодільні яблука та золоті яйця, Шевроле «Тахо», виплати, які зрізають (а потім чомусь немає грошей, щоби повернути ) і так далі. Питань буде багато!

Тим паче, судячи з усього, у вас же скоро вибори? Знову засвербить бажання усадити свою дупу в депутатське крісло?

Слава Україні! Слава нації!

* * *

Напевне треба дещо пояснити деяким особистостям!

Умовний батальйон складається з декількох рот. Наприклад, стрілецьких. (Одна може бути штурмовою). Також є окремі взводи, як, наприклад, взвод зв’язку або матеріального забезпечення. Є ще управління, себто штаб. В будь-якому батальйоні є бойові підрозділи і підрозділи забезпечення. Звичайний водила бензовозу виконує надзвичайно важливу роботу. Він ніколи не з’являється на так званому «нулі», окремі випадки не рахуються. Але без нього все стане. Як і стане без механіків взводу технічного забезпечення. Без поварів. Без комірників.

В армії… В будь-якому батальйоні чи бригаді НЕ ІСНУЄ зайвих професій. І коли умовна перша штурмова рота тримає оборону, хтось мусить зганяти на склад ракетно-артилерійського озброєння та привезти пацанам БК. А ще погнати в умовну Оленівку, завантажити бревна і привезти, щоби було чим перекривати бліндажі. І ще багато чого.

А ось артилеристи (наприклад, розрахунки славетних «сокир») взагалі майже ніколи не бувають на передовій. Але піди та втримай оборону без їх допомоги. І розрахунок велиииикої «пташки», яка літає високо та бачить далеко, теж сидять не в окопі. Але без її очей арта стає наче сліпа, і відповідно піхоті буде ой як складно.

Це я до чого? Коли хтось чує слово «військкомат», він одразу бачить себе з автоматом в окопі. Але якщо ти дуже фаховий механік чи айтішник, для тебе знайдеться робота за спеціальністю. Батальйон – це єдиний організм, де немає нікого та нічого зайвого! Як у вашому особистому організмі. Є щось зайве?

p.s. І головне… Хтось мусить сидіти в тому довбаному штабі і готувати купи документів. Зранку і до наступного ранку. То повна срака, скажу я вам! Багато хто каже «Я краще буду снаряди таскати, чим сидіти в штабі з купою паперів на голові».

 

На заставці: Володимир Цабаль. Колаж: Інформатор