Большая подстава для высокого гостя в Москве

Олександр Коваленко

Сегодня и завтра лидер Китая Си Цзиньпин проведёт весьма неоднозначные встречи с разыскиваемым МУС за военные преступления владимиром путиным. Весьма неоднозначные во всех отношениях для китайского лидера как во внешне-, так и во внутриполитическом контексте.

Внешнеполитическая неоднозначность данного визита заключается в том, что владимир путин является обвиняемым и разыскиваемым Международным Уголовным Судом военным преступником. И сегодня Си Цзиньпин должен будет жать руку и вести переговоры с военным преступником?

С одной стороны, Китай не ратифицировал «Римский статут», а потому это не должно иметь для китайцев значения, с другой, в Китае существует традиционный культ ребёнка, а путин в розыске именно в связи с преступлениями в отношении детей.

То есть Си Цзиньпин должен будет жать руку и вести переговоры с военным преступником, обвиняемым за преступления именно против детей?

Кроме того, буквально накануне прилёта Си Цзиньпина в Москву стало известно о том, что в ЦАР были убиты 9 граждан Китая, предположительно наёмниками ЧВК “Вагнер”, руководитель которой Евгений Пригожин у путина еще недавно пользовался абсолютным доверием.

То есть Си Цзиньпин должен будет жать руку и вести переговоры с военным преступником, который совершает преступления в отношении детей, а особо приближённый головорез которого ответственен за убийство 9 граждан КНР?

Вот и скажите, что визит лидера Китая в россию такой уж однозначный. Но меня в этой истории интересует вот что…

Это же насколько нужно быть “гением”, чтобы перед визитом в россию лидера Китая устроить бойню китайцам в ЦАР? Ведь такой шаг делает позицию путина в общении с Си Цзиньпином весьма и весьма шаткой. И если это было сделано намеренно, так не спланированная ли это акция от Евгения Пригожина, которого отторгают из окружения и от потоков снабжения и финансирования, и таким образом он решил демонстративно отомстить кремлю за немилость? Ведь ни для кого не секрет, что ЦАР – это основная площадка для базирования ЧВК “Вагнер” в Африке. Или?..

В октябре 2018 года кремль заявил о намерении открыть представительство Министерства обороны в Центральноафриканской Республике. Соглашение было одобрено Министерством иностранных дел рф и рядом других ведомств. Таким образом мо рф как конкурирующая фирма вполне легально и официально входило в ЦАР, не только посредством своего ЧВК “Патриот”, но и напрямую как структура, чего себе не смогло позволить ФСБ.

Тогда же прозвучало заявление бандформирования “Селека”, выступающего против действующих властей ЦАР и требующего, чтобы районы подконтрольные правительственным войскам и их российским союзникам были оставлены в течение 48 часов. Самое интересное то, что НВФ “Селека” тесно сотрудничала с ЧВК “Вагнер” и даже обеспечивала сопровождение россиян в ходе их поездок и инспекции местных шахт. То есть угроза была адресована не ЧВК “Вагнер”, а… А россиянам из состава мо рф, которые зашли на территорию, которую за собой застолбил Евгений Пригожин при тесном взаимодействии с НВФ “Селека”.

Это всё к чему?

Да к тому, что ЦАР достаточно давно стала площадкой для открытой конфронтации между ЧВК “Вагнер” и мо рф. Именно в ЦАР была ликвидирована группа Орхана Джемаля, известного своей работой на мо рф и ведшего расследование о деятельности ЧВК “Вагнер”. Конкуренция и конфронтация между российскими силовыми структурами там коллапсирует и фонтанирует. А потому не удивлюсь, если убийство китайцев в ЦАР это может быть и попытка подставить Пригожина, особенно после того, как тот позволил себе начать критиковать и открыто враждовать с Сергеем Шойгу.

Вот такая, многоходовочка с большим количеством неизвестных и переменных, но в любом случае не играющая на пользу путину и ставящая в весьма неоднозначное положение высокого китайского гостя в Москве. А всё из-за чего? А всё из-за грызотни пауков в банке.


Костянтин Машовець

Одна з найбільших у світі інформаційних агенцій АР (Associated Press), США, повідомила цікаву новину

Зовсім раптово, якраз напередодні візита “довгограючого Сі” до свого “ліпшого кореша з бункера” у Центральноафриканський республіці (ЦАР) загинуло 9 “не останніх” громадян КНР внаслідок атаки на тільки-но відкритий золотий приїск “Чімболо”.

Як з’ясувалося, ці 9 китайців працювали в одній з численних китайських “зовнішньо-економічних компаній”, які наплодила КПК для фінансово-економічної експансії по всьому світу. Головне призначення цих контор – захоплення та поглинання будь-яких активів, які погано або непогано “лежать” за межами “серединной імперії”. В основному, за допомогою лихварства та банального фінансового шантажу.

У випадку з 9-ма трупами “китайського походження” мова йдеться про фірму, яка займалася цим у ЦАР, активно й інтенсивно скуповуючи активи у сфері розвідки та видобування різноманітних корисних копалин, на які достатньо багата ця країна.

Цим китайцям, а й відповідно і фірмі, в якій вони наполегливо вкалували на благо КПК, банально не повезло. Справа в тому, що ще 10 років тому цю країну стали достатньо щільно й наполегливо “обживати” відморожені на всю башку представники кремлівського режиму, також активно й інтенсивно скуповуючи не тільки різноманітні активи в цій країні, а й заодно “усю повноту політичної влади”.

Спочатку там з’явилися ціли квартали затишних віл, декілька потужних місцевих банків та гірничо-рудних компаній відчутної російської етимології. Потім на корню була скуплена майже вся місцева політична еліта, причому майже з усіма більш-менш значущими фінансово-економічними плюшками, і поступово країна стала переходити “під ручне управління” ушлих гавриків із Луб’янки та Старої площі (наприклад, лише протягом 2021 року рф “інвестувала” у ЦАР близько 15 млрд. доларів).

Закінчилося все тим, що 21 серпня 2018 року між ЦАР та рф було підписано угоду про “тісну співпрацю у військовій сфері”, а місцевого президента “під охорону” (а скоріше, “під арешт”) взяв російський спецназ. Крім того, в саму країну заїхало приблизно до 1000 “військових радників та інструкторів” (в тому числі з характерними нашивками “пвк вагнер”), які “згідно з угодою” почали “відновлювати збройні сили ЦАР”. Це відновлення стало носити, м’яко кажучи, досить дивний характер – під військову “охорону” росіян потрапили майже всі більш-менш значущі як у інфраструктурному, так і у фінансово-економічному відношеннях об’єкти країни.

Звісно, що така неприродна активність кремлівських лепреконів у самому серці африканського континенту не зустріла особливого “розуміння” з боку їхніх контрагентів в інших куточках світу. Особливо, в Парижі, Пекіні та Анкарі, які самі “мали певні види” на цю, одну з найбідніших і найменше заселених країн світу, в якій до того ж виявились значні поклади корисних копалин – від золота та алмазів, до урана та нафти.

Формально, на сьогоднішній день в країні точиться громадянська війна. “Центральний уряд” і “демократично обраний” (під турботливим наглядом росіян) президент напружено борються зі збройними формуваннями “опозиції” та забігаючими на територію країни суданськими ісламістами. Але в реальності росіяни тупо та не особо ховаючись віджимають на теренах ЦАР залишки “чужої” власності та активів, і займаються цим якраз загони “вагнера”.

У випадку з китайцями “оборзевшие в конец” вагнерята під виглядом місцевої опозиції (такої собі “Коаліції патріотів за зміни”) вирішили віджати перспективний золотий приїск, тероризиючи його працівників регулярними нальотами й атаками “з джунглів”. Однак, ще донедавна китайська компанія “не велася” на ці провокації й вперто “мила голду”.

Згідно з офіційним повідомленням, ці 9 китайців “виїхали на приїск” для того, аби “заспокоїти інвесторів” і “забезпечити безпеку та безперебійність роботи підприємства”. Скоріше за все, ця 9-ка була або охоронцями, або, взагалі, китайськими військовими.

Після цього “інциденту” дуже скоро на поверхню сплив той факт, що ні про яких місцевих “патріотів за зміни” не може й бути мови. Приїск був явно атакований “вагнером” у цілком характерних і наочних для цієї “організації” стилі та манері.

На сьогоднішній день російські найманці з “пвк вагнер” контролюють не менше трьох перспективних золотих приїсків у країні й явно не збираються “зупинятися на досягнутому”.

Дехто, взагалі, вважає, що частина кремлівської еліти готує собі у місцевих джунглях таке собі “запасне Ельдорадо”, про всяк випадок. Так це чи ні, невідомо, але факт залишається фактом – Кремль ну-у дуже активно “лізе” не тільки у Бахмут, а і в Бангі. Й що характерно, робить це за допомогою тієї самої організації, яка лізла і продовжує лізти й за “бахмутською сіллю”.

Автор