Подвійні стандарти влади, або Ризик посваритися з МВФ

Ніна Южаніна

Такий висновок зможе зробити кожен, хто ознайомиться з податковими ініціативами влади та Меморандумом про економічну та фінансову політику, який власноручними підписами затвердили Президент України, Прем’єр-міністр України, міністр фінансів України та голова Національного банку України, що був 8 грудня 2022 року направлений Директору-розпоряднику Міжнародного валютного фонду для впровадження 4-місячної Моніторингової програми із залученням Ради директорів МВФ (реалізація програми допоможе Україні отримати наступні кредитні транші МВФ та фінансування з боку інших донорів).

Меморандум містить зобов’язання України у сфері податково-бюджетної політики до кінця січня 2023 року подати до парламенту три законопроєкти щодо:

1 – скасування мораторію на проведення податкових перевірок;
2 – скасування особливостей спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2% (очікувані доходи +8 млрд грн);
3 – забезпечення повноцінного застосування РРО у роздрібній торгівлі (та пов’язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури, тобто банківських платіжних терміналів) з відновленням відповідальності за порушення таких вимог.

Всі ці 3 проєкти повинні набрати чинності з 1 липня 2023 року та забезпечити збільшення податкових надходжень для створення умов кращого забезпечення соціальних витрат та критичних капітальних видатків.

Також у Меморандумі зазначається, що Україна обмежить застосування спрощеної системи оподаткування платниками 3 групи для скорочення можливостей ухилення від сплати ПДФО.

Чим керувалася влада при визначенні таких пріоритетів?

Мені не відомо, але нагадує довоєнну політику влади сприяння великому бізнесу за рахунок утисків малого та середнього.

У Меморандумі про економічну та фінансову політику Україна взяла зобов’язання проводити консультації з експертами МВФ щодо всіх законопроєктів, які матимуть суттєвий вплив на економічну та фінансову політику, до їх подання до Верховної Ради для захисту бази оподаткування від подальшого розмивання.

Це все на папері – а що ж по факту?

Вже через два тижні після направлення Меморандуму в МВФ, а саме 22 грудня 2022 року, за ініціативою 59 народних депутатів від діючої влади до Верховної Ради подано 2 проєкти – №8298 та №8299 – про внесення змін до Податкового та Митного кодексів, якими надаються величезні податкові пільги з МІЛЬЯРДНИМИ втратами бюджету:

1 – більше 100 позицій товарних груп різноманітного обладнання та комплектуючих, імпорт яких у період воєнного стану буде звільнено від сплати ввізного мита та ПДВ.
Подібних пільг у Кодексі майже десяток, але комусь під час війни треба ще.

2 – встановлення ставки НУЛЬ відсотків рентної плати за видобуток руд заліза, які у місяці їх видобутку не були експортовані (на період воєнного стану + 6 місяців).
А це означає, що нульова ставка по факту буде застосована до всього видобутого обсягу руд заліза через можливість “притримання” експорту за рахунок накопичення товарних запасів до 40 днів.

Втрати бюджетів – 7,7 млрд гривень у 2023 році (державного бюджету – 5,4 млрд, місцевих бюджетів – 2,3 млрд, розрахунки Мінфіну до бюджету 2023 року), а з іншого боку – додатковий заробіток двох фінансово-промислових груп.

Політика подвійних стандартів.
Пільги для обраного великого бізнесу.
Втрата довіри міжнародних партнерів.

Ця влада не зупиниться в намірах повного знищення малого та мікробізнесу.

Автори