Планування перемог

От цікаво дуже буде після Перемоги, коли вже можна буде, почитати про планування наступу ЗСУ. Як його планували, прораховували, скільки це часу зайняло, в деталях та зі згадками причетних. Бо виглядає так, що планували досить добре і досить довго, і зараз навіть окремі західні медіа кажуть, що операція має увійти, може, й у підручники – так буває тільки за дійсно виваженого планування.

Й звісно, дуже цікаво, як Генштаб відбивався від нашого загальноприйнятого “двіжняка” – “біжи в ліс, лісу немає, ти біжи, а ліс з’явиться”. Від оцього всього, що радять “відомі бізнесмени”: “треба не думати, а наступати”, “немає часу планувати, треба працювати”, “досить сидіти, треба перемагати”, “хто тут проти рішучого наступу?”, “перемога під святкову дату”, “ми домовилися про важливу зустріч, забезпечте результат до неї”, “час рішучих рішень, ставка більше, ніж життя, олл-ін, фулл-хаус, абирвалг” та іншого скаму, на який так багате наше бізнес-середовище.

Бо чомусь здається, багато дуже такого було, і цікаво, як його вдалося відбити.