08.08.08 розділило світ на «до» і «після»

Петро Порошенко

Восьме серпня 2008 року.

Того дня світ не повірив своїм очам, коли росія вдалася до відкритої агресії проти дружнього нам народу Грузії.

Вже тоді кремль продемонстрував, що норм міжнародного права для нього не існує. Що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність сусідів для нього страшний виклик. Що жити в мирі, безпеці і добробуті путін не хоче. Йому потрібна лише війна.

А потім був 2014 рік та зрештою 24 лютого 2022 року.

Повномасштабне вторгнення армії росії в Україну з новою силою розкрило злочинну, нелюдську, терористичну сутність кремлівського режиму і всіх його очільників. Цілком очевидно, що сам путін зупинитися не зможе. Маємо зупинити його разом. Зупинити в Україні та назавжди.

Віримо, що непохитна єдність і солідарність у протидії агресору, більше зброї та санкцій, глобальна антипутінська коаліція здатні повернути мир, стабільність і безпеку та відновити справедливість!


Ростислав Павленко

08.08.08 розділило світ на “до” і “після”.

Велика (за розміром і дур’ю) недоімперія безкарно розправилась з невеликою (за розміром, але великою за духом) Сакартвело.

Від повного розчавлення врятували українські зенітні комплекси і участь тодішнього Президента України Віктора Ющенка разом із партнерами-побратимами у акції солідарності в Тбілісі.

російські танки зупинились, сценарій було недограно, але інших цілей московія домоглася. І щодо спущення на гальмах реакції на брутальне порушення Гельсінських принципів дотримання миру і недоторканності кордонів. І щодо шельмування українського європейського Президента, і отримання влади і в Україні, і згодом у Грузії проросійськими силами.

Україні з тієї пастки довелося вириватися кров’ю Небесної Сотні, а потім тисяч убитих захисників Вітчизни. Бо відчуття, що Україна – наступна, яке виникло тоді, справдилось…

Світові досі доводиться виплутуватись з тенет економічної вигоди вузького, але впливового кола. Які б і чули путіна, але кожен новий злочин рашистів піднімає хвилю обурення в західних суспільствах.

І все ж, уроки агресії росії проти Грузії ще належить вивчити, і помилки виправити. І щодо покарання агресора за агресію замість “глибокої стурбованості”. І щодо розвінчання російської пропаганди, якими б привабливими гаслами вона не оперувала і які б “прості рішення” не підсовувала.

Імперія має здохнути. Маємо залишити нашим дітям світ без неї. Щоб вони будували, а не мусили знову воювати.


Ірина Геращенко

14 років тому Росія кинула виклик світу і європейським цінностям. Світ глибоко занепокоївся і проковтнув.

Єдина політична команда, яка тоді усвідомлювала і вголос говорила , що Україна наступна, була команда тодішнього президента Віктора Ющенка. Він не просто засудив окупацію, а робив все можливе, аби світ прокинувся від серпневих канікул і зупинив Росію. Але ніхто не хотів сваритися з ядерною державою через маленьку Грузію.

Передумовою підступного нападу стала відмова надати Україні і Грузії ПДЧ під соусом, мовляв, не все суспільство це підтримує.

У ВР місяцями висіли кульки «НАТО НІ», і біснувалася партія регіонів. За щедрі донати Кремля. Всі ці люди сьогодні у ВР найвідданіше голосують зі слугами, й почули б ви їх проєвропейську риторику 🙂 .  Я боюся, що під час їх виступів у когось з хлопців-військових у ВР не витримають нерви, і вони намармизять чиюсь продажну пику.

А тоді, влітку 2008, наша політична команда навіть не змогла зібрати позачергову сесію ВР. Попереду майоріли президентські вибори, й всі кандидати й кандидатки, окрім ВАЮ, звичайно, мріяли про медійну і іншу підтримку Кремля. Так закладалися основи російської безкарності. А деякі українські політики в гонитві за лояльністю Москви втратили моральні орієнтири…

Дякую всім українцям, які в 2008 протистояли РФ і вже тоді розуміли, що Росія – це держава-терорист.

Щиро бажаю Грузії повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету, безмежно люблю цю прекрасну країну і її людей.

Росія – це зло, Путін/Медведев – терористи і вбивці.

Світ має зробити уроки зі всіх своїх багаторічних помилок утихомирення Кремля і зруйнувати цю імперію зла.

Автори

, ,