Черговий урок для України і самого НАТО
«У нас немає проблем зі Швецією і Фінляндією, які є з Україною. Хочеться їм в НАТО – будь ласка», – заявила кремлівська ботоксна потвора в Ашгабаді.
З Україною теж не було б проблем, якби вона була членом НАТО. Свого часу Путін погрожував країнам Балтії, як вони посміють доєднатися до Альянсу. Але тільки вступ до НАТО захистив іх від війни.
Все це черговий урок для України і самого НАТО. Політика багатовекторності, нейтральності, втрачений час, відмова Януковича підписати лист щодо ПДЧ, коливання інших прем’єрів і президентів в бік Москви – все це було катастрофічними помилками, що вартували нам втрати територій і людських життів.
Це й наглядна ілюстрація помилок самого Альянсу, спроб замирити Путіна, знайти компроміс за рахунок України, зберегти йому обличчя і врахувати його людожерські апетити. Катастрофічною помилкою було заблокувати в 2008 ПДЧ для України. Це не зупинило Путіна, навпаки, розв’язало йому руки.
Тому для самої України членство в НАТО є безумовним пріоритетом, а будь які спроби дискредитувати наш євроатлантичний курс і сам Альянс, які нерідко звучать із владних кабінетів, всі ці розмови, що нас там не хочуть, – це підігрування Путіну, якого ніяка нейтральність України не задовільнить. Його ставка – повне знищення України.
Альянсу так само варто відмовитися від політики паузи в історії з Україною і негайно надати нам ПДЧ. Або ж, як і у випадку з Фінляндією і Швецією, знайти альтернативний шлях швидкого членства. Наші воїни вже в НАТО, бо це вони мужньо воюють з найпідлішою й найаморальнішою армією світу.
Хоча, будемо відвертими, політика паузи в останні роки була з двох боків. Наша влада не рвалася на саміт НАТО в Лондоні, де ми мали шанс на хвилі післявиборчої ейфорії отримати ПДЧ, якби доклали для цього достатніх зусиль.
Та й стандарти НАТО – це не лише армія, а й демократія та свобода слова.
Альянс показав, що здатен на компроміс всередині, впливові члени НАТО вміють шукати аргументи для компромісу. Впевнена, варто почати шукати їх щодо членства України.
А Києву визнати євроатлантичну інтеграцію ключовим пріоритетом, можливо, навіть важливішим, ніж членство в ЄС.
Ніякої нейтральності, навіть в думках, тим більше на переговорах з Москвою .
