З кінця минулого року Центр протидії дезінформації при РНБОУ не працює

Принаймні такий висновок можна зробити, орієнтуючись на інформацію на сайті РНБОУ та повідомлення в інформаційному просторі.

2020 року дослідники зафіксували в середньому 206,5 повідомленнь з проросійськими маніпуляціями на тиждень. У 2021 році показник збільшився до 305 повідомлень на тиждень. Це все, що потрібно знати про діяльність Центру протидії дезінформації

Центр не виконує своїх функцій, або про це нічого не відомо. За словами його колишньої керівниці Поліни Лисенко, основна увага в діяльності ЦПД має бути зосереджена на протидії поширенню неправдивої інформації в Інтернеті та фейків у медіа. Яким чином це робить Центр, наразі невідомо.

Останнє повідомлення, де фігурує Центр, датоване 25 листопада 2021 р. В ньому Центр зробив висновок, що «мігрантська криза в Білорусі» супроводжується скоординованою російсько-білоруською дезінформаційною кампанією і назвав її ознаки. Якихось конкретних рекомендацій, висновків так і не було зроблено.

За цей час в інформаційному просторі з’явилися сотні фейків, пов’язаних, як мінімум, із підготовкою Росії до ескалації збройного конфлікту та концентрацією її військ на кордонах України.

Наприклад, видання Texty.org.ua з 25 листопада 2021 р. по 25 січня поточного року оприлюднило 14 матеріалів лише з тегом «#дезінформація» з аналізом ключових дезінформаційнинх повідомлень, їхніх джерел, з розвінчанням та висновками. Сайт видання містить ще значну кількість матеріалів, дотичних до сфери протидії дезінформації. При цьому, на відміну від ЦПД, де працюють 39 осіб при бюджеті у 9,247 млн грн. до кінця 2021 р., Texty не фінансуються з державного бюджету.

Патріотичні журналісти, експерти, блогери роблять для боротьби з дезінформацією також у десятки разів більше, аніж цілий Центр з усіма його співробітниками і фінансуванням.

Сторінка ЦПД у ФБ також не оновлювалася з 30 грудня 2021 р., коли було розміщено інтерв’ю нинішнього в.о. голови Центру А. Шаповалова.

Сам Шаповалов відомий тим, що будучи менеджером регіонального телеканалу Суспільного мовлення «UA:Донбас», він разом із депутатом Рубіжанської міськради Денисом Денищенком та начальником управління молоді та спорту Луганської обласної державної адміністрації Антоном Волоховим 9 вересня 2019 р. заявив, що збирається їхати в окупований Луганськ на День міста 14 вересня 2019 року.

Після того, як Національна суспільна телерадіокомпанія України заявила, що не підтримує акцію менеджера філії «UA: Донбас» та його колег, Шаповалов назвав це «інформаційною провокацією і соціальним експериментом одночасно», пояснивши причину появи відео «Ми йдемо в Луганськ» так: «Ми хочемо миру, але не будь-якою ціною».

Характерно, що інтерв’ю було розміщене на сайті видання «Телеграф», яке неодноразово помічено у поширенні російських фейків.

Наприклад, у антирейтингу недостовірності новин у 2018 р. видання входило у ТОП-10 під №8. А у дослідженні ІМІ, в якому було проаналізовано 1526 матеріалів у 15 медіа, де протягом 2020–2021 років під час різних моніторингів «Телеграф» згадується як видання, де фіксувалися проросійські та антизахідні наративи, фейки, маніпуляції та інформаційні кампанії, які проводились одночасно з російськими пропагандистськими медіа. Окрім «Телеграфу», це, зокрема, 112ua, ZIK, Newsone, “Страна.юа”, “Голос.юа”, “Вести”, “Українські новини”, “Подробности”, “Багнет”, “КП в Україні”, “Апостроф”, “Коментарі”. Зате це видання у серпні минулого року швиденько видалило інформацію про ДТП за участю «слуги» Трухіна.

Цікаво, на підставі яких матеріалів Данілов та Зеленський зробили висновки, що інформація західних партнерів щодо можливого вторгнення Росії є «фейком». Бо ЦПД при РНБОУ такого аналізу не робив.

Джерело