НАТО обіцяє спільну відповідь на російську агресію проти України

БРЮССЕЛЬ, The New York Times. Міністри закордонних справ країн НАТО зустрілися у п’ятницю, щоб підготувати свої пропозиції щодо реакції на безперервне нарощування військових сил Росії поблизу України на тлі загального скепсису щодо готовності Москви до деескалації та серйозних переговорів.

Після зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив, що «ризик конфлікту реальний», що передбачає подальше вторгнення Росії в Україну. Але він стверджував, що альянс із 30 членів єдиний у своєму прагненні до мирної дипломатії. У разі невдачі дипломатії, за його словами, альянс готовий продовжувати підтримувати цілісність і незалежність України як «політично, так і практично», створюючи «значні наслідки», які «нестимуть велику ціну для Росії». І він наполягав, як і президент Байден, що Сполучені Штати не укладатимуть жодних угод з Росією та її президентом Володимиром Путіним через голови України чи її європейських союзників.

Онлайн-зустріч міністрів закордонних справ у п’ятницю стала початком того, що може стати визначним тижнем для європейської безпеки. Зустріч відбулася після значних зусиль із формування згуртованої відповіді Заходу на нарощування присутності Росії поблизу України та її глобальні та нереальні вимоги щодо створення зони впливу Росії, вільної від НАТО та Заходу.

Зустріч була нагодою підтвердити домовленість союзників щодо того, як реагувати на різні дії Росії, і, що важливо, можливість для держсекретаря Ентоні Дж. Блінкена проконсультуватися з союзниками та поінформувати їх про позицію США перед наступними двосторонніми переговорами США та Росії на цьому тижні у Женеві. Ці переговори в Женеві на рівні заступників міністрів закордонних справ відбудуться в понеділок, коли представники НАТО зустрінуться в Брюсселі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

Ризик конфлікту реальний. Агресивні дії Росії серйозно підривають безпековий порядок в Європі. Серія зустрічей наступного тижня – це можливість для Росії продемонструвати, що вона серйозно ставиться до діалогу та дипломатії. Нам потрібно бути готовим до того, що переговори зірвуться — і ця дипломатія зазнає невдачі. І саме тому ми дуже чітко посилаємо сигнал Росії, що якщо вони знову вирішать застосувати військову силу проти сусіда, то будуть тяжкі наслідки, висока ціна: економічні санкції, фінансові санкції, політичні санкції.

Міністри закордонних справ країн НАТО попередили про значні наслідки для Росії, якщо вона не захоче деескалації на тлі постійного нарощування військових сил поблизу України. Потім, у середу в Брюсселі відбудеться засідання Ради НАТО-Росія, а в четвер у Відні відбудуться переговори в Організації з безпеки й співробітництва в Європі, групі з 57 держав, включаючи Україну та Росію. Водночас військове командування НАТО збиратимуться віртуально «для обговорення питань, що мають стратегічне значення для Альянсу», – йдеться у заяві НАТО.

Цей шквал переговорів є спробою забезпечити дипломатичну деескалацію кризи, створеної Росією в Україні, у поєднанні із зусиллями щодо координації серйозних санкцій проти Росії, якщо Путін прийме рішення про подальші військове вторгнення в Україну, і вивчити військові наслідки для саме НАТО.

Сполучені Штати наполегливо й ефективно працювали, кажуть дипломати, щоб затягнути НАТО та Європейський Союз у спільний фронт проти можливих кроків Росії проти України. Для НАТО, яка не застосовує економічні санкції, імовірною відповіддю буде посилення стримування в країнах-союзниках, які межують з Росією, і подальша підтримка України, щоб захистити себе — саме такого результату, за словами Путіна, він не хоче.

Але ніхто не претендує на те, що знає, що в голові Путіна, чи не занепокоять його нові заворушення в Казахстані та зроблять вторгнення в Україну менш імовірним.

Представники НАТО кажуть, що вони хочуть зосередити увагу на діяльності Росії в Україні та поблизу неї, а не відвертатися на широкі дебати про структуру безпеки Європи. Вони розглядають цей тиждень переговорів як діалог, а не переговори – щоб побачити, чи мають сенс предметні переговори з питань, що хвилюють обидві сторони, але лише за умови деескалації Росії навколо України.

Пізніше пан Блінкен сказав, що росіяни «хочуть втягнути нас у дискусію про НАТО, а не зосередитися на агресії щодо України».

Представники НАТО кажуть, що багато країн-членів не надто оптимістично налаштовані щодо дипломатичної деескалації та вважають, що Росія, можливо, просто хоче виграти час і мати можливість сказати своїм громадянам, що Захід не хоче говорити, і таким чином знаходить підставу атакувати.

До 30 членів НАТО входять лише два, Сполучені Штати та Канада, які не є європейськими, підкреслив пан Столтенберг. Тому діалог з Росією не буде питанням лише Сполучених Штатів, сказав він. Він сказав, що він також інформує близьких партнерів, таких як Фінляндія та Швеція, які почали нові дебати щодо вступу до НАТО у світлі останніх погроз Путіна застосувати військову силу.

Щойно завершиться зустріч з Росією в середу, сказав пан Столтенберг, він поінформує лідерів Європейського Союзу та їхніх міністрів оборони про переговори.

Рада НАТО-Росія була створена у 2002 році як місце для обговорення взаємних проблем безпеки. Але по суті вона “померла” після квітня 2014 року та російського вторгнення в Україну та анексії Криму. Але жодна зі сторін не відмовилася від неї повністю, з останньої зустріччі влітку 2019 року, оскільки НАТО стверджує, що вона залишається відкритою для діалогу, навіть якщо це посилює стримування.

Проте, оскільки відносини з Росією погіршилися, у жовтні минулого року НАТО вислало вісім членів російської місії за шпигунство і скоротило кількість акредитованих російських дипломатів. Росія у відповідь призупинила роботу місії при НАТО і вимагала від альянсу призупинити свою військову місію в Москві та закрити там свій інформаційний офіс.

Джерело

Автори