11.12.2015. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

11 грудня 2015-го Міноборони оприлюднило цікаві дані: виявилось, що українські армійці отримали від початку року понад 95 мільйонів гривень за участь у боях, успішне виконання бойових завдань та знищення ворожої техніки. Загалом, премію дістали 21 230 бійців.

Постанова про грошову винагороду для захисників України вийшла на початку того ж року. Коли керівництво держави зрозуміло, що війна на Донбасі буде довгою, питання мотивації для її учасників встало само собою. Звісно, патріотизм у військах нікуди не подівся, як і щире бажання повернути свою землю. Але, коли війна йде роками, вона так чи інакше перетворюється на роботу. Яку роблять професіонали, що потребують і навчання, і визнання, і гідної винагороди за свою працю. Тому постійно росли грошові виплати бійцям – особливо на «першій лінії». Тому сотні сімей військових щороку в’їздили у нові квартири. Тому учасник АТО-ООС автоматично отримував різноманітні пільги. І, звісно, тому для тих, хто боронить країну на передовій, були передбачені усілякі премії. Бо на чолі держави стояли достатньо розумні люди, які чудово розуміли: не буде цих простих та суворих хлопців і дівчат у «пікселі» – не буде ані бюджету, ані економіки, ані уряду, ані України, нічогісінько.

Нинішня влада теж запровадила премії для бійців свого часу. Тільки, пам’ятаєте, за що? Нагадаю: за «додержання режиму припинення вогню». Ще раз, тільки повільно: бійцям пропонували гроші, щоб вони не воювали. Не захищали свою Батьківщину. Не відповідали на ворожі обстріли. Не робили усього того, для чого взагалі потрібна армія. А коли воїни почали масово посилати зекоманду з її «преміями за капітуляцію» під три чорти, режим навіть намагався штрафувати тих, хто насмілювався давати відсіч ворогу. На щастя, після величезного скандалу (якого з десятків?) цю ганебну практику вдалося припинити.

І ще знаєте, що характерно? Грошей до 2019-го чомусь на все вистачало. І на премії бійцям, і на житло ветеранам, і на пальне для техніки, і на нову форму, і на паради до Дня Незалежності, і на підвищення пенсій та зарплат бюджетникам, і на ремонт доріг. Не доводилося вводити нові карколомні податки, переглядати субсидії, запроваджувати віялові відключення електрики та робити мільярдні борги по зарплатах – і перед ЗСУ, до речі, в тому числі. Якось воно так виходить: той, хто годує свою армію – отримує сильну та заможну країну; а хто годує олігархів та крадіїв – отримує, врешті-решт, населення у злиднях та квиток на Ростов.

Автор