Справа Мотор Січ: китайський інвестор вимагає від України 4,5 млрд доларів компенсації

Китайська інвестиційна компанія Skyrizon, що базується в Пекіні, подала заяву до Постійного арбітражного суду в Гаазі щодо порушення Україною китайсько-української двосторонньої інвестиційної угоди.

Про це повідомляє Юридична газета (ЮГ )з посиланням на Global Times.

Skyrizon вимагає компенсації в розмірі 4,5 млрд доларів за несправедливе ставлення України до китайських інвесторів. Відповідне оголошення компанія зробила 28.11.2021 р.

Як зазначається, китайські інвестори зазнали значних збитків як в Україні, так і в Китаї через п’ятирічний несправедливий режим та незаконні заходи з боку України. Компанія заявила, що використовуватиме всі можливі легальні заходи для захисту своїх законних прав.

Раніше ми (ЮГ) запитували у експертів, до чого може привести націоналізація Мотор Січі.

Олег Марченко, партнер Marchenko Partners

— Олеже, Ви маєте досвід врегулювання конфліктів на користь інвесторів, тож чи не могли б дати короткий коментар щодо ситуації з «Мотор Січчю»: які шанси у китайських інвесторів виграти спір проти України?

— Це дуже цікавий та вкрай непростий конфлікт. У ньому замішані політичні інтереси та питання національної безпеки України, США та Китаю. Сполучені Штати минулого року наклали санкції на Skyrizon, оскільки дії китайської компанії загрожують національним інтересам США. Мова йде про можливості китайської Skyrizon внаслідок набуття контролю над «Мотор Січ» отримати доступ до технологій з розробки та виготовлення авіаційних двигунів військового призначення. Україна теж ввела санкції щодо китайських інвесторів у цьому році. Питання національних інтересів та національної безпеки України може мати вирішальні правові наслідки в інвестиційному спорі між китайськими інвесторами та Україною. Зокрема, Україна може стверджувати в інвестиційному спорі, що угода про продаж акцій «Мотор Січ» на користь Skyrizon суперечить національним інтересам та публічному порядку України, і саме тому є нікчемною. Національні інтереси є частиною публічного порядку, а за законами України приватні угоди, які суперечать публічному порядку, є нікчемними.

За угодою між Україною та Китаєм про заохочення та взаємний захист інвестицій, захисту в Україні (у т. ч. від незаконної націоналізації) підлягають лише інвестиції, здійснені китайськими інвесторами відповідно до законодавства України. Відтак, Україна може висунути заперечення проти юрисдикції арбітражного трибуналу в інвестиційному спорі на тій підставі, що угода про продаж акцій «Мотор Січ» на користь Skyrizon, яка протирічить публічному порядку України, не має сили, адже є нікчемною за законами України. Як наслідок, китайські інвестори не набули права власності на акції «Мотор Січ», не є інвесторами, а їхні інвестиції в акції «Мотор Січ» були здійснені не у відповідності з законами України. Якщо арбітражний трибунал погодиться з Україною, він відмовить в юрисдикції.

— Чи не створить спір щодо «Мотор Січі» навколо України шлейф негативного іміджу для інвестицій? І чи не призведе це до зниження попиту на ринку юридичних послуг?

— Я не розумію, як це вплине на загальний інвестиційний імідж України. Про це багато говорять, але корупція та проблеми в галузі правосуддя мають набагато більший негативний вплив на інвестиційну привабливість нашої країни. Крім того, давайте подумаємо, які наслідки для України матиме її залучення у протистояння між США та Китаєм. В ситуації, що склалася, рішення України націоналізувати «Мотор Січ» є виправданим та оптимальним способом вирішенням цієї проблеми. Після націоналізації політична проблема зведеться до спору між китайським інвестором і Україною, який вже існує та може бути врегульований арбітражем, і на цьому буде поставлена крапка.

Микола Стеценко, керуючий партнер «AVELLUM»

— В Україні вирішили націоналізувати «Мотор Січ». З державницької точки зору ці дії певним чином зрозумілі, а от з юридичної… Хто, на вашу думку, винен і що робити?

— Знаєте, українцям властиво дуже вузько дивитись на речі і думати, що тільки у нас унікальна ситуація. Ми не дивимось на досвід інших країн. До прикладу, нещодавно я подивився історію приватизації 80–90 рр. у Франції. Один її уряд націоналізував у 80-ті купу компаній у різних індустріях на десятки мільярдів тоді ще франків. Через 5–7 років вже інший уряд Франції приватизував усі ці самі компанії і продав їх з прибутком, в результаті чого приніс начебто в бюджет країни більше грошей. Це приклад для того, щоб зрозуміти: націоналізація не є добром чи злом — питання в тому, як це відбувається. Є державна політика, і це нормально, коли в стратегічних галузях держава приймає подібні рішення. Чи робить вона це постійно? Ні. Україна, як і західні країни, робить це надзвичайно рідко. Чи це є чимось унікальним? Ні. Це досить поширена практика в стратегічних галузях. Питання з точки зору інвестора: чи буде це зроблено прозоро, справедливо і з відповідною компенсацією інвестицій існуючого власника?

— Але Україна вже готується до інвестиційних арбітражів по «Мотор Січі»….

— Так, але інвестиційні арбітражі були ініційовані інвесторами набагато раніше нещодавнього рішення РНБО про її націоналізацію. Та давайте згадаємо, що відбувається в Європі сьогодні. Там існує і вже активно застосовується законодавство щодо контролю над іноземними інвестиціями у стратегічних галузях. Україна також починає про це думати, і наш уряд вже запропонував законопроект на цю тему. Ми у фарватері тих країн, де держава все ж хоче мати останнє слово стосовно можливості заходу інвесторів у свої стратегічні підприємства. Не можна сказати, що Україна чинить якось неправильно в ситуації з «Мотор Січчю» — скоріше, ми ще знаходимось у пошуку вірного шляху вирішення цієї ситуації. Сподіваюсь, рішення Верховної Ради стосовно націоналізації «Мотор Січі» буде виважене і справедливо реалізоване стосовно інвестора.

Джерело