Велике деревництво

Іван Хомяк

Збереження існуючих лісових насаджень у сотню разів корисніше для довкілля, ніж насадження нових.

Ліс – це не кількість кубів ділової деревини на гектар і навіть не кількість дерев.

Ліс – це найскладніша із сучасних екосистем. Перш, ніж насадження стане лісом, пройдуть десятиліття.

А перш, ніж воно почне виконувати свою функцію стабілізатора довкілля, – століття.

Наприклад, сосново-чорничний ліс починає повноцінно функціонувати лише за 30 (!) років, і то якщо сосни насаджені на місці вирубки його аналога.

Щоб десь на полі виростити сосново-чорничний ліс, лише тикаючи в землю дерева, потрібно більше ніж півстоліття до появи перших кущиків чорниці. А максимально можливий вплив на клімат ліс матиме лише за 250-500 років.

Тож єдиним способом залучення лісу до зупинки змін клімату та підтримки повноводності річок є збереження існуючих насаджень, збільшення площ пралісів, заповідання усіх лісових масивів біля витоків річок, насадження аборигенних широколистяних довгоживучих видів, винищення інвазійних видів трансформерів. Ситуація, коли самосійний тридцятилітній ліс знищується, а натомість для звіту тикаються в землю однорічні деревця є блюзнірством.

І щоб два рази не вставати.

Дрова стануть відновлюваною сировиною тоді, коли ви будете золу розсипати лісом разом із компостом або перегноєм. Ну і ще потрібно подумати про консервацію на півтисячоліття сотень тон вуглекислого газу та метану, який міг бути зв’язаний в пралісі. Тому називати запуск твердопаливних котелень/теплоцентралей на біопаливі (солома, дрова, торф, вугілля) можна будь чим, але не “зеленим переходом”.

Усі відео