Про «не ефективність» БПЛА «Байрактар»
Свого часу численні військові «експерти» критикували п’ятого президента України П. Порошенка за рішення придбати в Туреччині БПЛА «Байрактар».
Однак час та практика ще раз довели правоту П. Порошенка.
Наявні наразі в окупантів на Донбасі засоби ППО та РЕБ просто фізично не в змозі уразити розвідувально-ударні безпілотні комплекси Bayraktar TB2 в разі, якщо українські військові залучать наявні безпілотники під час можливого загострення з боку російських військ на тимчасово окупованих територіях. На це вказують, зокрема, самі російські експерти, яких непокоять можливі наслідки застосування командуванням ЗСУ турецьких БПЛА виробництва Baykar Makina.
Офіційно наявні на озброєнні армійських корпусів РФ в «ЛНР» та «ДНР» комплекси «Стріла-10» та «Оса-АК» мають висотні ліміти ураження близько 3500 і 5000 метри відповідно, у той час, як штатна робоча висота ударно-розвідувальних дронів Bayraktar TB2 становить 6500 – 7500 м. Водночас експерти неодноразово доводили на фактах, що на окупованій Росією частині Донбасу перебувають і використовуються новітні зразки російського озброєння та РЕБ, зокрема комплекси «Тор» та «Панцирь» (яких ЗСУ взагалі ніколи не мали на озброєнні). У квітні 2021 року зенітні підрозділи 1 танкової армії Західного військового округу, війська якого «націлені» на Україну, також почали отримувати новітні зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2», щоб мати можливість захиститися від українських БПЛА.
При цьому на практиці у низці військових конфліктів в Сирії, Лівії та особливо в Нагірному Карабасі (у 2020 році) навіть вони показали свою вкрай низьку ефективність проти Bayraktar TB2.
Нагадаємо, що від початку російської агресії ЗСУ бракувало навіть розвідувальних БПЛА. У 2014 році вони були змушені використовувати застарілі БПЛА ще радянських часів «Стриж» і «Рейс», що вже не відповідали вимогам сучасного поля бою.
Протягом 2014-17 рр. Україна замовляла БПЛА за кордоном та налагодила власне виробництво. Зокрема, на озброєння ЗСУ були поставлені вітчизняні «Фурія» (від компанії «Атлон Авіа»), «Лелека-100» (DeViRo) з радіусом дії до 50 км, PD-1 (UkrSpecSystems) з радіусом дії понад 100 км. Вони слугують для розвідки й коригування вогню. ДККБ «Луч» фактично створило важкий ударно-розвідувальний БПЛА «Сокіл-300», який поки не перебуває на озброєнні. Вітчизняні підприємства можуть наразі запропонувати ще низку цікавих проектів.
Однак на сьогодні головною перешкодою для нормального виробництва дронів в Україні є відсутність державного замовлення. Це впливає на контракти й відповідно на можливість завезення необхідних комплектуючих закордонного виробництва, насамперед електроніки.
Тому на сьогодні єдиним реалістичним способом для ЗСУ отримати вже зараз ударні дрони став контракт з Туреччиною, з якою наша держава в листопаді 2018 року уклала договір на придбання комплексу оперативно-тактичних БПЛА Bayraktar TB2 (шість апаратів, три наземні станції і 200 коригованих авіабомб) вартістю $69 млн. Угода також передбачала підготовку українських фахівців і технічну підтримку на території України. Тож Меморандум про співпрацю, підписаний 29 вересня 2021 року міноборони України та компанією Bayraktar Savunma у присутності Зеленського, є частиною домовленостей ще часів П.Порошенка.
У березні 2019 р. Україна вже отримала турецькі ударні безпілотними. Тоді ж П. Порошенко проанонсував будівництво заводу з виробництва локалізованих дронів в Україні.
Так, турецькі дрони – це не панацея і не диво-зброя, але практика довела, що вони спроможні суттєвим чином впливати на перебіг конфлікту принаймні на оперативно-тактичному і навіть стратегічному рівнях.
То ж не дивно, що в жовтні 2020 року нове керівництво держави повідомило про можливе придбання або спільне збирання в Україні ще 48 дронів. А програма розвитку ЗСУ передбачає придбання 6–12 комплексів Bayraktar TB2. Тоді ж Зеленський підтвердив слова Порошенка, що Україна зацікавлена у створені спільного виробництва дронів.
Безумовно, використання «Байрактар» має свої нюанси, ними потрібно вміти користуватися, ретельно планувати операції, а самі апарати мають стати лише частиною складної системи оборони країни. Як і розвивати виробництво власних БПЛА також вкрай необхідно.
