Суд над генералом Павловським та керівництвом «Кузні на Рибальському» – свідомий підрив обороноздатності країни

Cудилище над бойовим генералом Ігорем Павловським, над керівником заводу «Кузня на Рибальському» Валерієм Шандрою – політично вмотивований злочин влади

 

Cудилище над бойовим генералом Ігорем Павловським, над керівником заводу «Кузня на Рибальському» Валерієм Шандрою – політично вмотивований злочин влади, який вписується в кампанію із дискредитації та цькування захисників України: ветеранів, добровольців, волонтерів.

Це – кампанія, в якій влада атакує тих, хто грав вагому роль в обороні країни від російського агресії – будь-то рядовий солдат чи колишній Верховний Головнокомандувач. Цю кампанію Офіс Зеленського розпочав ще 2019 року, заборонивши армії звільняти рідну землю та шукаючи миру в очах Путіна.

Генерал Павловський – один з ключових командувачів обороною Маріуполя в 2014 році, за що проти нього порушено кілька кримінальних справ у Росії. За час роботи Ігоря Павловського заступником міністра оборони в 2015-2019 роках у Збройні Сили України поставили рекордну кількість зразків озброєння та військової техніки, яку успішно використовують наші захисники на суходолі і в Військово-Морських Силах. І за це його намагаються засудити не лише в Росії, що можна зрозуміти, але й в Україні, що в голові просто не вкладається.

Павловський далеко не єдиний генерал, проти якого за вказівками зеленої влади білими нитками шиють кримінальні справи, які потім одна за одною розвалюються ще до передачі в суд. До таких належать справи проти генералів Марченка, Мельника, Шевчука, Назарова та інших.

Схоже, цькувати та карати тих, хто чинив опір Кремлю і його проекту Новоросія – усвідомлений курс Банкової. Можливо, в такий спосіб Зеленський лише готується до зустріч з Путіним.

Переслідуванням колишніх керівників Міністерства оборони влада деморалізує і тих, хто тепер працює на ключових посадах в оборонному відомстві. Це чіткий сигнал і теперішньому керівному складу, і майбутньому – наскільки небезпечно брати на себе відповідальність, приймати рішення та віддавати накази.

Показово, що кампанію проти «Кузні на Рибальському», яка зіграла вагому роль у зміцненні Військово-Морських Сил України, розв’язано саме в момент активізації російської воєнщини в акваторії Чорного та Азовського морів.

«Кузня» на момент початку війни виявилася єдиним вітчизняним суднобудівним підприємством, здатним швидко налагодити випуск катерів – якісних, обладнаних зброєю вітчизняного виробництва. До того ж, в рази дешевших, ніж будь-які закордонні аналоги, які можна купити тепер, але яких в 2014-15 роках нам ніхто не мав наміру продавати. Для цього «Кузня», як добре відомо, крім державних, залучала власні та кредитні ресурси, і витратила на виробництво більше, ніж отримала фінансування.

Ще до війни підприємство виготовило корвети «Луцьк» і «Тернопіль». З 2014 року побудувало на замовлення Міністерства оборони 7 катерів, які несуть службу на Азові та Чорному морі. Решту катерів винятково під політичним тиском не приймають на озброєння. Тепер влада, свідомо паралізуючи роботу провідного суднобудівного підприємства, планує закупити за кордоном катери, які по ціні в рази перевищують вартість вітчизняних. Вітчизняних, які по бойових якостях не поступаються, а то й кращі за імпортні аналоги.

«Європейська Солідарність» обурена низкою неправомірних рішень Печерського суду щодо колишніх посадовців Міністерства оборони та керівників оборонних підприємств, і абсурдними грошовими заставами, які не мають нічого спільного із правосуддям.

Замовник цієї справи, як ми вже наголошували – особисто Володимир Зеленський. Виконавець – заступник керівника його Офісу Смирнов, а заявник по частині подібних справ теж відомий – Андрій Портнов.

За фабрикацію справ безпосередньо відповідає Державне бюро розслідувань, яке перетворилося на приватну інквізицію Зеленського, що підтверджено в тому числі і записом розмов в кабінеті колишнього керівника ДБР, який став здобутком гласності.

Серед іншого влада в такий спосіб намагається відволікти увагу не лише від суцільних провалів в соціально-економічній сфері, але й від власної ролі у зливі росіянам державної таємниці щодо спецоперації із затримання російських військових злочинців із приватної армії Вагнера.

На тлі останніх подій, рівно як і у світлі розправи з найкращими генералами нової української армії всі патріотичні заяви Зеленського лунають не як задуманий режисерами бас-баритон, а як дешевий нікчемний фальцет, до якого нема й бути не може жодної довіри.

Джерело

 

Депутати з «Європейської Солідарності» та учасники війни проти Росії заявили про готовність взяти на поруки бойового генерала Павловського

 

Народні депутати з фракції «Європейська Солідарність», а також учасники війни проти російської агресії заявили про готовність взяти на поруки генерал-лейтенанта Ігоря Павловського.

При Павловському виконувалося Державне оборонне замовлення, і в армію постачали нову техніку та зразки озброєння, а тепер уже два роки ніхто не закуповує для Збройних сил нічого нового. Про це на засіданні суду сказала народна депутатка 8-го скликання, активістка, учасниця Революції гідності Тетяна Чорновол.

«Дуже важких чотири роки він керував сектором, який відповідав за озброєння української армії. Хочу тут наголосити – Державне оборонне замовлення, коли цим займався Павловський, виконувалося. Останні два роки державне оборонне замовлення не виконується», – заявила вона.

«Я вважаю, що на цьому місці повинна сидіти зовсім інша людина і ви повинні збирати зовсім інші матеріали і досліджувати, чому Державне оборонне замовлення зараз в країні не виконується», – звернулася Чорновол до прокурорів.

«На жаль, йде війна, і будь-який крок, який робиться щодо тих, хто захищав Україну, щодо тих, хто зривав план Путіна щодо захоплення України, дуже щільно зараз моніториться нашими ворогом. Йде картинка, коли бойовий генерал береться під арешт. Всі ці принизливі процедури будуть з величезним захопленням сприйняті нашим ворогом. І на моє переконання ми не маємо права дати їм таку радість», – говорить народний депутат Ростислав Павленко. Він також повідомив, що член делегації ПАРЄ, яка днями прибула до України, депутат від ЄНП Торарінссон мав намір бути присутнім на суді.

«Також хочу повідомити, що в суді був присутній доповідач від Парламентської асамблеї Ради Європи Біргір Торарінссон. Він зараз не зміг бути присутнім, коли почалося засідання, бо має відлітати, але його також буде поінформовано про перебіг суду і цих подій. Думаю, що належним чином буде оцінено все. що тут відбувається», – наголосив Павленко.

«Катери, про якій йшла мова, вже виходять на державні випробування. Та ж сама перша партія 100 «Богданів» і зараз виконує своє призначення, і зараз евакуюються ними поранені і вирішуються інші питання. Насправді ми всі розуміємо – відбувається просто брутальна розправа, розправа над людьми, які взагалі здатні приймати рішення в обставинах, які були в далекому вже 2014 році, коли потрібно було вирішувати зараз і на місті», – говорить Герой України, нарлдний депутат, генерал-лейтенант Михайло Забродський.

«Особисто я знаю Ігоря Валентиновича більше 10 років, але в тій ситуації, коли ми зустрілися на війні, коли з чотирма гарматами потрібно було організувати оборону міста, яке трохи менше ніж сам Донецьк, це вже само по собі багато чого говорить про людину», – наголошує Забродський.

Колишній заступник секретаря РНБО, колишній перший заступник командувача ССО ЗСУ генерал Сергій Кривонос наголосив – знає генерал-лейтенанта Павловського вже більше 15 років.

«Я впевнений, що взяття від варту генерала Павловського – це достатньо сильний ляпас в бік патріотів України. Генерал Павловський – людина честі, він офіцер з великої букви. Попередні намагання його звинуватити і арештувати показали, що нічого не було і все це виявилося «пшиком», – наголошує Кривонос.

«Я пам’ятаю, як все починалося у 2014 році, і як він за рахунок високої організації починав мобілізацію і забезпечення мобілізації Збройних сил у 2014 році. Я хочу нагадати, що у вересні 2014 року, коли Ігор Павловський очолив Маріуполь, між Волновахою і Маріуполем було просто дві роти Нацгвардії і одна рота ЗСУ, і 65 кілометрів порожнечі – не було більше нікого. Він за рахунок правильної і вмілої організації свого маленького штабу зміг не просто зупинити, а розгромити не один танковий батальйон збройних сил РФ на підступах до Маріуполя. Нагадаю, що на той момент в Маріуполі було 435 тисяч населення і близько 150 тисяч біженців. Практично 700-тисячне місто, яке було врятовано», – зазначив Кривонос.

«Те, що відбувається зараз, це один з чергових етапів гібридної війни Російської Федерації по розхитуванню ситуації всередині країни, коли підривається довіра до тих, хто захищає цю країну. Це перший етап дестабілізації ситуації в країні і це в подальшому може призвести взагалі до руйнації України», – наголосив генерал Кривонос.

 

Джерело