Слідча комісія парламенту Молдови розглядає викрадення Чауса як спосіб тиску Зеленського на Порошенка

У справі викрадення екссудді Миколи Чауса нещодавно відбулась очікувана, але від того не менш значуща подія. Про це пишуть Букви з посиланням на молдовські ЗМІ, які опублікували звіт парламентської комісії, що вивчала обставини викрадення Чауса. І висновки молдовських депутатів для України вкрай невтішні.


Назар Чорний, адвокат, журналіст-розcлідувач

Молдовські ЗМІ опублікували звіт парламентської комісії, яка вивчала обставини викрадення. І висновки молдовських депутатів для України вкрай невтішні.

Детальну передісторію викрадення Миколи Чауса в Кишиневі у квітні цього року, а також про його персону та роль Офісу президента Зеленського в його історії ви можете дізнатись у попередніх публікаціях. А сьогодні – про те, чим завершилась робота слідчої комісії молдовського парламенту у цій справі та чим цей скандал загрожує Україні.

Перш за все – причетність українських громадян до викрадення стверджується як незаперечний факт. Цього вже досить для того, щоб Україна брала найактивнішу участь у розслідуванні інциденту, в якому українське громадянство є і в жертви, і у викрадачів. Однак на практиці виявилось, що ситуація діаметрально протилежна – Україна всіляко ухилялась від участі в розслідуванні.

Друге – викрадення Чауса в Молдові розглядається в контексті особистої зацікавленості Володимира Зеленського у тиску на Петра Порошенка, про що прямо вказано в опублікованому звіті. А однією з причин викрадення називають бажання отримати важіль тиску на п’ятого президента. Що ж до заяв, начебто зроблених Чаусом добровільно та оприлюднених в Telegram-каналі, то в звіті парламентської комісії наводять позиції дружини та адвокатів Миколи Чауса, які розцінили ці заяви як ще один доказ його насильницького утримання в неволі.

Третє – висновки парламентської комісії свідчать про те, що версія про причетність українських спецслужб до викрадення Чауса є наразі панівною, і українська влада доклала чималих зусиль, щоб остаточно переконати в цьому молдовських колег.

Окрім того, що молдовські правоохоронці затримали двох причетних до викрадення осіб, які підтвердили участь у ньому українських спецслужб, слідча комісія акцентує увагу на ряді факторів, які свідчать про безпосередню зацікавленість української влади в тому, щоб розслідування викрадення Чауса зайшло в глухий кут.

Передусім ідеться про ігнорування звернень молдовських правоохоронців та парламенту, а також саботаж розслідування з боку представників України. Зазначається, що ані Офіс генпрокурора, ані Верховна Рада України не відповіли на запити молдовських слідчих та парламентської комісії, а представники України в молдовсько-українській слідчій групі просто проігнорували її засідання.

Значну роль відведено і поведінці військового аташе посольства України в Молдові Сергія Сметанюка. У звіті парламентської комісії прямо вказується, що Чауса вивезли з Молдови в багажнику автомобіля Toyota Rav4, який належить посольству і за кермом якого був пан Сметанюк.

Україна відмовила у всіх клопотаннях молдовських правоохоронців щодо проведення слідчих дій з цим автомобілем та допит військового аташе, який згодом взагалі покинув Молдову разом з сім’єю. Депутати звертають увагу – сина військового аташе відрахували з навчального закладу в Молдові за заявою його матері, він так і не завершив навчального року, хоча звичайна практика у випадках закінчення строку повноважень дипломатів свідчить про те, що їхні діти все ж закінчують навчальний рік у країні перебування.

Вартий уваги відображений у звіті епізод з перетином молдовського кордону Сергієм Сметанюком. Коли його авто зупинили молдовські прикордонники, він відмовився вийти з салону, а невдовзі до пункту пропуску прибуло авто з озброєними українськими військовими(!) “для врегулювання ситуації”.

З усім цим висновок парламентської комісії – “Досі ми не знаємо, з чиєї ініціативи діяв військовий аташе (на свій розсуд або за чиєюсь вказівкою), але, безумовно, можна стверджувати, що у нього є вся підтримка дипломатичної місії та української влади…” – можна назвати вершиною дипломатичної поведінки з боку молдовської влади.

Напевно, не потрібно пояснювати, що навряд чи військовий аташе взявся б з власної ініціативи вивозити викрадену людину в багажнику через кордон, а також що в нього були повноваження залучити озброєних військових для “полегшення” перетину кордону.

Не менш малоймовірним є й те, що подібний наказ військовослужбовцям могли віддати в будь-якому з військових відомств за власною ініціативою і без прямого наказу з найвищої інстанції.

Підсумок розслідування парламентської комісії Молдови звучить так: згідно з інформацією, що надійшла до слідчої комісії від державних установ, викрадення екссудді Чауса було скоєно організованою групою осіб, що складалась з ідентифікованих українських громадян, які проникли на територію Республіки Молдова через пункти перетину кордону за кілька тижнів до викрадення, але покинули нашу країну через КПП в Атаках, через годину після відбуття колишнього військового аташе України на автомобілі моделі RAV4 з дипломатичними номерами, в багажнику якого був громадянин Чаус.

За даними правоохоронних органів, у цій операції брали участь співробітники Головного управління розвідки української армії.

На підставі всього переліченого комісія рекомендувала Міністерству іноземних справ та євроінтеграції Молдови розглянути дії і бездіяльність Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Молдова Марка Шевченка і колишнього військового аташе Сергія Сметанюка з точки зору порушення положень Віденської конвенції 1961 року про дипломатичні відносини, направити ноту протесту Україні щодо вторгнення спецслужб України на територію Молдови, а крім того – передати офіційну позицію та підвищити поінформованість Ради Європи, Європейського парламенту, ОБСЄ, ПАРЄ про неприпустимість повторення подібних ситуацій, кваліфікованих як посягання на національну безпеку Республіки Молдова.

Здається, це перше звинувачення подібного рівня на адресу України з 1991 року. Оскільки міжнародні відносини – це сфера відповідальності саме президента, то принаймні в дечому Володимир Зеленський зміг зробити те, чого не змогли його попередники.

Однак те, що молдовські депутати фактично прямо звинувачують українських дипломатів та спецслужби у викраденні, а Україну – в недружніх діях та посяганні на нацбезпеку Молдови, є не єдиною проблемою, яку українська влада створила “на рівному місці”. У звіті комісії значну роль відведено і звинуваченням на адресу молдовських спецслужб та безпосередньо – президентки Маї Санду.

Викрадення Чауса депутати називають замахом на національну безпеку Молдови, а відповідальність за те, що викрадення стало можливим, покладають на Службу інформації та безпеки (молдовський аналог СБУ), рекомендуючи звільнити її очільника, так само, як і керівника контррозвідки – за бездіяльність або й пособництво викрадачам.

Пані Санду звинувачують в ігноруванні роботи слідчої комісії, її засідань, а також відмові надати матеріали, необхідні для проведення розслідування. У висновку комісії підтверджується припущення, зроблене в одній з попередніх публікацій щодо викрадення Чауса – про те, що між Офісом президента Зеленського та Адміністрацією Маї Санду велись переговори щодо екстрадиції Чауса. А також знаходить підтвердження висновок про те, що викрадення Чауса буде використано політичними противниками президентки Молдови.

Слід нагадати, що Мая Санду розпочала свою каденцію з обнадійливого візиту до України, а натомість отримала серйозну політичну кризу й удар по своїх позиціях від української влади. З таким підходом до союзників запитання “чому ми ще не в НАТО?” може отримати дуже чітку відповідь, яка, втім, не дуже сподобається автору запитання.

Отже, що ми маємо “у проміжному підсумку”. Правоохоронні органи Молдови переконані та мають докази причетності українських спецслужб до викрадення Чауса, а також пособництва українських дипломатів у його вивезенні за межі Молдови. Як військова сфера, так і міжнародні відносини – цілковита прерогатива президента України, тому очевидно, куди передусім будуть спрямовані закономірні претензії уряду Молдови.

Втім, президента Зеленського та його Офіс рятує спровокована викраденням політична криза в Молдові – принаймні деякий час там будуть зайняті перевиборами та внутрішніми проблемами.

Однак питання Чауса залишається нерозв’язаним, і кожна спроба його розв’язання неминуче породжуватиме нові кризи.

Крім цього, відносини України та Молдови серйозно зіпсовані, а репутація України як партнера – безнадійно підмочена. Українська ж влада намагається зробити вигляд, що нічого не відбувається…

Колаж © Букви

Джерело

Усі відео