НАН України: Огляд поширення штаму «Дельта» в Європі та загрози для України (інфографіка)
Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.
15.06.2021
З початку квітня 2020 р. міжвідомча Робоча група (РГ) представників Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вінницького національного технічного університету та Національної академії медичних наук України – з урахуванням світового досвіду математичного моделювання розвитку епідемії COVID-19, на основі статистичних даних про динаміку епідемії в Україні та країнах Європи – створювала і тестувала математичну модель SEIR–U. За результатами проведеного моделювання Робоча група підготувала документ «Прогноз розвитку епідемії коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні».
Президія НАН України офіційно представила прогнози до державних органів. На ці прогнози надавав посилання Кабінет Міністрів України під час брифінгів.
Останні новини щодо поширення штаму «Дельта», вперше знайденого в Індії, викликають стурбованість. За даними брифінгу Public Health England від 11 червня 2021 року про цей штам відомо, що він у 1,6 раза заразніший, ніж штам «Альфа» (вперше знайдений у Великій Британії), у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації та у 1,45 раза частіше – до реанімації. Водночас, наголошується, що ефект від вакцин здебільшого зберігається.
Стурбованість пов’язана насамперед із тим, що цей штам дуже поширився у РФ, і частка, що на нього припадає, за наявною (не надто великою) вибіркою, згідно з даними бази секвенувань GISAID, оцінюється у чверть від усієї захворюваності у РФ (див. рис.1).
На тлі цього в Росії спостерігається стрімке зростання захворюваності, сконцентроване у двох найбільших мегаполісах країни – Москві та Санкт-Петербурзі. Число випадків хвороби у Москві за останній тиждень подвоїлось, а на стрімке зростання числа госпіталізацій в обох мегаполісах вказують неофіційні джерела, що відслідковують ці дані (рис.2) (офіційна інформація з Росії щодо госпіталізацій відсутня).
Загалом, зареєстрована захворюваність у Європі наразі близька до рівня, який фіксується в Україні (рис.3), а її зростання спостерігається на цей момент у трьох країнах Європи – у РФ, Великій Британії та Португалії (рис.4, 5), – тоді як у решті країн епідемічна ситуація, як правило, стрімко покращується (в Іспанії приріст пов’язаний з особливостями ведення статистики). На низьких рівнях зупинилося зниження захворюваності в Албанії та Молдові (рис.6).
Водночас, штам «Дельта» найбільше поширився саме у країнах Європи з найвищими темпами зростання захворюваності: Росії, Португалії та Великій Британії (рис.1, 7 і 8). Окремо відзначимо, що стрімке зростання захворюваності у Великій Британії спостерігається попри 60% вакцинованих від усього населення. Збільшення смертності у цій країні поки що не спостерігається через те, що захворюваність поширюється переважно серед молодого, ще невакцинованого населення.
Отже, на нашу думку, варто розглянути доцільність встановлення додаткового контролю та обмежень щодо міграції між Україною та країнами, в яких стрімко збільшується частка варіанту «Дельта», задля відтермінування поширення цього штаму в Україні.
З огляду на великі обсяги міграції з РФ, можна очікувати, що нова хвиля поширення COVID-19 може початися зі Сходу України. Час її настання істотно залежить від частки штаму «Дельта» в Україні, яка наразі невідома. При недостатньому контролі міжнародної міграції та недостатніх темпах вакцинації нова хвиля може початися раніше осені.
Варто також врахувати, що, з огляду на характеристики штаму «Дельта», нова хвиля може виявитися вищою від попередніх, особливо у вираженні навантаження на лікарні. Зважаючи на ситуацію з поширенням штаму «Дельта» у світі, важливим видається проведення досліджень на наявність антитіл у населення та секвенування розповсюджених в Україні штамів.
Прес-служба НАН України
