НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 24-30 березня 2021 року (інфографіка)

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.


Огляд епідемічної ситуації в Україні за 24-30 березня 2021 року (РГ-40а)

Зміст

Резюме

1. Загальнонаціональні епідемічні показники

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування

1.2. Показники навантаження на лікарні

1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

2. Огляд демографічних даних

3. Аналіз груп регіонів

3.1. Динаміка захворюваності

3.2. Вікова структура, спостережувана летальність і обговорення поширення штаму B1.1.7

4. Регіональна епідемічна динаміка

5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних

6. Тенденції в епідемічній динаміці та порівняння із прогнозом

Резюме

За тиждень 24.03–30.03.2021 р. в Україні суттєво знизилися темпи зростання кількості нових зареєстрованих випадків. Уперше з початку нової хвилі 30.03.2021 р. зареєстровано менше інфікованих і померлих, ніж тиждень тому (за винятком 9 березня). Репродуктивне число для всієї країни та більшості регіонів продовжило зниження, досягло середньотижневого значення 1.1 (рис.37, таблиця 5) і має стійку тенденцію до зниження. Статистичні показники останніх кількох днів дають підстави сподіватися, що загальна епідемічна динаміка розвивається за дещо оптимістичнішим сценарієм, ніж було прогнозовано. Три дні поспіль кількість нових виявлень виявляється на близько 20% меншою за прогнозну. Позитивність ПЛР-тестів також почала зменшуватись уперше з початку нової хвилі (рис.2). Якщо статистична динаміка не є результатом непередбачених затримок у надходженні даних, то сукупність позитивних ознак дозволяє очікувати пікового періоду протягом одного-двох тижнів. На жаль, цього не можна сказати про госпітальну динаміку, тому що, через переповненість багатьох лікарень, на реальне покращення ситуації можна сподіватися значно пізніше, за 3-4 тижні (як це спостерігалося під час проходження попередньої хвилі).

Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 13887 на добу. На 23.03.2021 р. маємо в середньому 5456 нових одужалих за день і 284 нових летальних випадків на добу. Зниження кількості нових випадків спостерігається вже в 5-ти областях: Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій та Житомирській. Найбільше занепокоєння викликає збільшення кількості активних госпіталізацій. Аналіз тенденцій госпітальних даних ускладнюється тим, що сильно залежить від кількості та якості вільних ліжок у лікарнях.

Аналіз вікової структури хворих у групах регіонів не дає однозначної відповіді на питання про внесок можливого широкого поширення штаму вірусу B1.1.7 в епідемічний процес.

1. Загальнонаціональні епідемічні показники
1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування

Середньодобове число оприлюднених летальних випадків продовжило швидке зростання, майже сягнувши позначки 300 випадків на добу в середньому за останні 7 днів (рис.1). Водночас, показник, який, як ми вважаємо, описує епідемічну ситуацію з найбільшим випередженням – число позитивних тестів, – четвертий день поспіль менший, порівняно зі значенням рівно тиждень тому (рис.1, 2), при зростанні обсягів тестування (рис.3), що дає підстави очікувати загасання епідемії на загальнонаціональному рівні щонайменше у найближчий тиждень.

Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята та періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
1.2. Показники навантаження на лікарні

Число нових госпіталізацій суттєво уповільнило зростання. Число нових госпіталізованих хворих зросло за тиждень менш ніж на 8%, проти зростання на 25% минулого тижня. Водночас, завантаженість лікарень продовжує зростати високими темпами. Наразі число ліжкомісць, зайнятих підтвердженими хворими та хворими з підозрою на COVID-19, на 50% вище, ніж максимально за минулої хвилі. Порівняно з максимумом минулої хвилі, число зайнятих ліжок із подачею кисню зросло на 120%, апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) – на 60%, у відділеннях інтенсивної терапії – на 40%.

Потрібно враховувати, що загасання епідемічного процесу не означає миттєвого скорочення навантаженості на лікарні, оскільки ще деякий час число госпіталізацій перевищуватиме число виписок.

Рис.4. Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata
Рис.5. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Спостережувана летальність знизилася до значень, близьких до 2,2%, на тлі погіршення епідемічної ситуації, що виглядає дещо контрінтуїтивно (рис.6). Частка госпіталізованих дітей продовжила повільно зростати, проте частка інших категорій госпіталізованих осіб віком менше 50 років (за даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (ЦГЗ МОЗ) України) зростала настільки повільно, що досі не сягнула значень, типових для минулої хвилі (рис.10–13, див. також таблицю 1 із детальнішою інформацією про вікову структуру випадків хвороби та госпіталізацій).

Рис.6. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.7. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки
Рис.8. Число летальних випадків за датою подій та динаміка наповнення даних про нього
Рис.9. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.10. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.11. Частка вікових категорій хворих, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.12. Частка вікових категорій госпіталізованих хворих, а також частка летальних випадків серед хворих, які потребували госпіталізації за даними ЦГЗ (застосовано 7-денне усереднення)
Таблиця 1. Вікова структура випадків хвороби та госпіталізацій за тиждень у розрахунку на 100 тис. населення відповідної вікової категорії. Примітка: *госпіталізації за даними ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування

Показники летальності за останні 2 тижні ще зазнаватимуть ретроспективних змін.

2. Огляд демографічних даних

На рис.13 побудовано регресію між показниками смертності. Попри рівень смертності з усіх причин у січні 2021 року, близький до середнього значення у 2015–2019 роках, нахил регресії вказує на істотніший внесок числа летальних випадків від коронавірусу, ніж це випливає безпосередньо з даних. Нахил склав 2,5 випадків додаткової смертності на кожен летальний випадок COVID-19. Без м. Києва, що суттєво впливає на регресійну пряму, нахил становить 1,7. При цьому нульовий рівень летальних випадків, на який вказує регресійна пряма, добре збігається з рівнем загальної смертності у січні 2020 року.

Рис.13. Діаграма розсіювання для регіонів за двома типами надлишкової смертності у грудні. Додано лінійний тренд
3. Аналіз груп регіонів
3.1. Динаміка захворюваності

На рис.14 і 15 показано епідемічний процес у розрізі груп регіонів, кольорову гаму яких задано на рис.16 (докладніше про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»). Частка групи регіонів «Захід І» продовжила скорочуватися. На тлі стабілізації числа нових випадків хвороби помітне зростання досі відбувається у групах «Схід» і «Центр та Північ».

Рис.14. Число нових хворих у групах регіонів
Рис.15. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.16. Надрегіональні групи
3.2. Вікова структура, спостережувана летальність і обговорення поширення штаму B1.1.7

Детальний аналіз вікової структури випадків хвороби, госпіталізацій та коефіцієнтів летальності представлено у таблицях 2 та 3.

Зростання коефіцієнту спостережуваної летальності, що мало місце на загальнонаціональному рівні з піком у 3% для дат, близьких до 1 лютого, можна пояснити як погіршенням охоплення тестуванням, так і поширенням агресивнішого штаму вірусу. На користь першого пояснення свідчить той факт, що летальність, імовірно, знову зменшилась і 3-4 тижні тому становила близько 2,2%. Водночас, якщо це агресивніший штам, то зростання спостережуваної летальності слід було би чекати, починаючи з груп регіонів «Захід І» та «Захід ІІ», чого однозначно стверджувати не можна (таблиця 2, рис.21), адже у групі «Схід» спостережувана летальність зросла сильніше і раніше. Не можна виявити цей ефект також на рівні лікарняної летальності (таблиця 3, рис.22).

Разом із тим, середній вік хворих спершу знизився саме у групах регіонів «Захід І» та «Захід ІІ» (рис.17), що може свідчити на користь широкого впливу агресивнішого штаму вірусу. Середній вік госпіталізованих хворих із випередженням знизився лише у групі «Захід І» (рис.18). Варто також відзначити, що частці дітей серед випадків хвороби властиві суттєві, але синхронні коливання в усіх групах регіонів, що може бути викликане державною політикою щодо роботи освітніх закладів (рис.19) і навряд чи пояснюється впливом агресивнішого штаму вірусу.

Таблиця 2. Вікова структура випадків хвороби у групах регіонів, де середнє число випадків у тижні w45-w53 (02.11.2020–03.01.2021) у кожній віковій групі взято за 100, та число летальних випадків на кожні 1000 випадків хвороби
Таблиця 3. Вікова структура випадків госпіталізації у групах регіонів, де середнє число випадків у тижні w45-w53 (02.11.2020–03.01.2021) у кожній віковій групі взято за 100, та число летальних випадків на кожні 100 випадків госпіталізації. Примітка: *госпіталізації за ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування
Рис.17. Середній вік випадків хвороби у групах регіонів
Рис.18. Середній вік випадків госпіталізації у групах регіонів
Рис.19. Частка дітей серед випадків хвороби у групах регіонів
Рис.20. Частка дітей серед випадків госпіталізації у групах регіонів
Рис.21. Частка випадків хвороби, що мали летальний результат. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності
Рис.22. Частка випадків госпіталізації за ЦГЗ, що мали летальний результат. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності
Таблиця 4. Летальність і лікарняна летальність. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності. Примітка: *госпіталізації за ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування
4. Регіональна епідемічна динаміка

Випадків хвороби, загалом, побільшало в усіх регіонах, крім Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Рис.23. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.24. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.25. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.26. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.27. Обсяги тестування у регіонах
Рис.28. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.29. Госпіталізації за даними ЦГЗ (абсолютні показники)
Рис.30. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних
Рис.31. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.32. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.33. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.34. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.35. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.36. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
6. Тенденції в епідемічній динаміці та порівняння з прогнозом
Таблиця 5. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України
Рис.37. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Рис.38. Порівняння прогнозних розрахунків від 23.03.2021 р. із даними спостережень по 16.03.2021 р.

Прогнозні розрахунки від 23.03.2021 р.

Прес-служба НАН України

Джерело

Поділитися:
Share
Усі відео