НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 10 – 16 березня 2021 року (інфографіка)

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.


Огляд епідемічної ситуації в Україні за 10 – 16 березня 2021 року (РГ-39а)

За тиждень 10.03–16.03.2021 р. в Україні прискорилося зростання кількості нових зареєстрованих випадків. Темпи зростання повернулися до «досвяткового» рівня. Тому можна зробити висновок, що зниження темпів поширення на минулому тижні було, в основному, спричинене святкуванням 8 березня і не відображало реальної епідемічної динаміки.

Значення репродуктивного числа досягло середньотижневого значення 1.22 (рис.32, таблиця 1). Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 9590 на добу. На 16.03.2021 р. маємо 4710 нових одужалих за день і 213 нових летальних випадків на добу. Найбільше занепокоєння викликає стрімке зростання смертності. Попередній середньотижневий рекорд смертності був зафіксований 12 грудня і становив 225 смертей на добу. Але це число з’явилось у статистиці завдяки довнесенню до реєстру давніх смертельних випадків (рис.8, 29, 31). Насправді середньотижневе число зареєстрованих смертельних випадків ніколи не перевищувало 205 нових смертей на день (див. рис.8, 28). Сьогоднішнє ж число не пов’язане із затримками реєстрації нових смертельних випадків, тому можна стверджувати, що смертність цієї хвилі вже перевищила осіню.

Зростання кількості нових випадків відбувається в усіх регіонах України, крім Івано-Франківської та Закарпатської областей (таблиця 1). У цих областях зростання почалося ще у другій половині січня і тривало близько півтора місяця, до початку березня. Зараз ці області проходять піковий період кількості госпіталізацій та летальних випадків. Для України загалом зростання кількості нових реєстрацій почалось у середині лютого, пікових значень іще не досягнуто, а це означає, що зростання смертності слід очікувати щонайменше до початку квітня.

Число пацієнтів у лікарнях перевищило максимум осінньої хвилі (йдеться як про підтверджених хворих, так і про підтверджених та підозрілих хворих) (рис.4). Крім того, нового максимуму сягнуло число хворих, які потребують подачі кисню, та число хворих на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ). Число хворих у відділеннях реанімації впритул наблизилося до максимумів. Спостережувана летальність лишається близько 2,5% після пікового значення 3,0% поблизу дат 1 лютого, коли реєстрували мінімальну кількість випадків хвороби (рис.6)

Дослідження спостережуваної летальності серед медичного персоналу на основі бази даних підтверджених випадків хвороби вказує на неістотні відмінності між цим показником та коефіцієнтом летальності серед усіх інших випадків хвороби (рис.14). Зважений на вік і стать показник спостережуваної летальності для випадків хвороби серед медперсоналу виявився у 1,25 рази нижчим, ніж серед усього населення.

1. Загальнонаціональні епідемічні показники

Істотне погіршення спостерігалося за низкою ключових показників, а саме: числом хворих, числом летальних випадків, навантаженістю лікарень, а також їхніх відділень інтенсивної терапії та ліжок, обладнаних кисневою подачею. Число хворих, які перебувають на госпіталізації, за даними Meddata, перевищило максимум осінньої хвилі (рис.4).

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування

За останні 7 днів у середньому за добу було 213 летальних випадків проти пікового значення у 225 випадків у середньому за 7 днів для осінньої хвилі, і цей показник продовжує швидко зростати (рис.1). Число випадків хвороби за останні 7 днів наблизилося до позначки 10 тис. на день, що при спостережуваній летальності 2,5%, яка встановилася (рис. 6), потенційно відповідає 250 летальним випадкам на день із запізненням близько двох тижнів. Зростання позитивності тестів призупинилося на тлі суттєвого розширення обсягів тестування та виключення впливу вихідного дня 8 березня на 7-денне вікно усереднення (рис.2, 3).

Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята та періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
1.2. Показники навантаження на лікарні

Число пацієнтів у лікарнях перевищило максимум осінньої хвилі (йдеться як про підтверджених хворих, так і про підтверджених та підозрілих хворих) (рис.4). Крім того, нового максимуму сягнуло число хворих, які потребують подачі кисню, та число хворих на ШВЛ. Число хворих у відділеннях реанімації впритул наблизилося до максимумів.

Рис 4. Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata
Рис.5. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Спостережувана летальність лишається близько 2,5% після пікового значення 3,0% поблизу дат 1 лютого, коли реєстрували мінімальну кількість випадків хвороби (рис.6). Вік хворих в останній тиждень незначно зріс (рис.10, 11).

Рис.6. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.7. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки
Рис.8. Число летальних випадків за датою подій та динаміка наповнення даних про нього
Рис.9. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.10. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.11. Частка неповнолітніх осіб, осіб віком від 60-ти років і старше, осіб віком від 70-ти років і старше серед нових хворих відповідно, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
1.4. Порівняння спостережуваної летальності серед медпрацівників та серед усіх інфікованих

Згідно з актуальною базою даних, було зареєстровано 10678 випадків хвороби серед медпрацівників і 57885 випадків хвороби серед медпрацівниць, розподіл за віком яких показано на рис.12. Зафіксовано також 199 та 414 летальних випадків серед медпрацівників і медпрацівниць відповідно (рис.13). Спостережувану летальність, що випливає з таких даних, показано на рис.14. Слід відзначити, що вікова структура інфікованих медичних працівників (обох статей) суттєво відрізняється від даних щодо всього населення тим, що містить менше медпрацівників літнього віку.

При спостережуваній летальності, властивій хворим, які не є медпрацівниками, зваженій на статево-вікову структуру випадків хвороби серед медпрацівників, отримується очікуване число летальних випадків, рівне 767, проти 613, що мало місце насправді. Це дає в 1.25 разів менший (порівняно з усім інфікованим населенням) коефіцієнт летальності серед медпрацівників.

Нижчу летальність серед медпрацівників можна пояснити кращим ставленням медпрацівників до власного здоров’я та кращим охопленням тестуванням. Водночас, показник, слабко відмінний від одиниці, вказує на те, що охоплення медпрацівників тестуванням приблизно таке ж, як і всього населення України, якщо не враховувати фактор надлишкової смертності.

Рис.12. Статево-вікова структура випадків хвороби
Рис.13. Статево-вікова структура летальних випадків
Рис.14. Спостережувана летальність
2. Регіональна епідемічна динаміка

На рис.15 і 16 показано епідемічний процес у розрізі груп регіонів, кольорову гаму яких задано на рис.17 (докладніше про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»). Число нових хворих перебуває на плато у регіонах групи «Захід І», але в інших групах продовжує зростати. Проте число летальних випадків у регіонах цієї групи продовжило зростати, сягнувши нових максимумів у Івано-Франківській та Чернівецькій областях (рис.21). На Івано-Франківщині позитивність тестів, число нових випадків хвороби і число нових госпіталізацій незначно знизилися за останній тиждень.

Рис.15. Число нових хворих у групах регіонів
Рис.16. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.17. Надрегіональні групи
Рис.18. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.19. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.20. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.21. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.22. Обсяги тестування у регіонах
Рис.23. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.24. Госпіталізації за даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України (ЦГЗ) (абсолютні показники)
Рис.25. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
3. Аналіз затримок при оприлюдненні даних
Рис.26. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.27. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.28. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.29. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.30. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.31. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

Рис.32. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків в регіонах України. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
4. Тенденції в епідемічній динаміці та порівняння з прогнозом
Таблиця 1. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України
Рис.33. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Рис.34. Порівняння прогнозних розрахунків від 10.03.2021 р. із даними спостережень по 16.03.2021 р.

Рис.34. Порівняння прогнозних розрахунків від 10.03.2021 р. із даними спостережень по 16.03.2021 р.

Прес-служба НАН України

Джерело

Поділитися:
Share
Усі відео