Рік другого уряду Зеленського
Економічне падіння
У січні 2021 року промислове виробництво продовжувало скорочуватися. Ще на 4% порівняно із січнем 2020 року, коли при владі уже також були «слуги».
У результаті обсяг виробництва промислових товарів уже майже на 9% нижчий, аніж він був за часів президенства Петра Порошенка на початку 2019 року.
У переробній промисловості спад не лише значно глибший, аніж загалом по галузі (–6,5%), але й більш як удвічі прискорився порівняно з січнем минулого року (тоді було –2,8%).
Катастрофічна ситуація у найбільш високотехнологічних галузях української промисловості. Зокрема, у машинобудуванні обсяги виробництва уже майже на чверть менші, аніж були у січні 2019 року (-22%).
«Перевиконання бюджету» за рахунок скорочення видатків, затримок із компенсації ПДВ експортерам та розкручування інфляції
За даними Рахункової палати України, видатки загального фонду Держбюджету в січні були на 12,5 млрд грн меншими від плану.
Це відбулося в першу чергу за рахунок значного недофінансування програм державних гарантій медобслуговування населення за бюджетною програмою МОЗ (-3,7 млрд грн порівняно з планованим показником).
Ще одним індикатором проблем бюджету є затягування наприкінці другого місяця року навіть із затвердженням паспортів бюджетних програм за низкою важливих напрямків.
Зокрема, станом на 22 лютого до Держказначейства усе ще навіть не надійшли паспорти 184 бюджетних програм. Серед них – низка важливих для національної безпеки, охорони здоров’я українців в умовах пандемії, підтримки економічного зростання та виконання соціальних зобов’язань держави
Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що у 2021 році очікується незначний рівень інфляції – 5+1 відсоток в показниках НБУ, і в уряді, мовляв, зацікавлені, щоб інфляція «розігрівала» економіку.
Якщо в червні 2020-го індекс інфляції порівняно із червнем 2019-го становив лише 2,4%, то у грудні до грудня 2019-го він зріс уже більше як удвічі – до 5%.
Однак «зелені» минулого року вже «розігрівали» економіку девальвацією гривні. Чомусь не вийшло. Водночас таке «розігрівання» боляче вдарить по найбідніших верствах населення. Невипадково інфляцію називають ще одним податком – причому найменш справедливим, бо, по суті, він не залежить від доходів, які і без того впали за часів Зеленського.
Провал «кінця епохи бідності»
За непрофесіоналізм влади заплатив український народ.
За даними Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ, за даними першого півріччя 2020 року (це останні дані Держстату про доходи і споживання, за якими ведеться моніторинг), рівень бідності становить 51%.
Варто також врахувати, що на тлі розповсюдження коронавірусної інфекції, запровадження карантину і локдауну значна кількість людей втратила роботу, що може призвести до ще гірших показників за підсумками 2020 року.
У день, коли Шмигаль став прем’єром, курс долара був 24,94 грн за долар, зараз – 28. Хотіли поставити під контроль Нацбанк і «оживити» девальвацією економіку – а насправді «вбили» нею доходи населення.
Замість підвищення заробітних плат учителям до обіцяних 4 тис. доларів на місяць – спостерігається відмова від виконання навіть ухвалених за попередньої влади рішень: урядової постанови 822 та норм закону «Про освіту».
Якщо за два роки (2017-2018) перед передачею влади Петром Порошенком середня заробітна платня зросла на 71,1%, то за наступні два роки президентства Володимира Зеленського у 2019-2020 роках – лише на 30,7%.
З березня 2020 р. по січень 2021 р. середня зарплата знизилася на 22 долари (459 до 437 доларів).
За час роботи цього уряду безробітних стало на третину більше (катастрофічне зростання безробіття відбулося у квітні-травні 2020 р.) Кожен другий безробітний – з вищою освітою.
При цьому найбільше від цього уряду постраждали найбідніші. У т.ч. через різке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. При цьому обсяг субсидій населенню на житлово-комунальні послуги у держбюджеті 2021 р. порівняно з 2018 р. знизився майже вдвічі.
За результатами соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», на початку 2021 р. на перше місце для українців вийшла проблема високих тарифів на комуналку та введення тарифу за транспортування газу – 39%.
Дезінтеграція з ЄС
Реальні цифри економічної співпраці України і ЄС свідчать про «стабільний» відкат економічних здобутків України на ринках ЄС.
Продовжилося падіння експорту українських товарів в ЄС: якщо у 2018 році експорт товарів в ЄС зріс на 15%, то у 2020 році – скоротився на 10%.
У 2017 році зростання українського експорту товарів на ринки ЄС становило 29,9% (у порівнянні з 2016 роком), частка країн ЄС в українському експорті зросла до 40,5%. У 2018 році темп зростання експорту українських товарів до Євросоюзу зберігся на дуже високому рівні – 15% у 2018 році було експортовано до ЄС товарів на суму 20,15 млрд дол., а частка ринку Євросоюзу склала 42,6%.
У 2020 році, попри показний оптимізм прем’єра Шмигаля, український експорт катастрофічно скоротився. За даними Держстату від 15 лютого 2021 року, у 2020 році експорт товарів становив 49212,9 млн дол. США, або 98,3% порівняно із 2019 р. Водночас експорт товарів до країн ЄС у 2020 році здійснено на суму 18,61 млрд грн, тобто скоротився на 10,3% порівняно з 2019 роком, доля країн ЄС в українському експорті товарів 37,8%.
«Примусова децентралізація» і різке скорочення доходів місцевих бюджетів
16 квітня 2020 року Кабмін реалізував проект «примусової деценталізацї» – затвердив нові перспективні плани формування об’єднаних територіальних громад в областях, запланувавши створити 1450 об’єднаних територіальних громад. При цьому в людей ніхто не питав, чи хочуть вони об’єднуватись у такі громади.
У процесі «примусової децентралізації» було ліквідовано 120 вже добровільно створених у 2014-2019 роках об’єднаних територіальних громад. Цей процес не був безболісний, по всій Україні прокотилася хвиля протестів.
Різко погіршилися забезпечення територіальних громад та фінансова спроможність місцевих бюджетів.
За підсумками 2020 року, частка доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету України склала 34,2%.
За підсумками 2019 року, аналогічний показник становив 43,5%. Це однозначний крок назад у реформі децентралізації.
Порівняно з 2019 роком загальні доходи місцевих бюджетів зменшилися на 89,0 млрд грн (з 560,5 до 471,5) або на 15,9%. Так, серед причин є те, що частина видатків із Держбюджету тепер ішла не через місцеві бюджети, але ця цифра також і через скорочення власних доходів місцевих бюджетів.
Загальний обсяг видатків місцевих бюджетів у 2020 році склав 478,1 млрд грн, що на 88,2 млрд грн (-15,5%) менше від обсягу видатків, проведених у 2019 році. Пояснити це лише тим, що зменшились видатки на охорону здоров’я (зараз вони фінансуються через Національну службу здоров’я) не можна, бо з цим пов’язане скорочення видатків лише на 38,9 млрд грн (43,3%).
«Реформа» районного рівня місцевого самоврядування, проведена Зеленським, призвела до того, що коштів районного бюджету вистачить лише на зарплату 1-2 чиновникам
У реальних цифрах доходи районних бюджетів тепер часто менші сімейних бюджетів депутатів, які за це проголосували.
Скажімо, доходи загального фонду (спеціальний там навіть не створюється) районного бюджету Луцького району становлять 402 тис. грн., Ужгородського району – 756 тис. грн. Доходи бюджету Житомирського району – 176,4 тис. грн, із них по загальному фонду – 117 тис. грн, по спеціальному – 59,4 тис. грн. А у Золотоніському районі доходи районного бюджету 185,4 тис. грн, з них по загальному фонду – 132,4 тис. грн, по спеціальному – 53 тис. грн.
Районні бюджети тепер не включені в систему горизонтального вирівнювання, вони не отримують базової дотації, відповідно, як це вимагається Конституцією, жодних програм, проектів для територіальних громад вони забезпечити не можуть.
Енергетичний дисбаланс
У січні та лютому через недостатнє накопичення вугілля на складах низку блоків ТЕС довелося переводити на спалювання газу, який різко збільшує собівартість виробництва струму. Крім того, це збільшило споживання імпортного газу.
Для покриття дефіциту вугілля довелося терміново нарощувати його закупівлі в Росії та Казахстані.
Також розпочався імпорт струму з Білорусі та Росії. Це виправдовують тим, що інакше – віялові відключення.
Натомість видобуток українського вугілля у січні був на 5% меншим, аніж у січні 2020-го, і на 23% меншим, аніж у січні 2019-го. А видобуток власних нафти й газу упав на 5% порівняно з показниками 2020-го.
Так само зменшилося порівняно із зимовим періодом минулого року виробництво електроенергії на українських АЕС. Хоча цей струм є найдешевшим.
Блокування співпраці з МВФ
За даними Рахункової палати України, лише в січні 2021 року загальний фонд бюджету так і не отримав 14,9 млрд грн, які мали надійти від міжнародних кредиторів, у тому числі й МВФ під низькі відсотки. Натомість доводиться залучати значно дорожчі кошти через продаж облігацій внутрішньої державної позики, за які доводиться сплачувати значно вищі відсотки і вилучати гроші з економіки.
«Зла мачуха» для бізнесу
Дії влади не стали інструментом збереження робочих місць і тривалої підтримки бізнесу. За оцінками фахівців, критерії, за якими надавалася така допомога, були завузькі, а виплати на одного працівника були обмежені мінімальною заробітною платою. Більшість представників бізнесу навіть не знали про існування допомоги з часткового безробіття.
Згідно з даними дослідження Центру економічної стратегії, станом на 1 січня 2021-го, за дев’ять місяців дії програми виплат з часткового безробіття нею скористалися менше 2% від усіх зайнятих в економіці.
За даними бізнесу, попри запуск програми «5-7-9%», відсоток малих підприємців, яким складно отримати кредит, тільки зростає. До того ж, програм на кшталт «5-7-9» недостатньо для вирішення усіх проблем бізнесу.
Економічна політика уряду Зеленського-Шмигаля є непередбачуваною, що негативно впливає як на споживчі настрої населення, так і на очікування ділової активності з боку підприємств та роботодавців.
За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», в січні 2021 року індекс споживчих настроїв (ІСН) сягнув мінімального значення за період з квітня 2019 року.
За даними Індексу очікувань ділової активності (ІОДА) НБУ, у січні 2021 р. підприємства всіх секторів, залучених до щомісячного опитування, суттєво погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності. Очікування підприємств перебувають на рівні нижче рівноважного значення (50 пунктів) одинадцятий місяць поспіль, з березня 2020 року.
Відповідно до дослідження Європейської бізнес асоціації, індекс настроїв малого бізнесу в Україні на сьогодні впав до найнижчої точки за всю історію досліджень з 2017 року. 80% підприємців вважають економічну ситуацію в Україні плачевною. Тільки 27% респондентів очікують поліпшення стану справ у бізнесі протягом найближчих 6 місяців. Головними причинами є низька купівельна спроможність населення, вплив карантину, податкове навантаження і фіскальний тиск.
Такого роду дослідження краще за будь-які солодкі слова уряду та Зеленського свідчать про реальний стан справ у країні.
Поразка у боротьбі з коронавірусом
З 12 березня 2020 р. уряд Шмигаля на сумнівних правових засадах запровадив в Україні карантин – без стратегічного і системного бачення можливих негативних наслідків та плану протидії їм.
Непродумано та неефективно запроваджений карантин завдав серйозних економічних збитків бізнесу і країні загалом, але при цьому не дав необхідного ефекту зменшення темпів поширення інфекційного захворювання.
Уряд не спромігся пом’якшити цей удар – навпаки, зробив його більш болісним. Загалом бізнес, і не лише малий, зіткнувся зі свідомою політикою нової влади, якій потрібні виключно податки і штрафи, а не інвестиції, робочі місця і зарплати.
Через відсутність вчасних і достатніх компенсаційних заходів з боку держави, за даними Союзу українських підприємців, були змушені повністю закрити свій бізнес значна частина українських підприємців, три чверті з них втратили більшість свого доходу.
Спроби підтримати підприємців були невчасними, несистемними і явно недостатніми. Вони не вирішували проблему різкого падіння доходів в умовах карантиних обмежень: підвищенння максимальних лімітів річного доходу; тримісячні «канікули» зі сплати ЄСВ; програма «дешевих кредитів» для підприємців «5-7-9» та компенсація аж 8000 грн ФОПам і найманим працівникам уже в грудні 2020 р.
Тим більше не сприяли розвитку малого бізнесу закони про обов’язковість реєстраторів розрахункових операцій (РРО), разом із такими показовими «нововведеннями» як кешбек особам, які «донесуть» на представників малого бізнесу.
Найгірше, що ці величезні жертви були марними. Карантин, який мав бути використаний державою для підготовки лікарень і лікарів до основних хвиль коронавірусу, був по суті витрачений даремно – і час, і гроші.
З Фонду боротьби з коронавірусом було вилучено 35 млрд грн коштів на піар-проект Зеленського «Велике будівництво». 35 млрд грн, які мали йти на протидію вірусу, пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів П.Порошенка, та ще й за цінами, які у 1,5 – 3 рази перевищують вартість 2 роки тому – на тих самих ділянках.
Урядом було згаяно безцінний час, який міг бути використаний як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для проведення більш ефективних заходів із виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику.
10 жовтня на нараді з Зеленським приймалися рішення щодо навчання у школах та внз, які мали бути готові ще влітку.
Уряд не спромігся підготуватися завчасно і планово виходити на карантин у навчальних закладах, маючи відповідні програми, розроблені методики, матеріально-технічну базу та підготовлених на курсах вчителів.
Напередодні 1 вересня ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад повідомила, що система освіти не отримала нічого із Фонду боротьби з COVID-19, хоча навесні витрати на освіту заради фінансування цього Фонду були скорочені на 5 мільярдів гривень.
У 2020 році Кабмін виділив лише 539,5 млн грн або 9% від потрібних 6 млрд грн на закупівлю засобів індивідуального захисту для шкіл.
Але навіть ці кошти були отримані за рахунок скорочення інших бюджетних програм, зокрема: підготовки і видання підручників, посібників; витрат на електронну освіту; академічних стипендій студентам, аспірантам, докторантам; видатків на проведення конкурсу «Учитель року» та ін.
Ціна непрофесіоналізму уряду – понад 26 тис. загиблих від коронавірусу.
Провал вакцинації
Уряд навіть не усвідомлює провал кампанії вакцинації в Україні, який стався винятково через бездіяльність та непрофесіоналізм. Через злочинне зволікання та не зовсім зрозумілі з точки зору здорового глузду та доброчесності наміри керівництва МОЗ, Україна провалила контрактування вакцин, що загрожує зривом вакцинації в майбутньому.
Мародерством є діяльність Міністерства охорони здоров’я та персонально міністра Степанова, якого звинувачують в непрозорому проведенні тендеру на придбання захисних костюмів для лікарів. Замість того щоб придбати костюми в українського виробника, МОЗ оголосив новий тендер з не озвученими раніше умовами й вирішив придбати костюми китайського виробництва на 40% дорожче у невідомого посередника.
Самостійно Україна спромоглася домовитися лише про 1,913 млн доз вакцини від китайської компанії Sinovac Biotech, яка все ще не надійшла до України. 8 млн доз вакцини Україна отримає в рамках ініціативи COVAX.
Тим часом Україні також вдалося отримати раніше дешевший варіант вакцини Oxford/AstraZeneca (Covishield) з Індії. Доставка в Україну партії в 0,5 млн. доз індійського варіанту вакцини AstraZeneca Covishield, звичайно, стала позитивом для країни, зважаючи на те, що Україна є однією з останніх в Європі (разом з Молдовою), де було розпочато вакцинацію.
У той же час Ізраїль, де вакцинація почалася ще 19 грудня 2020 р., поставив перед собою амбітну мету першим у світі вийти з епідемії COVID-19, зокрема, вакцинувати всіх громадян Ізраїлю віком від 16 років до кінця березня. Ізраїль – п’ята країна, що офіційно оголосила про масову вакцинацію від COVID-19 після Великої Британії, США, Канади, а також Росії.
Решті українцям треба розраховувати або на вакцини від коронавірусу, які напряму у виробників закуплять фармацевтичні кампанії і привезуть до аптек та приватних клінік, або чекати, поки вакцину купить держава за бюджетні гроші.
Про це, до речі вже заявив головний санітарний лікар Ляшко. Йдеться про українців 18-59 років, які не належать до групи ризику.
Міністр закордонних справ Перу Елізабет Астете оголосила про відставку у зв’язку зі скандалом щодо вакцинації. Виявилося, що очільниця МЗС отримала щеплення від коронавірусу позачергово.
Натомість в Україні Зеленський, Ляшко та Степанов публічно вакцинувалися поза чергою, передбаченою Національним планом вакцинації.
Між тим, як молоді люди з хорошим здоров’ям та високим рівнем доходів, відповідно до планів, оприлюднених урядом, вони мали б вакцинуватися за власний кошт десь у кращому разі наприкінці 2021 року, або в середині 2022-го, що більше відповідає реальності. Саме так пропонує вакцинуватися половині населення України (18-59 років, які не належать до групи ризику) головний санітарний лікар Ляшко.
Але вакцинацією у прямому ефірі таку довіру неможливо відновити.
Адже недовіра громадян до щеплення – наслідок політики «зеленої влади», яка здійснювалася протягом уже скоро двох років. Це наслідок невиконаних обіцянок щодо тарифів і боротьби з корупцією, обіцянок покінчити з бідністю.
Як свідчать сучасні дослідження, рівень довіри до заходів вакцинації визначається рівнем довіри до влади. Високий рівень довіри в Іспанії, Данії, Великій Британії, Португалії, Італії, Німеччині і Нідерландах. В Україні він один із найнижчих.
Це логічне продовження демонстративного ігнорування главою держави та його оточенням карантинних правил. Яка довіра до вакцинації в країні, керівництво якої, захворівши на COVID у легкій формі, перебуває за державний рахунок у спецлікарні у той час, коли люди в критичному стані не можуть взагалі потрапити до лікарні.
Наразі Шмигаль пообіцяв «всім українцям, що бажають отримати щеплення проти коронавірусу», вакцинацію до кінця року. Щоправда, попередні темпи розгортання вакцинації в Україні не вселяють оптимізму і ставлять під сумнів таку можливість.
Поки що, за попередніми прогнозами директорки відділу міжнародного прогнозування в Economist Intelligence Unit (EIU) Агате Демаре, Україна належить до числа тих країн, які можуть не завершити вакцинацію до 2023 року або й пізніше. Це все, що потрібно знати про професіоналізм цієї влади в Україні.
За одну добу 2 березня в Україні проти Covid-19 було щеплено 1983 особи. Усього з початку кампанії з вакцинації щеплено 6888 осіб. Міністр очікує, що на третьому-четвертому етапі вакцинації, який планується на літо, МОЗ вийде на п’ять-сім мільйонів вакцин у місяць. Народний депутат від партії «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко дійшов висновку, що з такими темпами в Україні вакцинація триватиме 18 років.
Влада, яка несе загрозу національній безпеці
Армія особливо гостро потерпає від некомпетентності і дилетантства, а то і прямого саботажу.
Недофінансовано або й припинене фінансування окремих стратегічно важливих напрямків. Державне оборонне замовлення на 2020 рік в Україні зірване.
Про це заявив Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов. Так, повідомлялося, що на кінець вересня Міноборони не використало понад 20 млрд (!) гривень, призначених на потреби армії, в тому числі на закупівлю озброєння та ремонт техніки.
Під загрозою опинився дивізіон ракетних комплексів РК-360 МЦ «Нептун». За інформацією ДержККБ «Луч», уряд був готовий авансувати лише 10% ресурсу, потрібного на створення дивізіону.
Втрачена динаміка нарощування фінансування військових потреб і особливо модернізації озброєнь, яка була досягнута у 2014-2019 роках.
Варто нагадати, що загальні видатки на Міноборони зросли з 26,5 млрд грн у 2014 році до 102 млрд грн у 2019 році, тобто більш як у чотири рази. Всього ж, за словами екссекретаря Ради національної безпеки та оборони О.Турчинова, від початку російської агресії у 2014 році фінансування оборонного сектору України збільшилось у 19,5 разів. У 2019 р. було поставлено на озброєння ЗСУ як мінімум до 20 нових зразків озброєння.
За Зеленського відбувається прямо протилежне. Кричущий факт – вилучення в липні 2020 року НВЧ приладів (клістронів) з супровідною документацією у зенітних ракетних бригадах Повітряних сил ЗС України у Хмельницькій, Одеській, Херсонській областях 1 липня 2020 року Повітряних Сил ЗС України. Фактично, це диверсія, яка паралізувала протиповітряну оборону України в умовах, коли Росія проводила навчання «Кавказ-2020». І досі ніхто за це не поніс покарання.
Фактичний зрив програми нового харчування є яскравим прикладом логіки дій нової влади – «зламати все, що ефективно працювало, аби тільки не так, як при попередній владі».
Урядовою постановою від 21 жовтня 2020 р. №1042 Міноборони офіційно повернуло стару систему харчування, де харчування забезпечували сторонні (обрані) компанії.
Міноборони також ліквідувало Центр оборонних закупівель, який мав допомогти реформувати систему оборонних закупівель та привести їх у відповідність до стандартів НАТО.
Натомість міністр оборони Андрій Таран, щойно його призначила монобільшість, заявив, що головним завданням Міністерства оборони «замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО» має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.
