Любі волонтери!

Evgeniya Podobna
Євгенія Подобна

Кидайте в мене камінням, але я буду відкрито писати, що ви – пройдисвіти, якщо ви будете писати пости типу:

  • «Хлопці на передовій голодні, їсти нічого, треба терміново гроші на сухі супчики, пиріжечки, ТЕРМІНОВО ПОТРІБНА (так, чомусь ви капслоком і пишете) кава, чай, цукерки. Ось моя картка». Бо ще раз: за останні пару років я ЖОДНОГО разу не чула, щоб на передовій не було чого їсти. Навпаки, бійці постійно підгодовують місцевих і власним харчем, і тим, що везуть волонтери. І, даруйте, але, попри етичний кодекс, називатиму вас ідіотами, якщо ви будете просити людей нести згущенку для фронту; вже стільки разів про це говорили і писали – горохом об стіну. Надворі лютий 2021, а не липень 2014.
  • Тих, хто під не менш істеричними постами про те, що хлопці голодують, закликатиме нести картоплю і капусту та терміново збирати з людей гроші на бензин, аби довести ту саму картоплю і капусту з Тернопільської області. Звісно, одягнувшись в піксель, з наколінниками, тактичними рукавицями, розгрузкою, тактичними окулярами, ну і усім тактичним, що можна купити в найближчому воєнторзі. Все б нічого, нехай кожен бавиться, як хоче, але в такому разі не вимагайте з людей оплачувати ці вояжі, називаючи їх «невдячними свинями, які забули про захисників»;
  • Тих, хто за згущенку і картоплю ВИМАГАТИМЕ з командирів грамоту від підрозділу (ви там подуріли зовсім?); і тих, хто писатиме про «поганих» командирів, які не пустили вас прямо в окоп з картоплею і згущенкою зробити фотку;
  • Тих, хто, попри відмови хлопців і їхні прохання не присилати чи не привозити конкретну не потрібну їм «допомогу», буде силоміць везти чи слати і вимагати десять постів з подяками їм, спасителям;
  • Тих, кому не йметься показати власну обізнаність чи зібрати лайки, і першому запостити імена загиблих Захисників. До офіційного оповіщення рідних. Сьогодні це знову повторилось. Майте ж ви, врешті, совість і повагу до чужого горя;
  • Тих, хто пише «влада приховує реальну кількість загиблих, їх щонайменше 10, ще 100 поранених лише за сьогодні». Або «ЗМІ про це не розкажуть, але по нашим хлопчикам в «назва населеного пункту» вже восьму годину б’ють зі «смерчів», «градів» і мінометів. Багато поранених, репост». Теж могли б бавитись, скільки завгодно вашим гниленькии душам, аби при цьому не розривалися серця матерів, дружин і дітей, чиї рідні зараз саме в тому населеному пункті; таких вже, на щастя, одиниці, але викорінити це зло – важкувато;
  • Які свідомо видають небойові втрати за бойові, приписуючи: «козли генерали і журналісти приховують цю героїчну загибель на фронті». Пожалійте рідних;
  • Які пишуть неперевірену єресь від «сонечок» і після того, як їм досить чемно вказують, що інформація неправдива, продовжують рвати на собі піксель, обвішаний волонтерськими медалями, що всі продались і не хочуть захищати сонечко.

Враховуючи, що люди іноді бачать в дописах зовсім не те, що було написано, зазначу:

  • Цей допис не стосується волонтерів, які роблять дуже потрібні справи і допомагають з тим, що, дійсно, потрібно;
  • Я не кажу, що армії не потрібно допомагати. Потрібно. Але тим, чого вона дійсно потребує, а не капустою і згущенкою;
  • Оптика ламається, коптери іноді падають, запчастини, акуми, резина, певні адресні «ніштяки» завжди потрібні, є перевірені роками волонтери і фонди, які роблять, повторюсь, реально потрібні речі та знають, що в конкретний час потрібно конкретному підрозділу. І їм дуже потрібно допомагати робити їхню роботу;
  • Ветерани хворіють. Лише за останній місяць було кілька повідомлень про рак у хлопців, і їм потрібні були ліки терміново і зараз. Хворіють їхні рідні. Це більш ефективна підтримка і подяка, аніж «смаколики»;
  • Смаколик має бути добровільним знаком уваги і підтримки, а не результатом брехні і маніпуляцій на тему «голодних хлопчиків» і називання усіх свинями.

Ну а тим, хто реально працює не заради грамоти від мерії, фоточок і місця в райраді на виборах – величезне дякую, що тримаєтесь і продовжуєте робити дуже правильні справи.

Поділитися:
Share
Усі відео