Автосейв долі, який зберіг нас від дій обраних нами злодіїв-брехунів

Mason Lemberg

Приблизно рік тому в ці дні світ дізнався про ковід. Новини з Китаю виглядали страшно: військові на вулицях, закриті регіони, відео (як виявилось, тролінг) з людьми, які вмирають на вулицях із судоргами та кровостіканням, відкриті в рекордні темпи лікарні і т.д.

Сьогодні, через рік, стало зрозуміло, що людство і Україна, українці цю хворобу переживуть. Принаймні в цьому, немутованому вигляді. Але сьогодні, через рік, вже багатьох людей немає серед нас. І, на жаль, епідемія забере ще багатьох.

Та я хотів би поговорити про інше.

Нагадати про те як держава, її інститути, її влада нас захищали впродовж цього року.

Нагадати про Нові Санджари, про те, як 17 міліціонерів бігали за одним плавцем, і про те, як всю країну, весь бізнес закрили на карантин рік тому для того, щоб ізолювати нас від кількох сотень хворих людей, замість того, щоб ізолювати їх і контролювати джерела зараження (тих, хто повертався з-за кордону).

Водночас нагадати, як при цьому з країни вивозились маски за безцінь (передаю прівєт митникам з Голосу), що навіть лікарі не мали елементарних засобів захисту і самі ставали джерелами епідемії.

Нагадати як вся країна, весь бізнес, сидів на карантині, але ресторан Велюр Колі-Каклєти працював. Як працював Епіцентр, а Володимир Олександрович зі свитою особисто зустрічав вантажі для цього магазину.

Окремо хотілось би нагадати про московську секту, яка свідомо намагалась заразити якомога більше людей. А влада, обмежуючи всіх, закриваючи всіх на карантині, нічого не робила з московською сектою. Точніше, таки робила – влаштовувала віп-попів в інститути серця в персональні палати, ставлячи під загрозу важкохворих.

А ще хочеться нагадати за те, як гроші, що виділялись на лікування і захист людей, по факту розпилювались на бравих 17-х міліціонерів, які бігають за плавцем, і розпилювались на вже збудовані Порошенком дороги.

І про вакцинацію хочеться нагадати. Якої немає.
А в Єгипті вже є.

* * *

Рік тому я, і багато хто інший, переоцінили загрози. Хоч хвороба виявилась далеко не простою. Я її переніс, знаю.

Але якщо б це було щось смертельніше, якщо б в зоні небезпеки була інша категорія людей, більш соціально активних (люди працездатного віку, діти), то ми б сьогодні були в зовсім іншій ситуації, і багатьох з нас не було би.

Епідемія, хвороба, обставини, фарт зглянулися на нас, зглянулися на українців, Україну. Це можна сприймати як такий собі автосейв долі, який зберіг нас від дій обраних нами злодіїв-ідіотів-брехунів.

І тут питання лиш в тому, чи цей автосейв вбереже нас і від інших руйнівних дій цих істот?

Автор