PROстими словами – 14.01.2021
1. Приватний медичний центр у Харкові.
Сьогодні довелося побувати там і почути українську мову. Ніколи там такого не було – і ось адміністратори, лікарі, принаймні ті, яких довелось почути, так плавно, з розстановкою, ніби отримують задоволення, говорять українською. Розумію, що на відміну від касира супермаркету у персоналу тут інші умови. Немає такої кількості фиркання у відповідь на “пакет потрібен?”. І таке відчуття, що їм в кайф. Хоча багато хто й соромиться, але “повторення – мати навчання”.
Ось що закони життєдайні роблять!
2. Епіцентр під час локдауна страждає від заборони продавати непродовольчі товари на площах, менше 60% яких зайняті продуктами харчування.
За словами його представників, людям в період карантину терміново потрібна сантехніка.
Але ж Епіцентру завжди було легше з “новою владою”? І він чудово обходив норми, ми прекрасно знаємо, як. Напевно, партія “за майбах” не всемогутня, і пан Герега не добився виняткового права бути рівніше рівних? Вибачте, це як ресторан Велюр.
3. Росія самовбивається.
Вона забороняє робити щеплення вакцинами, які не пройшли держреєстрацію в РФ, до яких відноситься і Pfizer. Просто російська “вакцина” – найгірша серед усіх, які є на ринку, якщо це взагалі можна назвати вакциною. І результативність її може бути меншою, ніж у китайської Sinovac.
Але виглядає це все так прикольно, як і коли давили яблука російським бульдозером. Тільки “Спутнік”! Тільки “Новичок”!
4. Облгази заявляють про недоотриманий прибуток за 2020 рік .
А ще ось яка цікава річ: чим менше компанія, що розподіляє газ, тим вище у неї тариф. Наприклад, в Полтавській області працюють чотири розподільні компанії, і у трьох з них тарифи істотно завищені. Якби там працювала одна компанія, то, як вважають Слуги народу, вона заробляла б більше на кількості споживачів, і для народу в платіжках були б менші суми. Для цього планується встановити поріг входження на цей ринок, скажімо, 100 тис споживачів (так, це заява депутата Слуги народу).
Я б не хотіла бути таким вже скептиком, але є питання:
– кому належать ці компанії, здатні охопити найбільшу кількість споживачів?
– чи не є це способом усунути конкурентів, що з’являються на ринку і розколюють чиюсь монополію по шматочках?
– якщо після появи монополіста в одній окремо взятій області тарифи знизяться, то ви правда в це вірите? Або, скажімо, зниження на 23 копійки буде досить?
5. У 2020 році в Україні продали 71,1 тис книг “Справа Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані.
Офіційно вона стала найбільш продаваною книгою в Україні, і тільки після неї йдуть книги іншого жанру і для інших, скажімо так, категорій населення. Є якесь переконання, що якщо хочеш продати багато, то пиши/виробляй мас-маркет. Те, що по силам гаманцю більшості, або у випадку з книгою – по силам розумінню більшості. Але дивно, що в такій кількості продана не книжка а-ля Свати або Голобородько, а саме книга для 25%.
Так на чиєму боці сила?
Фото © Facebook Вахтанг Кіпіані
