Українські уроки Карабаху

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Азербайджанські війська захопили місто Шуша. Карабахську кампанію можна вважати завершеною. Населення масово тікає зі Степанакерта – столиці Нагірно-Карабахської республіки. Все 25-тисячне угрупування армії НКР під загрозою оточення та розгрому. Армія Азербайджану бере під контроль головну магістраль забезпечення загонів Нагорного Карабаху з Вірменії.

Різко змінити ситуацію мож лише втручання Росії своїми військами. Але очевидно Росія не втрутиться. Час втрачений – розгортання військ здійснити Москва не зможе. Та й не ризикне зараз Москва буцатися аж з цілою Туреччиною. Москві потрібна протока Босфор для забезпечення своїх банд у Сирії. Зчепися Москва з Туреччиною, мало не здасться.

Я ніяк не хочу розбиратися, хто в тому конфлікті правий, а хто ні, – на Кавказі розберуться і без мене. Я хочу перелічити головні висновки для України.



Перший, пригадайте, як вся наша ліберальна спільнота раділа через перемогу у Вірменії Пашиняна. Тепер очевидно, Пашинян виявився дрімучим популістом, паршивим організатором і ще гіршим дипломатом – саме його хитання між Заходом, Туреччиною і Москвою призвели до нинішньої катастрофи. Після такої військової поразки він приречений, а еліти, знесені під його керівництвом, нині лежать п’яні від радощів.


Другий, запорука успіху в наші часи – це уміння чекати і заводити собі вірних союзників. Так, як це робив Петро Порошенко. Петру Олексійовичу вдалося навіть те, чого не міг дозволити собі Алієв, – душити противника санкціями. Якщо ти вмієш чекати, маєш вірних союзників, а твій противник слабне, – ти дочекаєшся дня, коли твої зміцненні війська здобудуть перемогу. Як нині дочекався Алієв, коли Росія слабка через послаблення економіки і не здатна втрутитися.

Третій, треба кріпити армію. Як це знову таки робив Порошенко. Той, хто “просто перестає стріляти”, програє. Виграє той, чиї війська здобувають перемогу. Як військо Азербайджану.

Четвертий. Треба озброюватися БПЛА “Байрактар”. Так само, як це робив Порошенко. Саме він відкинув утопічні проекти створення “національного безпілотника” ударно лобійовані деякими “борцями за знедолених і обидлених” – хто в курсі, збагне, про що я. Саме Порошенко передав перші “Байрактари” ЗСУ – я сам бачив процес передачі.

І останнє. Довіряти країну “просто хорошому хлопцю” – шлях до катастрофи. Доведено Вірменією. Державою керувати мусить професійний менеджер та керівник. Успішний бізнесмен. Ефективний управлінець. Краще – все разом зразу.

Інакше… Україна має в історії надто багато поразок. Час це виправляти. Час навчатися бути успішними.


На фото: Карабахські солдати під снайперським обстрілом на дорозі під Шуші / Le Monde

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії