Політика застигла в асфальті…
27 жовтня Конституційний суд України схвалив рішення демонтувати частину антикорупційної інфраструктури. Рішення дискусійне з правової точки зору і фатальне з погляду політичного, особливо зовнішньополітичного.
В публічній площині розпочинається велике обурення, насамперед з боку проєвропейської частини суспільства з антикорупційним порядком денним. Мислячі люди теж розуміють, що відбувся замах на частину церемоніалу у відносинах Україна-ЄС-США-МФО, і з такою поведінкою нам ніхто грошей в скрутний час не дасть. Долучаються до гурту обурених голосів.
29 жовтня відбувається закрите засідання РНБОУ, перебіг і результати якого одразу стають відомими суспільству.
Вперше офіційно звучить версія, що це спецоперація проросійських сил проти діалогу України з Заходом, Президент налаштований рішуче, відповідний законопроект вноситься в парламент.
30 жовтня відбувається мітинг під стінами Конституційного суду і брифінг голови суду, який, на спільну думку, не вражає структурованістю думок і переконливою власною позицією.
Пристрасті киплять…
В понеділок, 2 листопада, «історична» участь Президента України в ток-шоу телеканалу ICTV, де він, оточений лояльними співрозмовниками, намагається випромінювати рішучість, мудрість, впевненість. Перед передачею він коротко заїздить на зустріч з власною фракцією, де обмежується зачитуванням 10-хвилинної промови і, дратуючись, на ходу відповідає на декілька випадкових запитань депутатів загального характеру.
Однак на самому ток-шоу він таврує ОПЗЖ і За Майбутнє (старанно уникаючи прізвищ), наполягає на схваленні президентського законопроекту (розкритикованого опозиційними політиками і правниками-конституціоналістами) і натякає, що у разі його непідтримки – ймовірний розпуск ВРУ.
Фактично відпрацьовує публічно антикорупційну адженду, співрозмовники ток-шоу задоволені. Єдине протиріччя: якщо зал вимагав все зробити «завтра», то Президент «завтра» не обіцяв, але відповідав, що невідкладно.
Наступив вівторок, 3 листопада, – нічого не відбулося. Взагалі!
Президентський законопроект парламентом не підтримано. Фактично вперше публічно проігноровано президентську волю і взято за основу законопроект спікера ВРУ.
Конституційний суд, перебуваючи в шоці від публічного тиску (бо перед початком цього всього дійства з Банковою вони домовлялися дещо по-іншому), теж взяв певну паузу.
Політика застигла в асфальті…
Країна перейшла в улюблений формат Зеленського: поки сенсації змінюють одна одну, президент і його команда продовжують грабувати Україну.
За лаштунками майже непомітно лунають розпачливі слова міністра охорони здоров’я: «я умиваю руки – вмирайте самі, бо за 7 місяців ми повністю провалили підготовку до пандемії».
Бюджет 2020 року теж провалений, проект бюджету 2021 – нереальний.
Цієї доби знову поранено українського військового, перед тим вбито і скалічено ще декількох. Перемир’я завершилося, війна триває, Зеленський мовчить.
Зате ми дізналися про його, тепер вже колишнього, друга Саріка, який дав йому вичерпну характеристику.
Кожен день Зеленського зменшує шанс України на успіх.