Чим Вова грозить своїй отарі

Тамара Горіха Зерня

Ми з великим інтересом прослухали аудіо-звернення Вови до власної фракції у ВР, дбайливо злите на широкий загал відразу зі ста акаунтів.

Оскільки наказом по редакції нам заборонили сміятися зі скорбних духом до особливого розпорядження, ніхто навіть не запитав – а чому ж не відео, Володя? Що там у тебе під оком таке, що не можна показувати широкому загалу?

Ну дійсно, це не наша справа, хто там кому писка підбив.
Але треба віддати належне, вперше за тривалий час ми абсолютно згодні із Зеленським. Як він сказав? Представники однієї, не будемо пальцем тикати якої, партії стоять в стороні та сміються з його конституційної кризи?

Так це правда. Сміються, сучі діти. Попкорном закупилися, вина келішок налили та вболівають відразу за обидві сторони. Ми не знаємо, чому кризу відсутності мозку, адекватності та зв’язку з реальністю Вова називає конституційною, але йому видніше. Слово красиве, вчене, легко вимовляється.

Але повернемося до послання зелестиміліянам.
Нам дійсно цікаво, чим Вова грозить своїй отарі. Який у нього батіг у кишені? (Гусари, мовчати. Тримати при собі всі ці ваші алюзії).
Ну чим він їх лякатиме? Розпуском ВР? Персональними санкціями? Чи є у нього щось таке, чим можна вплинути на збіговисько офіціантів, весільних фотографів і ґвалтівників? Щось таке, чим можна затовкти ці князі назад у грязі?
Емммм, ну щось типу такого.

Спочатку Вова тренькає ніжні струни у їхній душі. «А пам’ятаєш, як колись…» А пам’ятаєш ту ніч, і ті зорі ясні, і цілунки п’янкі в Трускавці?
Ні, не пам’ятаєш? А совість у тебе є, зараза така? Од людей не встидно?

Нема совісті? Ну тоді… барабанний дріб… ну тоді начувайтесь. Вова налякав їх кривавими вуличними заворушеннями, організацію яких, очевидно, вже довірили одному чорту. Там десь навіть Парасюків для більшого страху привезли, зразу обох.

Та не стримуйте себе! – підказує з-боку-стояча партія, хрумкаючи попкороном. Видайте вже зразу Вові парабелум. І хай такий увірвався у сесійну залу, і піу-піу, з двох рук, тоді перекатом під трибуну, гранату сюди, гранату туди, люстра падає, все летить, Вова бомбить…
Своїх людей для такого діла з парламенту виведемо, розважайтесь, весь будинок у твоєму розпорядженні.

А на рахунок того, що переможців не судять… Вова, скажи чесно. У тебе є підстави вважати себе непідсудним? Може, і довідка відповідна існує? У принципі, ми так і подумали.


Сергій Висоцький

Хтось розкажіть Зеленському, що розпуск Верховної Ради при наявності монобільшості – це задача, яку майже неможливо виконати.

Підстави для розпуску парламенту – це відсутність коаліції протягом 30 днів.
Відсутність Уряду після відставки протягом 60.
Чи відсутність засідань протягом 30 днів.

Яким чином можливо умовно «позбавитись» коаліції, коли в тебе у фракції 246 людей, і ніякої формальної коаліції просто не існує? Треба, щоби принаймні 21 депутат вийшов зі складу фракції. Причому мажоритарники, щоби не було просування списку після складання повноважень за імперативним мандатом. І навіть після цього у Ради буде місяць на те, щоби сформувати нову коаліцію. Вже не моно. Чи почнуть «Слуги народу» складати мандати, тому що так захотів Зеленський? Дуже смішно. Зеленський для них – не лідер, а ліфт. З якого вони вже вийшли, доїхавши до потрібного поверху.

Далі. Кабмін. Знову ж таки, для вотуму недовіри потрібна Рада. Теоретично прем’єр може подати у відставку. Але, як то кажуть, за все «уплОчено». Не для відставок такого ефективного Кабміну дядя Рінат Леонідович Зеленському постійно допомагав. Цей варіант навіть не розглядаємо.

Ну і останнє – Рада перестає збиратися. Також не реалістично.
Зеленський, звичайно, може видати неконституційний та незаконний указ про розпуск Ради. Як він це зробив у 2019 році. Але для того, щоби все запрацювало, йому знадобиться, барабанний бій, висновок Конституційного суду щодо конституційності указу! Суду, який спільно з Зеленським і заварив цю кризу. Правда, смішно?

Володимир Зеленський вже програв. Ба більше, програв вже тоді, коли дозволив собі не цікавитися політикою та владою. Програв тоді, коли віддав справжню владу в руки своїх «любих друзів», а сам сконцентрувався на відосиках.
Він програв. Але Україна також нічого не виграла. І скоріше за все також програє. Бо з такою людиною на чолі неможливо не програти. На жаль…

Додам. Що, звичайно, перевибори можуть відбутися. Але не раніше того, як утвориться новий формат олігархічного консенсусу. Не навколо Зеленського, а навколо іншої особи чи конфігурації.

Автор