Жіночій погляд восени

У Білорусі суд засудив до штрафу пенсіонерку, яка виклала у мережі фотографію біло-червоно-білого зефіру. Фото цукерки підриває основи нацбезпеки.

У Польщі активістка на мітингу несе плакат: «Я хочу зробити аборт своєму уряду». Ох, дорогенька, як я тебе розумію.

Мене весь час просять прокоментувати щось із жіночої перспективи. Жіночий погляд на війну, на політику, на творчість, на що завгодно. У даний конкретний момент мій жіночий погляд бачить дощ, старий абрикос і залишки недобудованого паркану. З парканом характерна історія вийшла. Найняли місцевих хлопців перенести паркан з одного місця на друге. Вони все зробили, тільки кілька секцій заховали у кущах. «Як діти малі», – каже мама.

Осінь лягає на плечі мокрим рядном, але цього року тягар особливо важкий. Мені здається, такі осені бувають на засланні. Їм так легко піддатися, так легко заплющити очі та опинитися у повній темряві. І здатися неминучому, прийняти і погодитися з тим, що осінь не тільки за вікном, але у всьому іншому також. У житті, у країні, у судах її, на дільницях і у лікарнях її.

«Ми тепер знаємо, що на постріл підходити не можна, – коментують виборці Лозинського результати виборів. – Але зате садочок буде, і дрова селянам роздає.»
Якщо це не тьма, то що тоді тьма?

А потім дзвонить кума, сміється. «Ти знаєш, – каже, – у мене тепер полюбовник є. І квартира у Києві. І велика чорна машина». Що таке, а кум в курсі? А кум, виявляється, – головний винуватець. Кум сам її підбив балотуватися, і тепер на родину навісили усі мислимі і немислимі гріхи. І коханця на чорній машині, якого – їй Богу! – бачило півсела.

Дівчата мої, як сузір’я на чорному небі. Одна, друга, третя… Встали і пішли, як головою в ополонку. На вибори, а куди ще? Я не пам’ятаю такої кількості сестер у інших перегонах. Можливо, тому що місцеві вибори – це не про плюшки у Верховній Раді, не про спец-дачі та спец-кортежі. Місцеві вибори – це про головний біль, це про комуналку, дороги, підряди, шкільне харчування і матраци у районну лікарню. І тим не менше, безпрецедентна кількість жінок як серед учасників, так і серед переможців змагання для мене означає зміни.

Світ змінюється, країна змінюється, і те, що ми з вами розгубилися і не знаємо, до чого йде, теж вказує на зміни.
На дворі осінь, звичайно. Але це ще не остання осінь. Попереду маячить велике всеукраїнське прибирання, і не факт, що дотерпимо до весни. Як там казав один діяч, я вже забула прізвище – весна прийде, садити будемо? Теж мені, аграрії.

Вам тут кожна перша скаже, найкраще посадки проводити восени.

Ілюстрація © Нікіта Тітов