Про істерію “антикорупційного гуртка”
“Авторитаризм повертається! Вбивці антикорупційних реформ! Вони примусять всіх декларуватись!!! Найкращі практики Кремля!! Закон про іноземних агентів!! Кримінальна відповідальність всім учасникам мітингів!!” – у незалежності від рішення Президента, ці поправки щодо декларацій варто було придумати лише для того, щоб подивитись на істерику тих, хто себе заявив борцем проти корупції, і на даній темі спробував рейдернути звання – “представники всієї громадськості”. З такими темпами, не здивуюсь, як у найближчій песпективі “антикорупціонери” напишуть, що вимога їх прозорості спровокує землетрясіння, а також спричинить падіння метеоритів.
Станом на сьогодні для мене очевидним є наступне: особи, котрі нав’язували себе, як борці проти корупції – істерять щодо власної перспективи заповнювати декларації, і нести реальну відповідальність за брехню в них, куди сильніше, ніж депутати, яких ці ж особи 24/7 називають найстрашніми корупціонерами у світі. Вважаю, істерією “антикорупційний гурток” себе остаточно дискредитував. Все.
