Чим корисний ідіот кращий за відвертого ворога?
Павло Казарін сказав дуже влучно. Нинішня Україна кісткою в горлі стоїть тим, для кого вона занадто Україна, і тим, для кого вона недостатньо Україна. Другі, звісно вбираються в шати нереальних ура-патріотів.
Перші працюють на зникнення України цілком свідомо. Другі – схожі на здоровецьких вахлаків з мозком немовляти, бажають вони виключно кращого, а наслідків усвідомити не можуть. Або – чудово усвідомлюють, визнай що все іде як треба – доведеться визнати, що в твоїх бідах винні не уряд, не олігарх і не начальник ЖЕК, а твоя ж власна безпорадність і недбалість.
Історія свідчить – ніщо так не об’єднує перших і других, як бажання знищити Україну наявну. У листопаді-грудні 1918 р. було подекуди незрозуміло де закінчуються більшовики і де починається Петлюра.
На жаль, у патріота-державника згоди не може бути ні з першими, ні з другими. Чим корисний ідіот кращий за відвертого ворога? Яка згода може бути з тим для кого мрія – аби тебе не існувало?
Це, до речі, не виключає критики чинної влади. Різна буває критика. Існує критика лорда Черчиля, а існує критика лорда Хау-Хау. Відчуваєте різницю?