Питання не в суворості покарання, а в його невідворотності

Для того, щоб боротися з корупцією, не треба питати дозволу у народу. Треба будувати прозору систему, за якою корупція буде неможливою, а правоохоронні органи – незалежними. Бо натовп завжди кровожерливий, і якщо дати волю емоціям на площі, то люди не просто захочуть довічного ув’язнення, а забажають розстрілів чи відрубування голів. І так, щоб все демонструвалося на каналі “1+1”.

Але чи допоможе це?

Якщо казати непопулярну правду — ні!

Всі люблять згадувати Китай, де публічно розстрілюють корупціонерів, але чомусь корупції там не меншає. Вже понад 10 тис. розстріляних, а об’єктивного результату нема. На Кубі теж введена смертна кара за корупцію, в Ірані відрубують пальці, а в ОАЕ — руки, але я не думаю, що зараз ці держави можуть бути взірцем для українців.

Бо питання не в суворості покарання, а в його невідворотності.

Бо і за умови введення смертної кари за хабар нечесний суд за хабар і відпустить, або ще гірше – розстріляють невинну людину.

Я жодним чином не виправдовую корупціонерів — хай їх садять довічно, чи хай вони ходять з відрубаними пальцями. Я просто знаю, що кожен, хто зараз голосно кричить про підвищення суворості покарання, сам давав хабар для влаштування дитини в школу, за можливість провести вантаж чи за те, щоб хтось закрив очі та не побачив дрібної провини.

Те саме стосується і Зеленського, який закриває очі на те, що Єрмак торгує посадами, Дубінський лобіює поправки для тютюнових компаній, а фракція “Слуги народу” отримує гроші у конвертах від відомого олігарха.

Корупція — це система. І це не нове явище. І ми не перша країна, яка з нею бореться.

І боротися з нею треба теж системно – так, як це роблять цивілізовані успішні країни: реформою правоохоронних органів та судів, підвищенням заробітних плат, публічністю та зміною принципів взаємовідносин, прозорістю органів державної та місцевої влади.

Саме така стратегія і впроваджувалася після Революції Гідності. І хоча, згідно з соціологічними опитуваннями, українці вважали, що корупція зросла (бо олігархічний телевізор це вдовблював в голови щодня), але об’єктивні цифри казали протилежне — щорічна економія бюджету складала 6 – 8 млрд дол.  В першу чергу це відбулося через припинення незаконних оборудок в газовій сфері, в закупівлі медичних препаратів, завдяки введенню електронних торгів у державних закупівлях та через автоматичне відшкодування ПДВ.

Крім того, завдяки публічності попередньої влади у людей зросло несприйняття корупції. Але через постійні публікації про відкриття нових справ у людей склалося враження, що корупції стало більше, ніж у часи Януковича.
Це така собі друга сторона боротьби з корупцією, яку ще й штучно роздмухувала російсько-олігархічна пропаганда.

Якщо ми хочемо будувати цивілізовану та демократичну державу, то саме системними кроками ми повинні боротися з корупцією, а не влаштовувати черговий карнавал, тим паче порушуючи законодавство у сфері виборів.

Україна виграла від боротьби з корупцією 6 мільярдів доларів – аналітики

Економісти нарешті порахували, скільки Україна отримала грошей внаслідок антикорупційної діяльності. «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» оцінив економічний ефект у 6 мільярдів доларів, що становить близько 6% від ВВП України. Радіо Свобода розповідає, звідки взялася така цифра та що вона означає.

Олександр Калітенко: Корупція після Майдану. Чи справді її стало більше?

Як показують соцопитування, українці не відчули, що рівень корупції після 2014 року зменшився. Але чи справді рівень корупції після Майдану тільки зріс?