Щоб зайвий раз заглянути в очі Путіну (відео)

Ігор Артюшенко

22 лютого 2015 року у Харкові під час мирної ходи «Марш єдності» стався вибух, внаслідок якого загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення.

Того ж дня було затримано трьох громадян України — членів проросійського терористичного угрупування «Харківські партизани», у затриманих було вилучено реактивний вогнемет Джміль. За допомогою цієї зброї терористи готувалися здійснити 22 лютого ще кілька терористичних актів, зокрема, обстріли клубів та торговельних центрів. Слідство встановило, що за організацію вибуху терористи отримали від куратора в Бєлгороді 10 тис. дол.

16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під час “Маршу єдності”.

26 грудня 2019 обвинувачені в теракті біля Палацу спорту з’явилися в списках на обмін, цього принципово вимагала Росія – Зеленський погодився.

28 грудня 2019 суд засудив обвинувачених у теракті до довічного ув’язнення із конфіскацією майна. Однак у зв’язку із «винятковими обставинами» запобіжний захід для засуджених змінений на «особисте зобов’язання».

Це був прецедент та суто політичне рішення, бо жодним законом подібні рішення не передбачені.

Сьогодні в Харківському апеляційному суді оскаржували вирок про довічне ув’язнення, якого по факту немає, бо терористи давно в Росії. Колегія суддів Харківського апеляційного суду задовольнила клопотання прокурора та оголосила в розшук Володимира Дворнікова, Сергія Башликова і Віктора Тетюцького.

18-річний студент Микола Мельничук, 15-річний Данило Дідік, відомий харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов та підполковник міліції Вадим Рибальченко загинули. Їх вбивці переховуються в Росії.

Ця пляма ганьби буде все життя на Зеленському, бо саме він грубо втрутився в судовий процес, зневажив закон та мораль тільки з однією метою — щоб зайвий раз заглянути в очі Путіну.

Автор